УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючої судді: Авраменко Т.М.
суддів: Гайсюка О.В.,Суровицькій Л.В.
при секретарі :Слюсаренко Н.Л. за участю представників сторін
розглянула у закритому судовому засіданні в м. Кіровограді
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення
Ленінського районного суду М.Кіровограда від 07 листопада 2006
року.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін,
дослідивши матеріали справи, колегія суддів -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності
ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до управління власності та
приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради
(далі - управління власності) та ОСОБА_1 про визнання недійсним
договору оренди, спонукання до продовження договору оренди та
звільнення приміщення.
Зазначала, що 11 жовтня 2002 року між нею, як суб'єктом
підприємницької діяльності (далі - СПД), та управлінням власності
було укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 146,36
кв.м, АДРЕСА_1 для розміщення кафе на строк до 11 жовтня 2003
року.
Додатковою угодою від 14 жовтня 2003 року строк дії договору
визначено до 11 жовтня 2004 року.
Протягом місяця з дня закінчення строку договору оренди
управління власності ніяких повідомлень про припинення або зміну
умов договору не надсилалодому 11 листопада 2004 року вона
надіслала управлінню власності проект додаткової угоди до договору
оренди, однак відповіді не отримала і продовжувала користуватись
приміщенням.
За таких обставин договір оренди вважається продовженим на
новий термін, однак управління власності безпідставно уклало
договір оренди цього приміщення з фізичною особою ОСОБА_1
Просила визнати цей договір недійсним з моменту його
укладення, зобов'язати ОСОБА_1 звільнити приміщення, зобов'язати
управління власності продовжити з нею договір оренди приміщення.
2
Заочним рішенням Ленінського районного суду М.Кіровограда від
07 листопада 2006 року позов задоволено.
Суд визнав недійсним договір оренди НОМЕР_1, укладений між
управлінням власності та ОСОБА_1, оскільки він не відповідає
вимогам закону, зобов*язав управління власності продовжити термін
дії договору оренди НОМЕР_2, укладений між СПД ОСОБА_2 та
управлінням власності, зобов*язав ОСОБА_1 звільнити приміщення
АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати
рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд
в суд першої інстанції. Зазначає, що суд неправильно застосував
норми матеріального та процесуального права, не врахував, що
позивачка не є стороною в договорі і не вправі порушувати питання
про визнання недійсним договору.
В засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_3
підтримала доводи апеляційної скарги, а представники позивачки
просили відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду
відповідає обставинам справи та вимогам закону. Представник
управління власності просив вирішити питання на розсуд суду,
оскільки управління власності не заперечує продовжити договір
оренди з СПД ОСОБА_2 за умови визнання недійним договору з ОСОБА_1
і звільнення нею спірного приміщення.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити,
оскільки ухвалене судом першої інстанції рішення є законним і
обгрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при
розгляді справи додержано, а доводи апеляційної скарги не є
істотними (стаття 308 ЦПК ( 1618-15 ) (1618-15)
).
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з
матеріалів справи, 11 жовтня 2002 року НОМЕР_2 між управлінням
власності та СПД ОСОБА_2 було укладено договір оренди нежитлового
приміщення площею 146,36 кв.м, АДРЕСА_1 для розміщення кафе на
строк до 11 жовтня 2003 року (а.с.8-10).
Відповідно до вказаного договору на підставі розпорядження
від 03 жовтня 2002 року 1/559/17 управління власності передало
зазначене приміщення позивачу (а.с.11).
Згідно з умовами договору його дію 15 жовтня 2003 року на тих
самих умовах було пролонговано до 11 жовтня 2004 року (а.с.12).
Суд дійшов правильного і обгрунтованого висновку, що оскільки
управління власності протягом одного місяця після закінчення
терміну дії договору, тобто в строк з 11 жовтня 2004 року по 11
листопада 2004 року, не повідомило позивачку про припинення або
зміну умов договору оренди, то договір оренди вважається
продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були
передбачені договором.
Такий висновок суду узгоджується з нормами матеріального
права та п.10.7 договоруНОМЕР_2. Зокрема, правові наслідки
продовження користування майном після закінчення строку договору
оренди безпосередньо передбачені статтею 764 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, статтею 17 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
(далі - Закон)
та опосередковано нормою ч. 4 ст.291 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.згідно
з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються
відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
. Відповідно до ст.764 ЦК України,якщо ( 435-15 ) (435-15)
наймач
продовжує користуватися майном після закінчення строку договору
найму (оренди),то, за відсутності заперечень наймодавця протягом
одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був
раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься в ч.2 ст. 17 Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
відповідно до
якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або
зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення
терміну дії договору він вважається продовженим на той самий
термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Крім того. матеріалами справи підтверджується,що позивач
продовжував користуватись приміщенням після закінчення строку
договору оренди, здійснював оплату за оренду майна і відповідач
управління власності приймав таку плату до вересня 2005 року
(а.с.283-298),тобто договір оренди був продовженим.
Доводам відповідача про направлення позивачці листа НОМЕР_3
про припинення договору суд дав відповідну оцінку та дійшов
правильного висновку, що таке повідомлення не можна вважати
належним повідомленням про припинення договору оренди, оскільки
воно було направлено не за адресою позивачки, а за іншою і
відсутні докази про отримання позивачкою такого повідомлення,
оскільки підпис у ф.№8 про отримання рекомендованого листа
виконано не позивачкою, а невідомою особою (а.с.37,38,39,41).Факт
направлення повідомлення про припинення договору не за адресою
позивачки визнає і управління власності.
Оскільки договір оренди приміщення з позивачкою слід вважати
продовженим,то управління власності не повинно було укладати
договір оренди спірного приміщення з новим орендарем ОСОБА_1, крім
того, позивачка навіть після закінчення строку дії договору оренди
мала переважне право продовження договору оренди на новий термін
(ч.2 і ч.З ст. 17 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
).
Встановивши. що договір орендиНОМЕР_1 між управлінням
власності та новим орендарем ОСОБА_1 укладено в порушення вимог
ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального
майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, суд дійшов правильного висновку про його
недійсність відповідно до ч. 1 ст.203,ч. 1 ст.215 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Висновок суду про законність і обгрунтованість позовних вимог
та наявність правових підстав для задоволення позову узгоджується
з п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від
25 травня 2000 року №02-5/237 ( v_237800-00 ) (v_237800-00)
із змінами внесеними
31 травня 2002 року №04-5/609 ( v_609600-02 ) (v_609600-02)
"Про деякі питання
практики застосування Закону України "Про оренду державного та
комунального майна", відповідно до якого:
"у разі закінчення строку, на який було укладено договір
оренди, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або
зміну договору він вважається продовженим на той самий строк і на
тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частиною другою статті 17 Закону встановлено місячний термін,
протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про
припинення або зміну умов договору
4
після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована
сторона може також подати і до закінчення строку дії договору
оренди. За усіх умов після закінчення терміну дії договору .
оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має
переважне право продовження договору оренди на новий термін. Отже
якщо після закінчення строку дії договору оренди орендодавець
передав спірне майно в оренду іншій особі, орендар за попереднім
договором має право звернутися до господарського суду із заявою
про спонукання орендодавця продовжити дію цього договору на новий
термін та про визнання договору з новим орендарем недійсним
(частини друга і третя статті 17 Закону).
У вирішенні відповідного спору слід виходити, зокрема, з
того, що належне виконання орендарем договору оренди презюмується,
якщо орендодавцем не буде доведено інше. Водночас якщо не буде
подано доказів того, що орендодавець уклав чи укладає договір
оренди з іншою особою, а натомість буде встановлено, що він має
намір використовувати майно для власних потреб, то підстави для
задоволення позову про спонукання до продовження дії договору
оренди відсутні.
Якщо заяву про припинення чи зміну умов договору оренди
подано стороною за договором після закінчення терміну,
встановленого частиною другою статті 17 Закону, але друга сторона
не згодна припиняти чи змінювати умови договору, останній
вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк".
Наведеним також спростовуються доводи апеляційної скарги про
те, що позивачка не вправі порушувати питання щодо визнання
недійсним договору оренди НОМЕР_1, оскільки вона не є стороною в
договорі і її права не порушуються.
Слід також зазначити, що в примірниках договорів строк
договору оренди від 14 листопада 2005 року зазначено різний: в
довідці управління власності від 08 лютого 2006 року (а.с.35) та
примірнику договору (а.с.13-18) зазначено термін один рік до 13
листопада 2006 року, в ксерокопії доданій до апеляційної скарги
термін дії договору не зазначено (а.с.255-257),а в матеріалах
управління власності термін дії зазначено до 13 листопада 2010
року (310-315),договір нотаріально не посвідчено.
Необгрунтованими є доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що
позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до п.4
ч.I ст.207 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, оскільки такий же спір
перебуває на розгляді у господарському суді Кіровоградської
області. Матеріалами справи підтверджується, що на розгляді у
господарському суді перебувають справи за позовом СПД ОСОБА_2 до
управління власності. провадження по яких зупинено (а.с.299-302),
даний же спір розглядається за позовом до відповідача ОСОБА_1,яка
є фізичною особою, і за таких обставин не можна вважати, що це
спір між тими самими сторонами.
Доводи представника відповідача ОСОБА_3 про порушення судом
норм процесуального права і розгляд справи у відсутності
відповідача ОСОБА_1 спростовуються матеріалами справи: двічі
ОСОБА_1 викликалась в суд в якості відповідача через газету, на
всі судові засідання надсилались повістки за її місцем реєстрації,
які не вручались їй в зв'язку з не проживанням за цією адресою
(а.с. 162,179,185,194-195,316-317),іншої адреси відповідачка суду
не надала. Адвокат ОСОБА_4 відповідно до ордеру представляв
інтереси управління власності, а не ОСОБА_1,заяви про відкладення
розгляду справи 07 листопада 2006 року не
5
подавав. а участь в судовому засіданні в цей день від імені
управління власності приймав - представник ОСОБА_5 (а.с. 178,198).
Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або
скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись ст.307 ч.I п.1,ст.308,ст.З14 ч.I п.1,ст.315 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. а заочне рішення
Ленінського районного суду М.Кіровограда від 07 листопада 2006
року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та
може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному
порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно.
Суддя Апеляційного суду Кіровоградської області:
Т.М.Авраменко