УХВАЛА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     12 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

     Головуючого, судді Панкова М.В. суддів ДраллоI.Г. Iсаєва Г.А.
при  секретарі  Войцеховській  Е.В.,  розглянувши   у   відкритому
судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за  позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ земельної ділянки, усуненні перешкод
в користуванні земельною ділянкою і жилим будинком,  про  визнання
права власності на частину  земельної  ділянки,  зносі  огорожі  і
самовільного побудованого гаража, стягненні  грошової  компенсації
за  залишки  земельної  ділянки,  зустрічному  позову  ОСОБА_2  до
ОСОБА_1, Сімферопольській  міській  Ради  про  визнання  недійсним
державного акту на право власності на земельну  ділянку,  визнання
права власності на будинок, зміні  часток  в  спільної  власності,
розділ  будинку,   визначення   порядку   користування   земельною
ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на  рішення  Залізничного
районного суду м. Сімферополя АР Крим від 30 травня 2006 року,

                           встановила:

     ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_2  про  розділ
земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1, про усунення  перешкод
в  користуванні  земельною  ділянкою,  шляхом  зносу   огорожі   і
самовільно  побудованого  гаража.  В   ході   судового   засідання
позивачка доповнила позовні вимоги і просила визнати за нею  право
власності на 364,8 кв.м, земельної ділянки, виділивши  його  їй  в
користування, визнання за ОСОБА_2 право власності на  269,8  кв.м,
земельної ділянки, стягнувши з відповідача грошову компенсацію  за
залишки виділеної земельної ділянки у розмірі 6283 грн.

     Вимоги мотивовані тим,  що  їй  на  праві  власності  належав
недобудований будинок АДРЕСА_1. У 1992 роки вона по домашній угоді
продала ОСОБА_2 1/4 частку будинку.  ОСОБА_2,  без  її  згоди,  на
земельній ділянці, яка належить їй, незаконно  побудував  житловий
будинок і господарські  споруди.  Відповідач,  захопивши  половину
земельної  ділянки,  встановив  огорожу,  побудував   гараж,   які
підлягають зносу.

     Відповідач ОСОБА_2 позов не  визнав  і  пред'явив  зустрічний
позов про визнання недійсним державного акту на право власності на
земельну ділянку, визнання права  власності  на  житловий  будинок
літ. "Б", гараж літ. "Д", навіси літ.  "Е",  "б".  Просив  змінити
частки в спільній частковій власності,  в  розмірах,  встановлених
висновком  експерта,  визначити  порядок  користування   земельною
ділянкою.

     Вимоги мотивовані тим, що в серпні 1992 року він по  домашній
угоді купив у ОСОБА_1 1/4  частку  будинку  і  половину  земельної
ділянки. Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя  від.
29 січня 1996 року угода визнана дійсною. На

     Справа № 22-ц-133/2007 року

     Головуючий у першій інстанції Шильнов М.О.

     Доповідач Iсаєв Г.А.

     2

     земельній  ділянці,  якою  він  фактично  користувався,   він
побудувавжитловий  будинок,  і   господарські   споруди.   ОСОБА_1
порушуючи   вимоги   Земельного   кодексу   України    ( 2768-14 ) (2768-14)
        
приватизувала  на  своє  ім'я  всю  земельну  ділянку,   одержавши
державний акт, який підлягає визнанню недійсним.

     Рішенням Залізничного районного суду м.  Сімферополя  від  ЗО
травня 2006 року  в  позові  ОСОБА_1  відмовлене.  Стрічний  позов
ОСОБА_2 задоволений.

     Суд визнав недійсним державний  акт  на  право  власності  на
земельну ділянку, видану на ім'я ОСОБА_1

     За ОСОБА_2 визнане право власності на житловий  будинок  літ.
"Б", гараж літ. "Д", навіси літ. "Е", "б", сарай літ "З".

     Суд провів розділ будинку визнавши за ОСОБА_1 право власності
на житловий будинок літ. "А", прибудову  літ.  "А-1"  тамбур  літ.
"а", навіси літ. "а-1", "в-2", частину  літньої  кухні  літ.  "В",
тамбур літ. "в-1" вбиральню літ. "Ж", сарай літ. "Г",  що  складає
33/100 часток будинку.

     За ОСОБА_2 визнане право власності на 67/1 Об часток  будинку
що складається із житлового будинку літ. "Б",  навіс  літ.  "б"  з
крильцем,  частина  літньої  кухні  літ.  "В",  тамбур  літ.  "в",
вбиральню літ. "М", гараж літ. "Д", навіс літ. "Е", сарай літ. "З"

     Визначений порядок користування земельною ділянкою відповідно
до висновків будівельно-технічної експертизи № 815 від  23.12.2005
року. У користування ОСОБА_2 виділена земельна ділянка площею  352
кв.м., що за більше належного на 27 кв.м. У  користування  ОСОБА_1
виділена земельна ділянка площею 298 кв.м., що за менше  належного
на 27 кв.м.

     Додатковим рішенням від 23 червня  2006  року  з  ОСОБА_1  на
користь ОСОБА_2 стягнуті судові витрати у  розмірі  1724  грн.  20
коп.

     У апеляційній скарзі  ОСОБА_1  просить  рішення  і  додаткове
рішення суду скасувати, посилаючись  на  їх  незаконність.  Доводи
апеляційної скарги на рішення суду зводяться до критики  висновків
експертизи.

     Заслухав суддю доповідача, вислухавши сторони  у  справі,  їх
представників,  перевіривши  матеріали  справи  в  межах   доводів
апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги не  підлягають
задоволенню з наступних підстав.

     Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2,  суд  першої  інстанції
виходив з того, що ОСОБА_2 з 1992 року став власником 1/4  частини
спірного будинку. Надалі, з відома співвласника  будинку  ОСОБА_1,
він побудував житловий будинок і господарські споруди на земельній
ділянці, порядок користування  якого  склався  між  співвласниками
будинку.

     Судом встановлено, що на момент покупки  1/4  часток  будинку
земельна ділянка вже була фактично роздільна на дві рівні  частини
і, продаваючи  частину  недобудованого  будинку,  ОСОБА_1  вказала
ОСОБА_2  на  ту  частину  земельної  ділянки,  яка  переходила   в
користування відповідача.

     Суд, доказами перевіривши ці обставини, і дійшов висновку про
те, що після покупки ОСОБА_2 частини будинку  між  ним  і  ОСОБА_1
склався порядок користування земельною ділянкою.

     З  урахуванням  викладеного  висновки   суду   про   визнання
недійсним державного акту на право власності на земельну  ділянку,
видану на ім'я ОСОБА_1, є вірним, оскільки відповідає вимогам  ст.
89, 116 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
         .

     Аналіз фактичних обставин справи яки  свідчить,  що  житловий
будинок, який належить  ОСОБА_2  знаходиться  в  глибині  спільної
земельної ділянки і  з  урахуванням  обставин,  яки  свідчать  про
порядок   користування   земельної   ділянки,   єдиним   варіантом
визначення  порядку  користування  є  варіант,  запропонований   в
експертизі № 815 від 23.12.2005 року.

     Доводи апеляційної скарги про те, що експертом при проведенні
експертизи неправильно проведені розрахунки по визначення вартості
житлового  будинку,  не  можуть  бути   підставою   для   визнання
необгрунтованими висновків експертизи в частині визначення порядку
користування земельною ділянкою.

     Рішення суду відповідає закону і колегія суддів не  знаходить
правових підстав для скасування постановленого рішення.

     На підставі викладеного і керуючись статтями  303,  308,  315
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів судової палати у цивільних
справах, -

     УХВАЛИЛА:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

     Рішення Залізничного районного суду  м.  Сімферополя  від  30
травня 2006 року і додаткове  рішення  від  23  червня  2006  року
залишити без зміни.

     Ухвала  може  бути  оскаржено  в   касаційному   порядку   до
Верховного Суду України протягом двох місяців.

     Судді: