АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ЗАПОРIЗЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2007 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного
суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Савченко ОБ.
суддів: Мануйлова Ю.С.
Гончара О.С. при секретарі: Тахтаул О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької
області на рішення Вільнянського районного суду Запорізької
області від 27 листопада 2006 року по справі за позовом прокурора
Вільнянського району Запорізької області (далі -прокурор) в
інтересах ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та
професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької
області (далі-Фонду) про стягнення суми страхових виплат за
рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 11
жовтня 2001 р. та моральної шкоди за ухвалою Запорізького
апеляційного суду від 22 січня 2002 року ,-
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 року прокурор в інтересах ОСОБА_1 звернувся до
суду з із вказаним позовом. При цьому зазначав, що ОСОБА_1 з 1987
р. по 1993 р. працювала швачкою та обійщиком на IНФОРМАЦIЯ_1. До
вступу на роботу вона була фізично здорова. Під час роботи на
підприємстві вона у 1989 р. захворіла бронхіальною астмою.
Згідно рішення лікарсько-експертної комісії Українського НДI
промислової медицини від 10 грудня 1999 р. її визнано інвалідом 3
групи від професійного захворювання і 40% втрати професійної
працездатності.
28 листопада 2000 р. згідно наказу № 54 по дочірньому
підприємству "Будкомплект" АТ"Завод ім. Т.Г. Шевченка" Ш на
відшкодування шкоди, завданої з вини підприємства, нараховані
одноразова допомога у розмірі 6088 грн. та щомісячні страхові
виплати у розмірі 60 грн. 88 коп.
На дату передачі ДШ Будкомплект" особистої справи ОСОБА_1 до
Фонду (1 квітня 2001 р.) сума заборгованості із вказаної виплати
перед потерпшою становила 6504 грн.01 коп. Рішенням Фонду від 27
червня 2001 р. ОСОБА_1 продовжена виплата раніше призначеної
щомісячної страхових суми з подальшою її індексацією, розмір якої
2
становить 147 грн. 28 коп.
Оскільки остаточний розрахунок з погашення заборгованості по
виплаті страхових сум з ОСОБА_1 не було проведено, вона звернулась
до суду з позовом до ДП"Буд комплект" ВАТ"Завод ім. Т.Шевченка"
про відшкодування шкоди, завданої її здоров'ю професійним
захворюванням, та моральної шкоди.
Рішенням Вільнянського районного суду від 11 жовтня 2002 p.
іd позов задоволено частково. З відповідача на користь позивачки
стягнуто 7374 грн. 64 коп., у тому числі: 6672 грн.45 коп.
одноразової допомоги, 455 гр.95 коп. втраченого заробітку, 248
грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з придбанням ліків, у
стягненні моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Запорізького області від 22 січня
2002 р. рішення районного суду змінено, на користь ОСОБА_1
стягнуто 2550 грн. моральної шкоди.
2 грудня 2002 р. на підставі виконавчого листа держвиконавцем
ВДВС відкрито виконавче провадження про стягнення вказаних вище
сум з відповідача.
20 травня 2005 р. держвиконавцем винесено постанову про
закінчення зазначеного виконавчого провадження у зв'язку з
відсутністю майна у ДП"Буд комплект" ВАТ "Завод ім. Т.Г.Шевченко",
на яке можливо здійснити стягнення і проведено заміну вказаного
боржника на правонаступника ТОВ"Торгівельний дім""Промімлекс".
Рішенням Вільнянського районного суду від 28 березня 2006 р.
встановлено факт отримання професійного захворювання ОСОБА_1 на
Вільнянському завої столових виробів ім.Т.Шевченка
правонаступником якого є ВАТ"Завод ім.ТХ.Шевченка".
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10
листопада 2005 р. банкрута-ТОВ"Торгівельний дім"Промімлекс"
ліквідовано, а 24 листопада 2005 p.- проведено реєстрацію
припинення юридичної особи.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29
березня 2006 р. банкрута-ВАТ"Завод ім.Т.Г.Шевченка" ліквідовано, а
10 квітня 2006 p.* проведено реєстрацію припинення юридичної
особи.
Посилаючись на ці обставини, прокурор просить суд стягнути з
відповідача на користь ОСОБА_1 9924 гря.64 коп., у тому числі: у
тому числі: 6672 грн.45 коп. одноразової допомоги, 455 гр.95 коп.
втраченого заробітку, 248 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних
з придбанням ліків і 2550 грн. моральної шкоди.
В судовому засіданні ОСОБА_1 змінила позовні вимоги, просить
з урахуванням індексації страхових сум стягнути з відповідача
11031 грн.79 коп. страхових виплат та 3657 грн.58 коп. моральної
шкоди, а всього 14728 грн. ЗО коп.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від
27 листопада 2006 р. позов задоволено частково. Стягнуто з
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в
Україні у Вільнянському районі Запорізької області на користь
ОСОБА_1 стягнуто проіндексовану суму страхових виплат у розмірі
11031 грн.79 коп. і 2550 грн. моральної шкоди. В іншій частині
позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі на вказане рішення Фонд, посилаючись на
порушення судом норм матеріального та процесуального права,
просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у
задоволенні позову.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи
скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції
виходив з того, що на Фонд має бут покладений обов'язок з виплати
на користь позивачки заборгованості по страхових виплатах та
моральній шкоді. При цьому суд виходив з того, ВАТ"Завод
ім.Т.Г.Шевченка", де працювала і отримала ОСОБА_1 професійне
захворювання, ліквідовано б ез правонаступника, і підприємство не
відшкодувало заборгованості з матеріальної і моральної шкоди,
заподіяного ушкодженням здоров'я потерпілій, то у відповідності до
Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання; які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
то вказана вище заборгованість
3
повинна бути виплачена Фондом.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Вільнянського
районного суду Запорізької області від Н жовтня 2001 p., зі
змінами, внесеними ухвалою апеляційного суду Запорізької області
від 22 січня 2002 p., з ДП Будкомплект" ВАТ'Завод ім. Т.Г.Шевченка
на користь позивачки стягнуто 7374 грн. 64 коп. матеріальної шкоди
і 2550 грн. моральної шкоди.
Вказане рішення суду набрало законної сили і звернено до
виконання.
2 грудня 2002 р. на підставі виконавчого листа держвиконавцем
ВДВС відкрито
виконавче провадження про стягнення вказаних вище сум з ДП
Будкомплект" ВАТ"Завод
ім.ТХ.Шевченка", а 20 травня 2005 р. держвиконавцем винесено
постанову про закінчення
зазначеного виконавчого провадження у зв'язку з відсутністю
майна у боржника, на яке
можливо здійснити стягнення і проведено заміну вказаного
боржника на правонаступника*
ТОВ Торгівельний дім Промімпекс".
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10
листопада 2005 р. банкрута -ТОВ"Торгівельний дім"Гфомімпекс"
ліквідовано, а 24 листопада 2005 p.-проведено реєстрацію
припинення юридичної особи.
3 матеріалів справи також вбачається, що 22 червня 2001 р.
особова справа потерпшої
АвдєєвоїТ.М. передані ДП"Будкомплект" ВАТ'Завод ім.
Т.Г.Шевченка до Фонду і
постановою якого від 27 червня 2001р. продовжено раніше
призначеної страхової виплати.
Тобто встановлено, що стягнення заборгованості з виплати
матеріальної і моральної шкоди на користь позивачки з ДП
Будкомплект" ВАТ'Завод ім.Т.Г.Шевченка", а згодом і
ТОВ"Торгівельний дім"Промімяскс", провадилось за рішеннями
районного та апеляційного суду в порядку виконання судових рішень
за правилами виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону
України"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
, передбачено, що
Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги
працівникам, які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 p., з
того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому
порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників на
такі соціальні послуги та страхові виплати, або коли таке право
встановлено в судовому порядку. Уся заборгованість потерпілим,
яким до набрання чинності Законом підприємства не відшкодували
матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної
ушкодженням здоров'я, виплачуються цими підприємствами, установами
і організаціями, а в разі їх ліквідації без
правонаступника -Фондом соціального страхування від нещасних
випадків.
Визначаючи в якості відповідача по справі Фонд, та поклавши
на нього обов'язок по виплаті на користь позивачки вказаних
грошових сум, суд не прийняв до уваги, що позов ОСОБА_1 стосувався
заборгованості з виплати матеріальної і моральної шкоди, які вже
була стягнена за рішеннями судових органів, що набрали законної
сили, і були зверненні до виконання, і не могли бути стягнені
повторно.
У відповідності до п.б ст.31 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, вимоги кредитора до банкрута, не задоволені за
недостатністю майна вважається погашеними. Тобто, кредитор втрачає
право вимагати погашення заборгованості від банкрута.
З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження по
стягненню заборгованості з виплати матеріальної і моральної шкоди
проводилось упродовж майже трьох років, і ОСОБА_1 з приводу
бездіяльності органів Державної виконавчої служби або
держвиконавця по виконанню судових рішень до суду не зверталась.
Згідно з п2 ч. 1 ст.307 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
за наслідками
розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції
апеляційний суд має право, серед іншого, скасувати рішення суду
першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Оскільки судом першої інстанції застосовано закон, який не
поширюється на ці правовідносини, а саме, пункт 3 Прикінцевих
положень Закону України"Про
4
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
, то відповідно до
п.4 СТ.309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення суду підлягає
скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні
позовних вимог про стягнення проіндексованих сум страхових виплат
у розмірі 11031 грн.79 коп. і 3657 грн.58 коп. моральної шкоди.
Керуючись ст.ст.307,309,314,316 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів
ВИРIШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької
області задовольнити.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від
27 листопада 2006 року по цій справі скасувати і ухвалити нове
рішення наступного змісту:" Відмовити прокурору Вільнянського
району Запорізької області у задоволенні позову в інтересах
ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних
захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області
(далі-Фонду) про стягнення суми страхових виплат за рішенням
Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 жовтня
2001 р. та моральної шкоди за ухвалою Запорізького апеляційного
суду від 22 січня 2002 року".
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення,
проте може бути оскаржено протягом двох місяців шляхом подачі
касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий :