УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     "7" лютого 2007 р. Колегія суддів судової палати в  цивільних
справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
     головуючого  Храпка В.Д.
     суддів  Сіренка Ю.В., Магди Л.Ф.
     при секретарі  Шанауріній I.О.
     з участю адвоката  ОСОБА_1
     розглянувши у відкритому судовому засіданні в  місті  Черкаси
апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Монастирищенського  районного
суду від  16  жовтня  2006р.  по  справі  за  позовом  ОСОБА_2  до
територіального   центру   соціального   обслуговування   самотніх
непрацездатних пенсіонерів  Монастирищенського  району  про  зміну
запису  в  трудовій  книжці.,  поновлення  на  роботі,   стягнення
зарплати за час вимушеного прогулу та премії.
                           встановила:
     ОСОБА_2   пред'явила   позов   до   територіального    центру
соціального  обслуговування  самотніх  непрацездатних  пенсіонерів
Монастирищенського району про  зміну  запису  в  трудовій  книжці,
поновлення на роботі, стягнення зарплати за час прогулу та премії.
Зазначала, що  вона  працювала  соціальним  працівником  центру  з
трьохмісячним іспитовим строком.  Наказом  від  25  травня  2006р.
звільнена  з  роботи  в  зв'язку  із  незадовільними  результатами
випробовування.
     Посилаючись на те, що звільнена  незаконно,  просила  визнати
запис НОМЕР_1 щодо працевлаштування її на роботі із  трьохмісячним
іспитовим  строком  незаконним,  поновити  на   роботі,   стягнути
заробітну плату за час  вимушеного  прогулу,  а  також  премію  за
квітень-травень 2006р.
     Рішенням Монастирищенського  районного  суду  від  16  жовтня
2006р. позов задоволено частково.
     Стягнуто із територіального центру соціального обслуговування
самотніх  непрацездатних  пенсіонерів  Монастирищенського   району
премію за березень 2006р. в сумі 133  грн.  35  коп.,  за  травень
2006р. в сумі 119 грн.13 коп. В решті позову відмовлено.
     В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду  скасувати,
поскільки суд неправильно встановив обставини справи,  неправильно
застосував норми матеріального права, а по справі постановити нове
рішення про задоволення позову.
     Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду  першої
інстанції  в  межах  доводів  апеляційної  скарги,  судова  палата
приходить  до  висновку  про  відхилення   скарги   по   наступних
підставах:
     Відповідно до ст.308 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         апеляційний  суд
відхиляє апеляційну скаргу  і  залишає  рішення  без  зміни,  якщо
визнає, що суд першої  інстанції  ухвалив  рішення  з  додержанням
вимог матеріального і процесуального права.
     Розглядаючи спір, судова  колегія  вважає,  що  районний  суд
повно і всебічно дослідив і оцінив  обставини  по  справі,  надані
сторонами докази,  правильно  визначив  юридичну  природу  спірних
правовідносин і закон, який їх регулює.
     Судом   першої   інстанції    встановлено,    підтверджується
матеріалами  справи,  що  ОСОБА_2  була  прийнята  на  роботу   із
випробувальним  строком  три  місяці.  Прийняття  на  роботу  було
проведено із дотриманням вимог ст.26, 27 КЗпП України  ( 322-08 ) (322-08)
        .
Поскільки  протягом  строку  випробування  було  встановлено,   що
ОСОБА_2 не відповідає роботі, на  яку  її  було  прийнято,  на  її
адресу були скарги від підопічних, то вона була звільнена з роботи
відповідно до вимог ст.28 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
        .
     Таким чином, судова колегія  вважає,  що  доводи  апеляційної
скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку  про
неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального
чи процесуального права,  які  призвели  або  могли  призвести  до
неправильного вирішення справи.
     Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
судова колегія,-
                            ухвалила:
     Апеляційну  скаргу  ОСОБА_2  на  рішення   Монастирищенського
районного суду від 16 жовтня 2006р. відхилити, а рішення  залишити
без змін.
     Ухвала апеляційного суду  набирає  законної  сили  з  моменту
проголошення,  але  може  бути  оскаржена  в  касаційному  порядку
протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.