Апеляційний суд Чернігівської області
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року м. Чернігів
у складі:
головуючого - судді: Євстафіїва O.K.
суддів: Лакізи Г.П., Редьки А.Г.
при секретарі: Рачовій I.I.
з участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Прилуцького міськрайонного суду від 09 жовтня 2006 року по справі
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
встановив:
У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 8657,80 грн., витрачених ним
на облаштування в квартирі відповідачки автономного опалення,
виготовлення необхідної для цього технічної документації та
придбання обладнання, а також просив стягнути понесені ним по
справі судові витрати, а саме: 87 грн. державного мита та 30 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду
цивільних справ.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 09 жовтня 2006
року в задоволенні позову відмовлено в зв'язку з не доведенням
заявлених вимог.
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною
скаргою, в якій просить скасувати рішення Прилуцького
міськрайонного суду від 09 жовтня 2006 року, і ухвалити нове
рішення по суті заявлених вимог. При цьому ОСОБА_1 вказує на те,
що він виконав всі умови усної домовленості з ОСОБА_2 щодо
придбання обладнання та встановлення автономного опалення, чого
остання не заперечує. Відповідачка заперечує лише той факт, що він
витрачав свої особисті кошти. Проте його доводи в цій частині
підтверджені письмовими рахунками та квитанціями. Суд дав невірну
оцінку його доказам.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши
доводи скарги та матеріали справи, суд вважає, що апеляційна
скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а рішення суду
першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення
про задоволення позову частково, в зв'язку з невідповідністю
висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням
місцевим судом норм матеріального права.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з січня
2006 року по серпень 2006 року включно перебували у фактичних
шлюбних відносинах, і проживали однією сім'єю в квартирі ОСОБА_2,
розташованій АДРЕСА_1, і саме в цей період в указаній квартирі
було облаштоване автономне опалення. Зазначені обставини
підтверджуються письмовими запереченнями ОСОБА_2 на позов
(а.с.18), її поясненнями в суді першої інстанції (а.с.33), та
поясненнями ОСОБА_1 в апеляційному суді. Судом також встановлено,
що для облаштування автономного опалення ОСОБА_1 придбав необхідне
обладнання, замовив та отримав відповідну технічну документацію,
та оплатив вартість робіт по газу, про що надав в суд першої
інстанції рахунки та квитанції на загальну суму 8657,80 грн. (а.с.
4-7). ОСОБА_2 не заперечувала факт оплати вказаних рахунків та
квитанцій на загальну суму 8657,80 грн.
Відповідно до положень статті 74 Сімейного кодексу України
( 2947-14 ) (2947-14)
, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але
не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час
спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної
власності, якщо інше на встановлено письмовим договором між ними,
і на таке майно поширюються положення глави 8 цього Кодексу (щодо
права спільної сумісної власності подружжя). Письмовий договір про
те, що ОСОБА_2 зобов'язується повернути ОСОБА_1 в повному обсягу
витрати, пов'язані з облаштуванням в її квартирі автономного
опалення, відсутній. ОСОБА_2 не надано доказів того, що вона
передавала ОСОБА_1 8657,80 грн. її власних особистих коштів на
придбання обладнання, виготовлення технічної документації та
облаштування автономного опалення в її квартирі. Тому з
врахуванням положень ч.1 ст.70 Сімейного кодексу України
( 2947-14 ) (2947-14)
, частки сторін у спільній сумісній власності є
рівними. Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення
з ОСОБА_2 на його користь витрат, понесених ним в зв'язку з
облаштуванням автономного опалення в квартирі ОСОБА_2, підлягають
задоволенню частково на суму 4328,90 грн., оскільки його ч0астка
складає 1/2 частину від вартості облаштування автономного
опалення. Також на користь позивача належить стягнути з
відповідачки витрати, понесені ним в зв'язку з розглядом даної
справи в судах першої та апеляційної інтенції: 76,50 грн. По
оплаті судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного
забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 п.3 і 4 ч.1, 313, 314,
316, 317, 319 Цивільного процесуального Кодексу України
( 1618-15 ) (1618-15)
, ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 74, 70 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) (2947-14)
,
апеляційний суд, -
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 09 жовтня 2006
року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4328,90 грн. в
повернення витрат на облаштування автономного опалення, 76,50 грн.
в повернення сплаченого судового збору та 30 грн. в повернення
витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а
всього 4435,40 грн. (чотири тисячі чотириста тридцять п'ять
гривень 40 коп.).
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення,
але воно може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного
Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної
сили.
Головуючий:
Судді: