УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     29 січня 2007  року   Апеляційний  суд  Донецької  області  в
складі:
     головуючого Стельмах Н. С, суддів Молчанова С.I., Звягінцевої
О.М. при секретарі Андрусь B.C. розглянув  у  відкритому  судовому
судовому засіданні  в  м.  Донецьку  цивільну  справу  за  позовом
ОСОБА_1 до Приватного підприємства  "Промшахтобуд"  про  стягнення
забогованості із заробітної плати,  середнього  заробітку  за  час
затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди  і
     встановив:
     в    апеляційній    скарзі    ПП    "Промшахтобуд"    оспорює
обгрунтованість рішення суду, яким позов  задоволено  частково  зі
стягненням  з  відповідача  на  його  користь  заборгованості   із
заробітної плати за  період  з  січня-до  квітня  2006р.  в  сумі-
4637,54 грн., 10748 грн.- середнього  заробітку  за  час  затримки
розрахунку, 500 грн.- у відшкодування моральної шкоди,  і  ставить
питання про скасування судового рішення і  направлення  справи  на
новий розгляд, оскільки вважає, що відсутня  вина  підприємства  у
несвоєчасній виплаті позивачеві заробітної  плати,  зароблені  ним
гроші  на  підприємство  не   надійшли   до   теперішнього   часу,
підприємством, яке знаходиться у  важкому  фінансовому  положенні,
вжито  всіх  можливих  заходів  для  своєчасної  виплати  зарплати
позивачеві та іншим працівникам.
     Вважає, що судом не прийнято до уваги встановлення  у  квітні
2006р. лічильної помилки в програмі розрахунку заробітної плати  і
те, що 11.05.2006р. був виданий наказ про  перерахунок  заробітної
плати, тому судом  необгрунтовано  на  користь  позивача  стягнуто
надмірно нараховані кошти.
     В засіданні  апеляційного  суду  представник  відповідача  за
довіреністю Леньков  C.M.  підтримав  доводи  апеляційної  скарги,
просив її задовольнити, рішення суду скасувати,  справу  направити
на новий розгляд, а  позивач  заперечував  проти  доводів  скарги,
просив її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
     Судом першої інстанції при розгляді цієї  справи  встановлено
наступні обставини.
     29 червня 2006 року ОСОБА_1  звернувся  до  суду  з  вказаним
позовом до відповідача і зазначав, що перебував з ним  у  трудових
правовідносинах  з  25.06.2005р.  до  25.04.2006р.  прохідником  У
розряду. Був звільнений за п. 5 ст. 36 КЗпП України  ( 322-08 ) (322-08)
          у
зв'язку з його переведенням до ВАТ "Донецькшахтобуд".
     Під час роботи відповідач не виплачував йому заробітну плату,
внаслідок чого утворилась заборгованість за січень-квітень 2006р.
     Просив стягнути з відповідача на його користь  заборгованість
із заробітної плати за вказаний період, середній заробіток за весь
час затримки розрахунку, допустити негайне виконання рішення  щодо
присудження йому виплати зарплати за один місяць-  січень  2006р.,
стягнути у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.
     В судовому засіданні позивач  уточнив  свої  позовні  вимоги,
просив стягнути на його користь з  відповідача  заборгованість  із
заробітної плати за  січень  2006р.  в  сумі  608,17  грн.,  лютий
2006р.-1548,17  грн.,  березень   2006р.-1818,60   грн.,   квітень
2006р.-664,60  грн.,  середній  заробіток  за  весь  час  затримки
розрахунку, -допустити негайне виконання рішення щодо  присудження
йому виплати зарплати за один місяць-березень 2006р.,  стягнути  у
відшкодування моральної шкоди 2000 грн.
     Рішенням Гірницького районного  суду  м.  Макіївки  Донецької
області від 27 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПП "Промшахтобуд" на користь ОСОБА_1 заборгованість  із
заробітної плати за  період  з  січня-до  квітня  2006р.  в  сумі-
4637,54 грн., 10748 грн.- середнього  заробітку  за  час  затримки
розрахунку, 500 грн.- у відшкодування  моральної  шкоди,  допущено
негайне виконання рішення щодо стягнення суми платежів  заробітної
плати за один місяць-березень 2006 року в сумі 1816 грн. 60 коп.
     Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає  задоволенню  з
наступних підстав.
     Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення  суду  повинно
бути законним і обгрунтованим, ухваленим на осн повно  і  всебічно
з'ясованих обставин, на які сторони  посилаються  як  на  підставу
своїх вимог і заперечень, підтверджених тими  доказами,  які  були
досліджені в судовому засіданні.
     Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного  Суду  України,  що
міститься в п. 1 постанови "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
          №
11 від 29 грудня 1976 року, рішення є  законним  тоді,  коли  суд,
виконавши всі вимоги  цивільного  процесуального  законодавства  і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у  відповідності  з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню  до  даних
правовідносин, а за  їх  відсутності  -  на  підставі  закону,  що
регулює подібні відносини,  або  виходячи  із  загальних  засад  і
змісту законодавства України.
     Обгрунтованим вважається рішення, в якому  повно  відображені
обставини,  що  мають  значення  для  справи,  висновки  суду  про
встановлені   обставини   і   правові   наслідки   є   вичерпними,
відповідають дійсності і  підтверджуються  достовірними  доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
     Всупереч доводів  апеляційної  скарги  суд  першої  інстанції
повно,   всебічно,   об'єктивно   дослідив    обставини    справи,
встановленим  фактам  і  доказам  надав  належну  правову  оцінку,
застосувавши норми матеріального права, правильно вирішив спір.
     Аналіз  наведених,  досліджених  судом  відповідно  до  вимог
закону доказів  в  їх  сукупності  свідчить  про  те,  що  правові
висновки суду відповідають обставинам  справи  та  вимогам  ст.ст.
116, 117, 237-1 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
         .
     Відповідно до вимог ст.  60  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          кожна
сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона  посилається
як на підставу своїх вимог і заперечень.
     Апеляційний суд вважає, що позивач надав достатньо доказів  у
обгрунтування своїх позовних вимог, і  ці  вимоги  грунтуються  на
вимогах чинного законодавства.
     Відповідач в своїй апеляційній скарзі посилається на  те,  що
відсутня вина підприємства у несвоєчасній виплаті заробітної плати
позивачеві, але ніяких достовірних доказів суду не надав, а  надав
лише  перелік  звернень  підприємства  до  різних  інстанцій  щодо
несплати за договорами ДП "Макіїввугілля".
     Апеляційний суд вважає, що цей перелік звернень  не  свідчить
про те,  що  на  час  звільнення  позивача  підприємство  не  мало
необхідних коштів.
     За таких обставин суд першої інстанції, задовольняючи позовні
вимоги ОСОБА_1, дійшов правильного висновку  щодо  обгрунтованості
цих вимог, невзявши при цьому до  уваги  доводи  відповідача  щодо
відсутності вини підприємства в затримці виплати заробітної  плати
позивачеві.
     Оскільки строк розрахунку відповідачем було порушено, то  суд
першої інстанції обгрунтовано стягнув на користь позивача як  суму
заборгованості із заробітної плати за період  січень-квітень  2006
року, так і середній заробіток за весь час затримки розрахунку при
звільненні.
     Апеляційний суд вважає неспроможним доводи скарги про те,  що
судом не прийнято до уваги встановлення у квітні 2006р.  лічильної
помилки в програмі розрахунку заробітної  плати,  що  11.05.2006р.
був виданий наказ про перерахунок заробітної плати, а  тому  судом
необгрунтовано на користь позивача  стягнуто  надмірно  нараховані
кошти,  оскільки  суд  першої  інстанції   дійшов   обгрунтованого
висновку про те, що навіть фактичне перевищення фонду оплати праці
не може вважатись лічильною помилкою.
     З  наказу  ПП  "Промшахтобуд"  №  НОМЕР_1   щодо   проведення
перерахунку заробітної плати за січень, лютий, березень 2006  року
згідно з актом перевірки від 27.04.2006р.  вбачається,  що  це  не
була лічильна помилка,  а  зменшення  вже  нарахованої  заробітної
плати з посиланням на фонд заробітної  плати,  що  не  передбачено
чинним законодавством (а.с. 60).
     Доводи апеляційної скарги не спростовують правових  висновків
суду,  тому апеляційний суд вважає їх безпідставними.
     Оскільки апеляційним  судом  не  встановлено  порушень  судом
першої інстанції при розгляді цієї справи вимог  матеріального  чи
процесуального законів  або  неправильної  оцінки  досліджених  по
справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної  скарги  та
скасування судового рішення немає. Відповідно до вимог  ст.88  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
         судом з відповідача на користь держави повинно
бути стягнуто судовий збір у розмірі 8 грн.50  коп.  у  зв'зку  із
задоволенням   позовних   вимог   немайнового    характера    щодо
відшкодування моральної шкоди, судовий збір  в  сумі  81  грн.  18
коп. - за подачу ним апеляційної скарги на судове  рішення  та  30
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справи
судом апеляційної інстанції.
     Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст. 3, п.1  ст.  314  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
         , апеляційний суд,
 
                             ухвалив:
     апеляційну  скаргу  ПП  "Промшахтобуд"  відхилити,,   рішення
Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької  області  від  27
жовтня 2006 року залишити без зміни.
     Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         стягнути  з
ПП "Промшахтобуд" на користь держави судовий збір в сумі  89  грн.
68 коп. та 30 грн. витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення
розгляду  справи  судом  апеляційної   інстанції   за   наступними
банківськими реквізитами: ОКПО  02891428  Р/р  35228011000992  МФО
834016 в УДК в Донецькій  області  -"отримувач"-  Апеляційний  суд
Донецької області.
     Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може  бути
оскаржена в  касаційному  порядку  протягом  двох  місяців  з  дня
набрання нею законної сили.