УКРАЇНА
 
               АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТI
                             РIШЕННЯ
                          Iменем  України
     IНФОРМАЦIЯ_8 року колегія судців судової палати  у  цивільних
справах  апеляційного  суду   Житомирської   області   в   складі:
головуючого  -  судді  Матюшенка  I.В.  суддів:  Малахової   Н.М.,
Олексієнка М.М. при секретарі судового засідання Кульчицькій I.В.
     з участю:  позивача  ОСОБА_1  та  його  представника  ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.
Житомирі апеляційну скаргу  ОСОБА_1  на  рішення  Коростишівського
районного суду від IНФОРМАЦIЯ_1 року у справі за  позовом  ОСОБА_1
до  спільного  українсько-іспанського  підприємства  "Iскор"   про
поновлення  на  роботі,  стягнення  заробітку  за  час  вимушеного
прогулу та моральної шкоди,
 
                           встановила:
     У IНФОРМАЦIЯ_2 року ОСОБА_1  звернувся  до  суду  з  вказаним
позовом в якому просив визнати незаконним та скасувати  наказ  про
звільнення його з роботи, поновити  його  на  посаді  генерального
директора СП "Iскор" та стягнути на  його  користь  з  відповідача
середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну  шкоду  в
сумі 10000 гривень. На обгрунтування позову зазначав,  що  наказом
керуючого санацією СП "Iскор" від IНФОРМАЦIЯ_3 року  НОМЕР_1  його
було звільнено з роботи на підставі  ч.  1  ст.  40  КЗпП  України
( 322-08 ) (322-08)
         (у зв'язку  з  банкрутством  підприємства).  Проте,  СП
"Iскор", генеральним директором якого він працював, перебуває лише
в стадії санації,  про  наступне  вивільнення  його  з  роботи,  у
встановлений законодавством термін, його  не  попередили,  трудова
книжка в день звільнення  йому  видана  не  була,  як  і  не  було
проведено остаточного розрахунку при звільненні.
     Рішенням Коростишівського  районного  суду  від  IНФОРМАЦIЯ_1
року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
     У  поданій  апеляційній  скарзі   ОСОБА_1,   посилаючись   на
порушення   судом   першої   інстанції   норм   матеріального   та
процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду  та
ухвалити нове про задоволення його позовних вимог.
     Представник відповідача, належним чином повідомлений про  час
та місце  розгляду  справи,  до  апеляційного  суду  не  з'явився,
заперечень проти позову не подав.
     Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з  таких
підстав.
     Встановлено, що ОСОБА_1 з IНФОРМАЦIЯ_4 року  по  IНФОРМАЦIЯ_3
року працював генеральним директором  СП  "Iскор"   (а.с.26,   5).
Відносно  останнього  IНФОРМАЦIЯ_5  року  запроваджено   процедуру
санації (а.с.34).
     Згідно  наказу  НОМЕР_1  від  IНФОРМАЦIЯ_3  року  (а.с.5)  зі
змінами внесеними наказом НОМЕР_2 від IНФОРМАЦIЯ_6  року  (а.с.48)
позивача звільнено з роботи з IНФОРМАЦIЯ_3 року за  ч.  1  ст.  40
КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
         (у зв'язку з банкрутством підприємства).
     Відповідно до положень п. 1 ст. 40  КЗпП  України  ( 322-08 ) (322-08)
        
трудовий договір,  укладений  на  невизначений  строк,  може  бути
розірваний  власником  або   уповноваженим   органом   у   випадку
банкрутства підприємства.
     Частиною 4 ст. 17 "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
          передбачено,  що  з  дня
винесення ухвали про санацію повноваження керівника боржника  лише
припиняються.  Керівник  банкрута  звільняється  з  роботи  з  дня
прийняття  арбітражним  судом  постанови  про  визнання   боржника
банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (ч.2 ст. 22 цього  ж
Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
        ).
     За таких обставин, коли відносно СП "Iскор" не було  прийняте
рішення про  визнання  його  банкрутом,  підстави  для  звільнення
ОСОБА_1 з роботи були відсутні. А  відтак,  висновок  суду  першої
інстанції про законність наказу про звільнення апелянта (позивача)
з посади генерального директора СП "Iскор" є помилковим.
     ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі  зIНФОРМАЦIЯ_7  року  з
відшкодуванням на  його  користь,  згідно  ст.  236  КЗпП  України
( 322-08 ) (322-08)
          ,  середнього  заробітку  за  час  вимушеного  прогулу
(зIНФОРМАЦIЯ_7  року  по  IНФОРМАЦIЯ_8  року)   та   відшкодування
моральної шкоди (ст. 237-1 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
         ), розмір  якої
колегія суддів визначає в одну тисячу гривень.
     При визначенні розміру середнього заробітку позивача, колегія
суддів виходить з даних про  розмір  заробітної  плати  ОСОБА_1  у
IНФОРМАЦIЯ_9року   (останні   два    місяці    перед    попереднім
звільненням)  -  а.с.  9  та  кількості  робочих  днів  у  періоді
зIНФОРМАЦIЯ_7 року по IНФОРМАЦIЯ_8 року (139 робочих днів). Розмір
стягнення становитиме 18320 грн. 20 коп. ((2620 грн. + 2520  грн.)
: 39 роб днів х 139 роб. днів).
     У задоволенні позову ОСОБА_1 про  стягнення  решти  моральної
шкоди (9000 грн.) слід  відмовити  за  необгрунтованістю  позовних
вимог.
     З відповідача підлягає стягненню судовий збір у  розмірі  183
грн. 20 коп. та  витрати  з  інформаційно-технічного  забезпечення
розгляду справи в сумі 37 грн. 50 коп.
     Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  309,  313,  314,   316   ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія
     суддів,
 
                            вирішила:
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
     Рішення Коростишівського районного суду від IНФОРМАЦIЯ_1 року
скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позову.
                                                                 з
     Визнати незаконним та скасувати наказ керуючого  санацією  СП
"Iскор" від IНФОРМАЦIЯ_6 року НОМЕР_1 та поновити ОСОБА_1на посаді
генерального    директора     спільного     українсько-іспанського
підприємства "Iскор" (м. Коростишів) зIНФОРМАЦIЯ_7 року.
     Стягнути з СП "Iскор" на користь ОСОБА_1  середній  заробіток
за час вимушеного прогулу в сумі 18320 грн. 20 коп. та  1000  грн.
на відшкодування моральної шкоди.
     Стягнути з СП "Iскор" 183 грн. 20 коп. судового збору  та  37
грн.  50  коп.  витрат  з   інформаційно-технічного   забезпечення
розгляду справи.
     Рішення набирає законної сили з моменту його  проголошення  і
може  бути  оскаржене  у  касаційному  порядку  безпосередньо   до
Верховного Суду України протягом двох місяців з дня  набрання  ним
законної сили.
     Справа № 22ц/81  Головуючий у суді 1 -ї інстанції  Миколайчук
В .Л.
     Категорія 40  Суддя-доповідач Матюшенко I.В.