РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2007 року місто Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного
суду Вінницької області у складі: головуючого: Оніщука В.В.
суддів: Морозовського В.I., Глебова I.К.
при секретарі: Цехмістер О.В.,
за участю ОСОБА_1, представника ОСОБА_1- ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_3 на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області
від 04.12.2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_3 про вселення та визнання майна спільним майном подружжя,
зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору
найму, позбавлення права користування житловим приміщенням та
зняття з реєстрації, -
встановила:
В липні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним
позовом,
вказуючи, що з 1980 року вона з відповідачем по справі
знаходилась в зареєстрованому
шлюбі, який розірвали в лютому 2006 року. Після реєстрації
шлюбу, вона була постійно
зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, за виключенням періоду з
1981
року по 1985 рік, коли вони з відповідачем працювали на БАМі,
і за час спільного
проживання у вказаному будинку, вони з відповідачем провели
ряд добудов, внаслідок чого вартість будинковолодіння значно
збільшилась. Раніше будинок АДРЕСА_1 належав матері відповідача
ОСОБА_5, однак в 2005 році остання подарувала його ОСОБА_3. На
даний час відповідач ОСОБА_3 чинить їй перешкоди у вселенні та
користуванні зазначеним будинком, хоча припинення шлюбних
стосунків з власником будинку не позбавляє її права користування
займаним приміщенням. При цьому інший будинок, який являється їх
власністю та розташований по АДРЕСА_2, в експлуатацію не прийнятий
та не придатний для проживання I тому просила зобов'язати
відповідача не чинити їй перешкод у вселенні та користуванні
будинком АДРЕСА_1, визнати вказаний будинок з прибудовами спільним
майном подружжя і стягнути з ОСОБА_3 на її користь судові витрати.
В серпні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним
зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що перебуваючи в шлюбі
із ОСОБА_1 вони були
2
зареєстровані та проживали в будинку АДРЕСА_1, який належав
його матері ОСОБА_5 і яка в 2005 році подарувала даний будинок
йому. В 2000 році він із ОСОБА_1 перейшли проживати у побудований
ними будинок по АДРЕСА_2, де остання постійно проживає по даний
час, а він в 2004 році повернувся проживати у належний його матері
будинок. Після розірвання шлюбу, він почав проживати у
громадянському шлюбі з ОСОБА_6 і будинок по АДРЕСА_1, який
являється його особистою приватною власністю, потрібен для
проживання його сім'ї, а ОСОБА_1 з 2000 року в даному будинку не
проживає і його утриманням не займається та не бажає добровільно
знятись з реєстрації у вказаному будинку, чим створює йому
перешкоди у здійсненні права власності і тому просив розірвати
договір найму будинку АДРЕСА_1, що належить йому на праві
власності, укладений 12.06.1987 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1,
зобов'язати паспортний стіл Ладижинського МВМ УМВС України у
Вінницькій області зняти з реєстрації ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1
та стягнути з ОСОБА_1 на його користь судові витрати.
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від
04.12.2006 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про
розірвання договору найму, позбавлення права користування житловим
приміщенням та зняття з реєстрації було відмовлено. Позов ОСОБА_1
до ОСОБА_3 про вселення задоволено частково та зобов'язано ОСОБА_3
не чинити перешкод ОСОБА_1 у вселенні та користуванні будинком
АДРЕСА_1 і стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 680 грн. судових
витрат. В іншій частині позов залишено без задоволення.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подав
апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині
зобов'язання його не чинити перешкод ОСОБА_1 у вселенні та
користуванні будинком АДРЕСА_1, стягненні з нього судових витрат
та відмові в задоволенні його позовних вимог скасувати та ухвалити
нове рішення, яким його позов задовольнити повністю, а в позові
ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неповноту з'ясування судом
обставин по справі, що мають значення для справи та неправильне
застосування норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення
сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає
задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 та частково
задовольняючи позов ОСОБА_1, районний суд виходив з того, що
припинення сімейних відносин з власником будинку АДРЕСА_1 не
позбавляє ОСОБА_1 права користування вказаним приміщенням.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна,
оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд
неправильно застосував норми матеріального закону. Судова колегія
вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення
справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі пп..3 і 4
ст.309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення суду першої інстанції
скасовує та ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено і підтверджено
матеріалами справи, що сторони по справі з 1980 року перебували в
зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 21.02.2006 року. В
період шлюбу сторони проживали в будинку АДРЕСА_1, власником якого
являлась мати ОСОБА_3 - ОСОБА_5, яка зазначений будинок подарувала
ОСОБА_3, що підтверджується договором дарування від 10.08.2005
року.
Згідно витягу з домової книги, ОСОБА_1 була прописана в
будинку АДРЕСА_1 12.06.1987 року, тобто є підстави вважати, що між
нею та власником будинку ОСОБА_5 було укладено договір найму
жилого приміщення.
3
Також, судом встановлено, що в 2000 році сторони по справі
переїхали проживати в побудований ними будинок АДРЕСА_2, де
ОСОБА_1 проживає по даний час.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.57 Сімейного Кодексу України
( 2947-14 ) (2947-14)
особистою приватною власністю дружини, чоловіка є
майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору
дарування або в порядку спадкування.
Згідно ст.. 150 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
громадяни, які мають у
приватній власності будинок, користуються ним для особистого
проживання і проживання членів їх сімей і мають право
розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Ч.З ст.168 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
передбачено, що договір
найму жилого приміщення, укладений як на визначений, так і на
невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця,
якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання
йому та членам його сім'ї.
Таким чином, судова колегія вважає, що ОСОБА_3 являючись
власником будинку, вправі вимагати розірвання договору найму
жилого приміщення та зняття з реєстрації ОСОБА_1, оскільки
вказаний будинок необхідний для проживання йому та його сім'ї, а
факт реєстрації останньої в спірному будинку створює ОСОБА_3
перешкоди в здійсненні права власності і до того ж ОСОБА_1 з 2000
року має інше місце проживання в будинку АДРЕСА_2 і доказів
непридатності вказано будинку для проживання, суду не надано.
З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що позовні
вимоги ОСОБА_3 є обгрунтовані та підлягають задоволенню, а
відповідно позов ОСОБА_1 про вселення, як безпідставний,
задоволенню не підлягає.
Щодо вимог ОСОБА_1 про визнання будинку АДРЕСА_1 та прибудов
до нього спільним майном подружжя, то в даному випадку районний
суд прийшов до правильного висновку, що дані вимоги є
безпідставними та не підлягаючими задоволенню.
Крім того, відповідно до вимог ст..88 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені ним
судові витрати в загальній сумі 837,50 грн..
Керуючись ст. ст. 303,304,307,309,313-315,317,319 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від
04.12.2006 року в частині зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкод
ОСОБА_1 у вселенні та користуванні будинком АДРЕСА_1, стягненні 3
ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 680 грн. та
відмови в задоволенні позову - ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання
договору найму, позбавлення права користування житловим
приміщенням та зняття з реєстрації скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення залишити без
задоволення.
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Договір найму будинку АДРЕСА_1 Вінницької області, укладений
12.06.1987 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвати.
Зобов'язати паспортний стіл Ладижинського МВМ УМВС України у
Вінницькій області зняти з реєстрації ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1
Вінницької області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі
837,50 грн..
4
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту
його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі
касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної
сили до Верховного Суду України.