22ц-2045/2007 Про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку частково недійсним, зміну розміру часток співвласників будинку та відшкодування моральної шкоди - 13.11.2007 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та своїх неповнолітніх дітей, а також скаргу ОСОБА_3 на рішення Смілянського міськрайонного суду від 14 вересня 2007р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку частково недійсним, зміну розміру часток співвласників будинку та відшкодування моральної шкоди.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивачки ОСОБА_3, який підтримав доводи скарги та заперечував на скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1, а також ОСОБА_2., яка підтримала доводи апеляційної скарги своєї і чоловіка та заперечувала на скаргу ОСОБА_3, судова палата, -

В липні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку частково недійсним, про зміну розміру часток співвласників житлового будинку та про відшкодування моральної шкоди.

Вказувала, що в липні 2006 року усно домовилась з ОСОБА_1 про укладення між ними договору її довічного утримання за умови, що вона продасть належну їй на праві власності 1/2г частину жилого будинку по АДРЕСА_1, і на виручені кошти з його доплатою купить їй або у спільну часткову власність інший будинок з більшими побутовими зручностями, куди вона та відповідач з сім'єю переселяться і який вона передасть відповідачу на умовах укладення в належній формі договору її довічного утримання.

Відповідно до цього за її довіреністю від 26.07.2006 року на ім. 'я ОСОБА_1, ОСОБА_1 06 вересня 2006 року уклав договір купівлі-продажу належної їй тоді У2 частини будинку по АДРЕСА_1 з ОСОБА_6за яким остання сплатила йому 42000 грн., які ОСОБА_1 використав при укладенні 09 вересня 2006 року за дорученням позивачки від 07.09.2006 року договору купівлі продажу з ОСОБА_7. житлового будинку по АДРЕСА_2, за яким придбав у спільну часткову власність сторін по справі в рівних долях зазначений будинок за 64600 грн.

Вважаючи, що ОСОБА_1 ввів її в оману, і не уклавши з нею договору довічного її утримання безпідставно уклав договір від 09.09.2006 року на купівлю будинку по АДРЕСА_2 із зазначенням в ньому в рівних частках покупцями своїх неповнолітніх дітей, а також дружину поряд з собою і позивачкою, суттєво порушивши її майнові права і спричинивши значну моральну шкоду.

На підставі наведеного, ст. ст. 15; 16; 203; 215; 218; 220; 230; 357; 745 ЦК України (435-15) просила визнати договір купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_2 від 09 вересня 2006 року укладений між ОСОБА_1, що діяв в інтересах позивачки і всіх відповідачів, та ОСОБА_7. з другої сторони, у частині купівлі цього будинку покупцями (вони ж співвласники) в рівних частинах та набуття кожним покупцем права власності на цей будинок в рівних частинах, умови про що містяться в п.п.1 та 5 зазначеного договору, -недійсним. Змінити частки власників цього будинку у відповідності до ч.1 ст. 357 ЦК України з врахуванням вкладу співвласників майна в його придбання та додатково передати в її власність з часток відповідачів солідарно 45, 02%-ну частку будинку, вартістю 29082, 92 грн. і визнати за нею право власності на 65, 02% даного будинку, а за відповідачами визнати право власності на 34, 98% на суму 22600, 00 грн., що відповідає розміру внеску сім'ї відповідача у придбання спірного майна.

Просила також стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування завданої їй моральної шкоди 29000 грн. та судові витрати.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2007 року позов задоволено частково.

Внесено зміни в договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2, посвідчений 09 вересня 2006 року приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу ОСОБА_8. за реєстром №7528 в частині зазначення часток у праві власності покупців визначивши, що ОСОБА_3 придбала 37, 73% вказаного будинку, а ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5- в рівних частках 62, 27% вказаного будинку.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з кожного судові витрати в сумі по 15 грн. на користь УДК в м. Сміла та на користь держави судовий збір в сумі по 117 грн.46 коп.

В апеляційній скарзі на це рішення ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей-відповідачів просили скасувати рішення як необгрунтоване та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні її вимог.

ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі просила теж скасувати рішення як не правильне та ухвалити нове рішення про задоволення її вимог в повному обсязі.

Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід відхилити.

В судовому засіданні встановлено, що в дорученні від 07 вересня 2006 року позивачка доручила відповідачу ОСОБА_1 купити на її ім. 'я за ціну і на умовах

на його розсуд частину жилого будинку з надвірними спорудами та земельну ділянку в АДРЕСА_2, і відповідач оформив зазначений будинок договір купівлі-продажу 9 вересня 2006 року, придбавши його у ОСОБА_7. для ОСОБА_3 для себе, своєї дружини і двох неповнолітніх дітей, визначивши долі кожного рівними (ар.спр. 12).

Вносячи зміни в цей договір купівлі-продажу в частині зазначення часток у праві власності покупців і визначаючи за ОСОБА_3 право власності на 37, 73% вказаного будинку, а за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - на 62, 37% вказаного будинку в рівних частках, суд виходив з того, що доручення ОСОБА_3 на ім. 'я ОСОБА_1 не містить вказівок щодо розміру частки позивачки у спільному майні, що між сторонами не було конкретної домовленості з приводу того, які особи будуть включені до договору та якою часткою у праві власності буде володіти позивачка, а тому відповідно до ст. ст. 355- 357 ЦК України частки сторін необхідно визнати з врахуванням вкладу кожного у придбання майна.

Проте, з цим не можна погодитися.

Відповідно до ч.1 ст. 357 ЦК України частки у справі спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3, за якою фактично доглядала сім'я ОСОБА_9, ОСОБА_2, мала намір придбати у спільну власність житловий будинок з надвірними спорудами, обладнаний побутовими зручностями, - для спільного проживання з сім'єю ОСОБА_1, яка б здійснювала за нею догляд як за інвалідом 1 групи. Придбання такого будинку мало бути здійснено за рахунок коштів від продажу належної позивачці 1/2 частини будинку по АДРЕСА_1, до яких решта коштів, необхідних для купівлі будинку, мала бути докладена сім'єю ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено, що за договором від 06.09.2006 року ОСОБА_1 за дорученням ОСОБА_3 продав належну останній 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 за 42000 грн. і використав ці гроші при розрахунку з ОСОБА_7., у якої придбав за договором купівлі-продажу від 09.09.2006 року будинок по АДРЕСА_2 для проживання своєї сім'ї і проживання разом з ними ОСОБА_3, яка видала ОСОБА_1 для цього довіреність 07.09.2006 року для купівлі на її ім. 'я за ціну і на умовах на його розсуд частини жилого будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки, - як зазначено в цій довіреності (ар. 19).

В договорі зазначено, що цей будинок придбаний за 64600 грн. (ар.спр. 12), однак в судовому засіданні доведено, що фактично будинок придбано за 133000 грн., про що підтвердила в судовому засіданні допитана свідком ОСОБА_7. і на що вказує угода про наміри купівлі-продажу жилого будинку по АДРЕСА_2 від 01.08.2006 року, укладена між ОСОБА_1 і ОСОБА_7. (ар.спр.49), яка зареєстрована нотаріально і згідно якої сторони узгодили про купівлю-продаж цього будинку за 133000 грн. (що дорівнює 26500 доларів США) і ОСОБА_1 передає ОСОБА_7. аванс в сумі 60600 грн. (тобто 12000 доларів США). Довідка на ар.спр.31 вказує на те, що 01.08.06 року в Центральному Смілянському відділенні Приватбанку на користь ОСОБА_7. було відкрито рахунок на суму 120000 дол. США за певним номером. Решту грошей, як стверджувала свідок ОСОБА_7., їй заплатили ІНФОРМАЦІЯ_1 в день продажу будинку. В договорі вказали меншу суму тому щоб відповідачам заплатити менший податок.

Враховуючи наведене, суд і визначив за ОСОБА_3 право власності на 37, 73% вказаного будинку по АДРЕСА_2, а за ІНФОРМАЦІЯ_1- на 62, 27% його, - в рівних долях за кожним членом сім'ї, вважаючи, що частки сторін необхідно визнавати з врахуванням вкладу кожного у придбання майна.

Про те, що існують тривалі стосунки між позивачкою і відповідачами, які надавали допомогу ОСОБА_3, свідчить заповіт останньої від 22.06.2004 року (ар.спр.37) на все належне їй майно на ім. 'я ОСОБА_1, ОСОБА_2 Вона довіряла відповідачам і тому видала довіреність 07.09.06 року на ім. 'я ОСОБА_1 купити на її ім. 'я за ціну і на умовах на його розсуд частину жилого будинку по АДРЕСА_2. Відповідно до цього ОСОБА_1 і визначив долю всих співвласників придбаного будинку рівною - по 1/5 частині, що, на думку судової палати, не ущемляє прав і інтересів ОСОБА_3, з якою, як встановлено, у ІНФОРМАЦІЯ_1не було ніякої домовленості щодо часток чи їх визначення у будинку, який збирались придбати.

ОСОБА_3 погодилась купити разом з ІНФОРМАЦІЯ_1будинок у спільну часткову власність за ціну і на умовах на розсуд ОСОБА_1, як прямо зазначено в нотаріально оформленій довіреності, тобто не оговорюючи розміру частки, яка мала бути придбана позивачкою у власність в зазначеному житловому будинку. За таких обставин частки всих співвласників мають бути визнані рівними в тому числі і неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_1, які мали рівні з батьками частки права власності у приватизованій сім'єю квартириАДРЕСА_3, відносно якої ІНФОРМАЦІЯ_1дали згоду на продаж виконком Смілянської міської ради за умови придбання іншого житла, в якому неповнолітні ОСОБА_4 ОСОБА_5. будуть мати право власності кожний, тобто бути співвласниками, і таким чином, щоб не було погіршено їх становища, ущемлено прав і інтересів.

Про останнє свідчить копія витягу з рішення №651 від 27.07.2006 року виконкому Смілянської міської ради Черкаської області, надана в засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2

Таким чином, як правильно вказав суд не встановлено ніякого факту обману позивачки з боку відповідачів, і тому доводи її апеляційної скарги не можна визнати обгрунтованими щодо недійсності договора, який оскаржується.

Доводи ж апеляційної скарги відповідачів щодо необгрунтованого внесення судом змін у договір купівлі-продажу від 09.09.06 року щодо визначення часток власності сторін в придбаному будинку по АДРЕСА_2, - заслуговують на увагу, тим більше що цей договір не визнано недійсним. І позов про це ОСОБА_3 заявляла з підстав, як стверджувала, введення її в оману відповідачами ( ст. 230 ЦК України), проте це не було доведено в суді.

Виходячи з викладеного, судова палата вважає, що рішення суду, як постановлене не у відповідності з обставинами справи, підлягає до скасування, з постановлениям нового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 303; 304; 307; 309; 316 ЦПК України (1618-15) , судова палата, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, - задоволити.

Рішення Смілянського міськрайонного суду від 14 вересня 2007 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку частково недійсним, зміну розміру часток співвласників будинку та відшкодування моральної шкоди, - відмовити.