УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2007 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Шевчук Л.Я.
суддів Свистун О.В., Подолюка В.А.
при секретарі Матюхіній О.Г.
з участю позивача ОСОБА_1
представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3
третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог
ОСОБА_4
представників відповідача Василюка I.М., Кондзерської I.М.
третьої особи на стороні відповідача ЖЕК №3 - Гордіюк К.В.,
Булуя О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті
Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні
позивача без самостійних вимог ОСОБА_4 до відкритого акціонерного
товариства "Волиньобленерго", треті особи на стороні відповідача
без самостійних вимог - Володимир-Волинська житлово-експлуатаційна
контора №1 та закрите акціонерне товариства "Атлант" закритого
акціонерного товариства "Атлант-Україна" про відшкодування шкоди,
за апеляційною скаргою відповідача відкритого акціонерного
товариства "Волиньобленерго" на рішення Володимир-Волинського
міського суду від 29 грудня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
1 березня 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до
відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) "Влиньобленерго" про
відшкодування шкоди.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що із-за неналежного виконання
відповідачем умов договору на користування електричною енергією
для побутових потреб 5.06.2005 року, в належній йому та його
дружині ОСОБА_4 квартирі АДРЕСА_1 сталася пожежа внаслідок якої
було пошкоджено та знищено майна на загальну суму 178407 грн. 20
коп., готівкові кошти в сумі 15917 грн. 69 коп., а також внутрішнє
оздоблення квартири на відновлення якого необхідно 103518 грн.
Всього завдано збитків на суму 299007 грн. 20 коп. з врахуванням
витрат понесених на проведення експертної оцінки майна та
виготовлення кошторису будівельно-відновлювальних робіт.
Проведеною перевіркою по факту пожежі було встановлено, що
причиною її виникнення є займання ізоляції дротів та інших
горючих матеріалів холодильника від теплового прояву при
аварійних режимах в електромережі холодильника.
Оскільки за умовами укладеного між ними договору на
користування електричною енергією ВАТ "Волиньобленерго"
зобов'язувалось постачати в квартиру позивача електричну енергію у
необхідних обсягах відповідно до договірної потужності, з
гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, і цих
зобов'язань належним чином не виконано, просив стягнути з
відповідача на його користь завдану винними діями шкоду відповідно
до вимог ст.ст. 11, 16, 22 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.ст.4, 16
Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
.
Під час розгляду справи позивач збільшив розмір відшкодування
завданої йому майнової шкоди до 354369 грн. 75 коп., а також
просив стягнути 44563 грн. 40 коп. судових витрат по справі.
Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 29 грудня
2006 року позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ВАТ "Волиньобленерго" на користь
ОСОБА_1 365009 грн. 62 коп., в тому числі: 202935 грн. 46 коп.
майнової шкоди, заподіяної знищенням майна, що знаходиться в
квартирі, 15917 грн. 69 коп. знищених готівкових коштів, 134594
грн. витрат необхідних на відновлення квартири, а всього 353447
грн. 15 коп. завданої шкоди. Ухвалено також стягнути 3496 грн. 80
коп. витрат на правову допомогу, 7632 грн. 37 коп. витрат
пов'язаних із залученням спеціалістів та проведенням судових
експертиз, 433 грн. 30 коп. витрат, пов'язаних з розглядом справи,
а всього 11562 грн. 47 коп. та 1700 грн. судового збору в дохід
держави.
В решті позову відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі відповідач ВАТ "Волиньобленерго"
покликаючись на незаконність рішення суду із-за неповного
з'ясування судом обставин, що мають значення для справи,
невідповідності висновків суду обставинам справи, недоведеності
обставин, що мають значення для справи, які суд вважав
встановленими, порушення норм матеріального і процесуального
права, просила скасувати оскаржуване ним рішення і ухвалити нове
рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Представники відповідача Василюк I.М., Кондзерська I.М. та
представник третьої особи на стороні відповідача Гордіюк К.В.
апеляційну скаргу підтримали, просять задовольнити її.
Позивач ОСОБА_1, представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 та представник третьої
особи на стороні відповідача Булуй О.О. вважають апеляційну скаргу
безпідставною, просять відхилити її і залишити рішення без змін.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі,
перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої
інстанції колегія суддів приходить до висновку, що скарга не
підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.
Судом з пояснень сторін, письмових матеріалів справи (т.1
а.с.31-33, 170) встановлено, що позивачу та його дружині ОСОБА_4
належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 у яку,
відповідно до умов договору на користування електричною енергією
для побутових потреб (т.1 а.с.209-217) відповідачем постачалася
електроенергія.
Також судом з пояснень сторін, показів свідків, письмових
матеріалів справи (т.1 а.с.37, 152-159), справою №5 про пожежу
встановлено, що в зазначеній квартирі 5.06.2005 року виникла
пожежа, якою пошкоджено саме житлове приміщення, пошкоджено та
знищено особисте майно сім'ї, побутова техніка.
Зазначені обставини, за винятком вини відповідача у
виникненні даної пожежі та розміру завданої нею позивачу майнової
шкоди, не оспорюються.
Суд першої інстанції з висновку спеціаліста вибухотехнічного
відділення НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області №32 (а.с.
145-151 т.1), висновків комплексної судової інженерно-технічної
експертизи №2500/2671 (т.1 а.с.362-391), акту (т.1 а.с. 162),
свідоцтва про повірку вимірювальної техніки (т.2 а.с.21-22),
показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,
ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, прийшов до висновку про порушення
відповідачем своїх зобов'язань за договором на користування
електричною енергією для побутових потреб та про наявність
причинно-наслідкового зв'язку між ними, пожежею та наслідками, які
сталися для позивача.
Такі висновки грунтуються на повно та всебічно з'ясованих
обставинах справи, яким судом дано правильну юридичну оцінку.
Визначаючи розмір майнової шкоди, завданої позивачу та його
сім'ї суд першої інстанції виходив із показів свідків, позивача
ОСОБА_1, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_4, ОСОБА_19,
ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25,
ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, висновків №99
інженерно-технічного та товарознавчого дослідження від 5.12.2005
року (т.1 а.с.38-41), фототаблиць (т.2 а.с.71-82, 114-164,
241-248), довідок (т.1 а.с. 142, 243), висновків судової
товарознавчої експертизи №0327 від 21.11.2006 року (т.З а.с.3-55).
Також розмір майнової шкоди позивачу стверджується іншими
дослідженими і оціненими судом першої інстанції доказами (т.2 а.с.
198, 202, т.З а.с. 127-130), зведеним кошторисним розрахунком
вартості ремонтно-будівельних робіт (т.1 а.с.92-128),
фототаблицями (т.2 а.с.71-82, 114-164, 241-248) та висновками
судової будівельно-технічної експертизи №0326 від 27.11.2006 року.
Зазначені докази по справі, оцінені судом першої інстанції в
сукупності з іншими дослідженими судом доказами, і їм також суд
дав правильну юридичну оцінку зазначивши, при цьому, з яких
підстав не бере до уваги надані відповідачем докази щодо
відсутності його вини у виникненні пожежі та настанні, у зв'язку з
цим, зазначених наслідків.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність
застосування судом ст. 10 Закону України "Про метрологію та
метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ) (113/98-ВР)
при вирішенні даного спору
та безпідставне посилання суду, як на належний доказ акт
вимірювання від 5.06.2005 року, є власним тлумаченням вимог
закону, встановлених обставин справи, які не спростовують
правильності висновків суду про часткове задоволення позову
ОСОБА_1 оскільки суд прийшов до висновку про наявність вини
відповідача у заподіянні шкоди з врахуванням всіх зібраних і
досліджених, в установленому законом порядку, доказів.
Не дають підстави для скасування рішення суду і покликання
відповідача на проведення судової інженерно-технічної експертизи
№2500/2671 з порушенням ст.66 та ч.З ст. 147 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
та п.1 ч.I ст. 12 Закону України "Про судову
експертизу" ( 4038-12 ) (4038-12)
оскільки встановлення вини чи її
відсутності та наявності чи відсутності причинно-наслідкового
зв'язку між нею та наслідками є компетенцією суду.
Крім того, з пояснень представника відповідача, представників
позивача, матеріалів справи (т.1 а.с.327-330, т.2 а.с.99)
встановлено, що для з'ясування цих обставин та інших питань, за
клопотанням відповідача була призначена додаткова комплексна
судова інженерно-технічна експертиза, висновки якої не були надані
суду із-за небажання відповідача провести оплату за надання
висновку, відповідно до ст. 15 Закону України "Про судову
експертизу" ( 4038-12 ) (4038-12)
, що стверджує безпідставність доводів
апеляційної скарги в цій частині.
Щодо недоведеності розміру спричиненої позивачу майнової
шкоди в сумі, визначеної судом. Такі висновки суду грунтуються на
показах свідків, висновках експертиз, інших доказах, які
відповідно до вимог ч.I ст.60 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
відповідачем
не спростовані, а критична оцінка цих доказів не дає суду підстав
для відмови у задоволенні позову про відшкодування майнової шкоди
чи зміни розміру її відшкодування.
Iнші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду судом
першої інстанції і їм дано правильну юридичну оцінку.
Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що
оскільки спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, на які є посилання в рішенні суду та посилання суду
на норми Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
,
є зайвими.
Отже, рішення суду постановлене з додержанням норм
матеріального права і процесуального права, підстав для його зміни
чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача відкритого акціонерного
товариства "Волиньобленерго" відхилити.
Рішення Володимир-Волинського міського суду від 29 грудня
2006 року в даній справі залишити без змін, виключивши з
мотивувальної частини рішення суду посилання на вимоги Закону
України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може
бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного
Суду України протягом двох місяців.