Апеляційний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді - Самчука П.П.

суддів - Рищука П.К., Юзюка О.М.

при секретарях - Козіцькій А.Б., Степчук І.А.

з участю: сторін та їх представників

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц-1514 за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 червня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про визнання права власності на Ѕ будинку, його поділ, вселення та усунення перешкод в користуванні будинком.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

ОСОБА_2 16 вересня 2005 року звернувся в суд з позовом, вказавши, що 31.01.1981 року вступив в зареєстрований шлюб з ОСОБА_1, який розірвано 03 березня 2005 року. В період спільного проживання було нажито майно, основну частину якого поділили за взаємною згодою. Неподіленим залишився АДРЕСА_1загальною площею 357 кв. м., з них міні-кондитерська 147 кв. м і жила площа 210 кв. м, який зареєстрований в Хмельницькому БТІ на ім'я відповідачки. Проте ОСОБА_1 змінила замок у вхідних дверях будинку, чим чинить йому перешкоди в користуванні будинком, який є їх спільним майном подружжя, тому просив визнати за ним право власності на Ѕ АДРЕСА_1, вселити його в указаний будинок, зобов'язати ОСОБА_1 не чинити йому перешкод в користуванні цим будинком та стягнути з неї на його користь витрати по сплаті держмита 1700 грн. і за проведення експертизи 889,44 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 01 червня 2007 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2. право власності на Ѕ АДРЕСА_1 в м. Хмельницькому, вселено його в цей будинок, зобов'язано ОСОБА_1 не чинити йому перешкод в користуванні цим будинком та стягнуто з ОСОБА_1 на його користь 2589 грн. 44 коп. понесених судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 рішення суду вважає неправильним, просить скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, пославшись, що судом неповно враховано всі докази по справі, в тому числі договори дарування будівельних матеріалів.

Головуючий у 1-й інстанції - Слободян В.С. Справа №22ц-1514

Доповідач - Самчук П.П. Категорія № 2, 5

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини справи, правовідносини, що виникли, та правильно застосував чинне законодавство.

Зокрема, судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 31 березня 1981 року по 03 березня 2005 року і в цей період побудували АДРЕСА_1загальною площею 357 кв. м, з яких 210 кв. м жилої площі і 147 кв.м займає міні-кондитерська.

При цьому судом правильно зазначено, що відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Проте між сторонами не було будь-якої домовленості чи договору про зміну розміру часток майна. Також не вирішувалось питання про те, з ким із батьків мають проживати діти, що було б підставою згідно з ч.3 ст. 70 СК України, для збільшення частки одного із батьків, тому судом правильно визнано за позивачем право власності на Ѕ зазначеного будинку.

Також судом правильно не взято до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що більшість будівельних матеріалів, які витрачені на будівництво спірного будинку, їй подарував її батько ОСОБА_3, оскільки договори дарування нотаріально не посвідчені і не надано доказів, що саме на будівництво цього будинку були використані такі будівельні матеріали і в такій кількості.

Крім того, заявлення таких вимог та посилань ОСОБА_1 щодо будівельних матеріалів розцінюється судом, як намагання зменшити частку ОСОБА_2 у спірному будинку. Про це свідчить також та обставина, що до розірвання шлюбу та пред'явлення позову про поділ будинку питання про будівельні матеріали не виникало.

Оскільки будинок в натурі не поділено та ні за ким із сторін не закріплені конкретні приміщення будинку в користування, а також не визначалось, з ким із батьків мають проживати діти, тому права дітей на проживання в цьому будинку, в тому числі сина ОСОБА_4, який потребує окремої кімнати для проживання, рішенням суду від 01 червня 2007 року не порушені.

Оскільки за ОСОБА_2. визнано право власності на Ѕ зазначеного будинку, тому правомірно вселено його в цей будинок та зобов'язано ОСОБА_1 не чинити йому перешкод в користуванні будинку.

З висновку експертизи видно (а.с. 39), що на першому поверсі самовільно проведено реконструкцію виробничої частини, демонтовано всі перегородки, в результаті чого змінилася площа та функціональне призначення виробничих приміщень, що на думку апелянта, рішення суду в частині вселення позивача у спірний будинок винесено із порушенням чинного законодавства, так як після проведення реконструкції виробничих частин будинок не був прийнятий в експлуатацію.

Таке твердження, на думку апеляційного суду є безпідставним, оскільки жилі приміщення будинку не реконструювались і не змінювались.

Викладене свідчить, що доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.