РIШЕННЯ

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     8 лютого 2007 року колегія судців судової палати з  цивільних
справ   Апеляційного   суду   Київської    області    у    складі:
головуючого-Юровської Г.В., суддів- Суханової Є.М.,Данілова  О.М.,
при секретарі- Якимець Ю.В.,

     розглянула матеріали з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Вишгородського районного суду від 28 листопада 2006 року у  справі
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів;

                           ВСТАНОВИЛА:

     Рішенням Вишгородського районного суду Київської області  від
28 листопада 2006 року в задоволені позову було відмовлено.

     Не  погодившись  з  висновками  наведеними  в  рішенні  суду,
апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в  якій  просить  рішення
суду скасувати та  ухвалити  нове  рішення  яким  задовольнити  її
позовні вимоги повністю.

     Колегія   суддів   вислухавши   доповідь    судді-доповідача,
пояснення  сторін  та  вивчивши   матеріали   справи   та   доводи
апеляційної  скарги  вважає,  що  вона  частково  обгунтована   та
підлягає частковому задоволенню.

     Діти  позивачки-син   ОСОБА_4   вступив   до   Немішаївського
агротехнічного технікуму Київської області на  1-й  курс  та  його
навчання буде тривати до  2009  року  на  стаціонарному  навчанні,
дочка  ОСОБА_5  вступила  до  Київського   університету   харчової
промисловості на платне навчання на заочну форму. Розмір плати  за
навчання становить 2300 грн. на рік. Син  позивачки  стипендії  не
отримує.

     Суд, відмовляючи в задоволені  позову,  послався  на  те,  що
позивачка є  безробітною  та  отримає  допомогу  по  безробіттю  в
розмірі 514 грн. щомісячно, а  відповідач-працює  та  отримує  509
грн. Суд встановив, що сім"ї мають майже однаковий дохід, врахував
стан здоров"я відповідача (видалена нирка), а також те, що на його
утриманні  знаходиться  дитина  від  другого  шлюбу,   1990   року
народження, а тому визначився, що відповідач не має змоги надавати
матеріальну допомогу своїм повнолітнім дітям.

     Разом з тим, колегія суддів  враховуючи  наведені  обставини,
які підверджуються матеріалами справи, вважає, що наявні обставини
не можуть бути безспірною підставою для відмовленні в  задоволенні
позову позивачки.

     Так, колегія суддів враховує, що позивачка не працює, отримує
допомогу по безробіттю, що не може вважатись, як постійний дохід в
порівнянні  з  заробітною  платою  відповідача,  яку  він  отримує
постійно та яка не залежить від  інших  причин.  На  одного  члена
сім"і дохід відповідача становить 254 грн.50 коп. Суд не врахував,
що у позивачки на утриманні перебувають двоє дітей та  дитина  від
другого шлюбу, 1994 року народження, так що їх дохід становить  по
128 грн. на  одну  особу.  Діти  сторін  продовжують  навчання  на
платній основі, також суд не врахував, що

     відповідач уклав шлюб з громадянкою ОСОБА_3,  яка  працює  та
отримує заробітну плату, а також ту обставину, що  відповідач  має
присадибну ділянку, тримає підсобне господарство. Враховуючи  стан
здоров"я відповідача, суд не звернув уваги на те, що відповідач  є
працездатним, інвалідність йому не встановлена.

     Згідно зі статтею 200 СК України ( 2947-14 ) (2947-14)
          при  визначенні
розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість
надання матеріальної  допомоги  на  утримання  другим  з  батьків,
своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми сином, дочкою.

     Колегія  суддів  встановила,  що   повнолітні   діти   сторін
продовжують  навчання,а  відповідач  має  можливість  надавати  їм
матеріальну  допомогу,  тому  колегія  суддів  вважає,  що   позов
огрунтований  та  підлягає  частковому  задоволенню,   в   частині
зниження розміру стягненних аліментів.

     Разом з тим, колегія суддів не встановила  доказів  того,  що
відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей у
розмірі 250 грн на кожного, як просила позивачка в своїй  позовній
заяві.

     Колегія  суддів  не  вважає  необхідним  стягувати   аліменти
негайно, бо дана справа стосується повнолітніх дітей.

     Колегія суддів врахувавши наведені  обставини  та  враховуючи
докази  по  справі,  встановила,  що  позов   можливо   задоволити
частково, в розмірі 100 грн. на кожну дитину до досягнення ними 23
років та при умові продовження навчання.

     У  зв"язку  з  наведенним,  колегія  суддів  вважає,  що  суд
правильно визначив правовідносини сторін, але з наданих  сторонами
доказів  зробив  помилкові  висновки,  що  призвело  до  ухвалення
незаконного рішення, яке не може залишатися без змін.

     На  підставі  наведенного,  керуючись  ст.  200  СК   України
( 2947-14 ) (2947-14)
           ,   ст.   293,294,   309,313,314,316   ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів

     ВИРIШИЛА:

     Апеляційну  скаргу  ОСОБА_1  задовольнити  частково.  Рішення
Вишгородського районного суду від 28 листопада 2006 року скасувати
та ухвалити по справі нове рішення.

     Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
частково.

     Стягнути з ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2 року народження, уродженця с
Литвинівка, Вишгородського району, Київської області, якій  працює
старшим кочегаром в  Литвинівський  ЗОШ  Вишгородського  районного
державного відділу освіти, проживає в с Литвинівка, Вишгородського
району, Київської області на користь  ОСОБА_1  на  утримання  сина
ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, який мешкає в  АДРЕСА_1  по
100 грн. щомісячно на його навчання, але не більш  ніж  досягнення
ним 23 років.

     На утримання дочки ОСОБА_5 IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,  яка
мешкає в АДРЕСА_1 по 100 грн.щомісячно на її освіту, але не  більш
ніж до 23 років.

     Стягнення аліментів розпочати з моменту  звернення  позивачки
до суду, тобто з 25 вересня 2006 року.

     Рішення набуває законної сили з моменту проголошення та  може
бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.