УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2007 р. м. Iвано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду Iвано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.
суддів: Пнівчук О.В.; Соколовського В.М.
секретаря Шпилик В.В.
з участю: апелянта ОСОБА_1;
позивача ОСОБА_2 та його представника-ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Городенківського районного суду від 13
листопада 2006 р.,-
встановила:
ОСОБА_2 у серпні 2006 р. пред"явив позов до ОСОБА_1 про
стягнення 20614 грн.майнової шкоди і 1000 грн. моральних збитків.
Позовні вимоги аргументовано тим, що 2.06.2006 р. відповідачу було
дано в якості завдатку 4 тис. доларів США для забезпечення
укладення угоди купівлі-продажу 2-х кімнатної картири АДРЕСА_1.
Після цього, вказував ОСОБА_2, він з дружиною за згодою продавця
поселився у згадану квартиру і виявив там істотні недоліки:
відсутність водопостачання та опалення, непрацюючий санвузол та
відсутність по одному шклу у кожному вікні. Оскільки відповідач не
погоджувався на зменшення обумовленої раніше ціни квартири і на
повернення вже отриманих коштів, ОСОБА_2 просив стягнути названу
суму боргу. Крім того вважає, що незаконними діями відповідача
йому спричинено моральну шкоду в сумі 1000 грн., оскільки ним
перенесено стрес, нервові переживання, він змушений був брати в
борг кошти для розрахунку за придбану ним іншу квартиру.
Рішенням Городенківського районного суду від 13.11.2006 року
позов ОСОБА_2 задоволено частково: в його користь з ОСОБА_1
стягнуто у повернення завдатку 20280 грн.; 250 грн. моральної
шкоди і 200 грн. за надання юридичної допомоги, ЗО грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і 202 грн. 80
коп. судового збору в дохід держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що місцевий
суд, постановляючи назване рішення, допустив порушення норм
матеріального права, зокрема, ст.ст. 570, 571 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
. Апелянт вказує, що позивачу була передана квартира
ним після її огляду. Квартира була у належному
санітарно-технічному стані. Для укладення з ОСОБА_2 договору
купівлі-продажу квартири ним було проведено ряд підготовчих дій, і
витрачено кошти. Скаржник вказує, що договір купівлі-продажу
згаданої вище квартири не був укладений з вини ОСОБА_2, який
вирішив придбати іншу квартиру. За таких обставин ОСОБА_1 вважає,
що у суду не було правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2.
Тому просив оскаржене рішення скасувати, ухваливши нове рішення
про відмову у позові ОСОБА_2
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу з
наведених підстав
Справа №22-ц-68/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Буждиган
О.В.
Категорія 5 Доповідач Девляшевський В.А.
2
підтримав. Апелянт вважає, що стягнення з нього коштів, які є
завдатком, не грунтується на нормах матеріального права, оскільки
укладення договору купівлі-продажу квартири не відбулось з вини
ОСОБА_2
Представник ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги заперечила,
зазначивши, що кошти, передані 2.06.2006 р. ОСОБА_2 відповідачу на
її думку, являються авансовим платежом, а не завдатком. Тому,
посилаючись на істотні недоліки згаданої вище квартири, вважає, що
угода купівлі-продажу між сторонами не відбулась не з вини ОСОБА_2
У зв"язку із цим вказує, що передана ОСОБА_1 сума коштів підлягає
поверненню ним.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, думку
адвоката, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 2.06.2006 року ОСОБА_1
отримав від ОСОБА_2 кошти в сумі 4 тис. доларів США (розписка а.
с. 8). На думку колегії суддів, таку суму, яка є істотною, і яка
названа в розписці завдатком, в дійсності є авансовим платежом за
квартиру, щодо якої мав бути укладений договір купівлі-продажу.
До такого висновку можна дійти у зв"язку із тим, що названа
вище сума орієнтовно дорівнює сумі, яку сплатив ОСОБА_1 банку за
кредит для зняття арешту із згаданої квартири. З довідки
реєстратора (а. с. 32) випливає, що арешт з квартири знято
05.06.2006 p., тобто фактично одразу після передачі коштів
позивачем ОСОБА_1
За твердженням позивача, його представника і свідка ОСОБА_5,
частина коштів за квартиру, яка дорівнює 4 тис. доларів США,
передана відповідачу саме на погашення кредиту. За таких обставин
спірну суму не можна вважати завдатком, переданим ОСОБА_1 з метою
підтвердження зобов"язання і забезпечення укладення угоди. Тому,
згідно ч.2 ст. 570 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
спірна сума не підлягає
залишенню у кредитора після відмови покупця від укладення угоди.
У зв"язку із викладеним колегія суддів вважає, що рішення
місцевого суду про задоволення позову ОСОБА_2 постановлено з
дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта не спростовують висновків місцевого суду.
Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.
Керуючись ст.ст. 307; 308; 314; 319; 324; 325 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення
Городенківського районного суду від 13 листопада 2006 року по
даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути
оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду
України на протязі двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: В.А. Девляшевський