УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     22 січня 2007 року колегія суддів судової палати в  цивільних
справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
 
     Головуючого, судці Курської А.Г. суддів Горбань В.В.
 
     Шаповалової О.А. при секретарі  Iванові  O.K.  розглянувши  у
відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну  справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  відшкодування  матеріальної  та
моральної  шкоди  за  апеляційною  скаргою  ОСОБА_2   на   рішення
Армянського міського суду АР Крим від 25.09.2006 року,
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     05.06.2006 року ОСОБА_1  звернулась  до  суду  з  позовом  до
ОСОБА_2, третя особа - ЖЕУ МВУ ЖКГ м.Армянська, про  відшкодування
матеріального збитку та моральної шкоди.
 
     Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачка, яка  проживає
з нею в будинку в квартирі поверхом вище, систематично затопляє її
квартиру у зв'язку з тим, що у неї  не  придатні  до  експлуатації
водопровідні труби. З цього приводу вона зверталась до ЖЕУ, писала
заяви, вимушена була робити ремонт, проте відповідачка ніяких  дій
не приймала. Згідно з актами огляду технічного стану  квартири  та
кошторисом ремонтних робіт матеріальний збиток  складає  698  грн.
Крім того, неправомірними діями відповідачки їй заподіяна моральна
шкода, яку вона оцінює  в  розмірі  3000  грн.  Позивачка  просила
стягнути з відповідачки на її користь у відшкодування матеріальної
шкоди - 698 грн., моральної шкоди - 3000 грн.
 
     Ухвалою суду МВУ ЖКГ м.Армянська залучено до участі у  справі
в якості співвідповідача.
 
     Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто  з  ОСОБА_2
на користь  ОСОБА_1  матеріальну  шкоду  в  сумі  698  грн.  та  у
відшкодування моральної шкоди 150  грн.  В  решті  позовних  вимог
відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовій збір  51
грн. та витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду
справи 30 грн.
 
     В апеляційній скарзі на рішення  суду  ОСОБА_2  просить  його
скасувати, як  постановлене  з  порушенням  норм  матеріального  і
процесуального    права.    Апелянт    вважає    висновки     суду
необгрунтованими, оскільки затоплення квартири  позивачки  сталися
не з її вини, а в зв'язку з неякісним ремонтом труб в її  квартирі
робітниками ЖЕУ. Крім того, судом не встановлено причинний зв'язок
між встановленими в актах пошкодженнями в  квартирі  позивачки  та
несправностями сантехобладнання в її квартирі.
 
     Судова  колегія,   заслухавши   суддю-доповідача,   пояснення
відповідачки та її представника, розглянувши матеріали  справи  та
обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає  їх  такими,  що  не
підлягають задоволенню з наступних підстав.
 
     Суд в  межах  заявлених  вимог  повно  та  всебічно  дослідив
обставини справи, дав належну оцінку доказам, які  надали  сторони
на засадах змагальності (ст.ст. 10,11, 60 ЦПК
 
                                2
 
     України), і дійшов вірного висновку про те, що винними  діями
відповідачки спричинено шкоду позивачці через затоплення квартири.
 
     Суд встановив, що позивачка мешкає  в  квартирі  АДРЕСА_1,  а
відповідачка проживає в квартирі в цьому ж будинку поверхом вище і
є її власником. Двічі була залита  квартира  позивачки:  в  жовтні
2005 року та в січні 2006 року.
 
     Судом  встановлено,  що  обидва  рази  залиття   квартири   з
верхнього  поверху  сталося  у  зв'язку  з  тим,  що  відповідачка
неналежним  чином  використовує  санітарно-технічне  обладнання  в
своєї квартирі і не ремонтує його своєчасно.
 
     Такі факти знайшли своє підтвердження в суді першої інстанції
не  тільки  поясненнями   свідків,   але   й   актами   робітників
житлово-комунального господарства м.Армянська від 18.01.2006  року
та за жовтень 2005 року про  огляд  квартири  позивачки,  під  час
якого встановлені порушення внутрішньої обробки стін, стелі  через
затоплення з квартири НОМЕР_1, розташованої поверхом вище.  Згідно
з випискою журналу заявок сантехнічного  обладнання  ЖЕО  №НОМЕР_2
21.10.2005 року в квартирі відповідачки мала місце  теча  води  зі
шлангу під мийкою в кухні, а 16.01.2006 року  в  цій  же  квартирі
відповідачки сталася теча радіаторів опалювання.
 
     Проаналізувавши фактичні обставини та  докази  і  оцінивши  в
сукупності всі  матеріали  справи,  суд  першої  інстанції  дійшов
обгрунтованого висновку на підставі  ст.10,  11,  60  та  212  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , що залиття квартири позивачки ОСОБА_1 сталося
не з її вини та не з  вини  робітників  МВУ  ЖКГ  м.Армянська,  як
стверджувала відповідачка, а саме з вини відповідачки ОСОБА_2
 
     За таких підстав, суд  першої  інстанції  правильно  визначив
вартість відновлюваних ремонтних  робіт  в  квартирі  позивачки  у
розмірі 698 грн. і суму моральної  шкоди  в  розмірі  150  грн.  і
дійшов  вірного  висновку  про   те,   що   відповідачка   повинна
відшкодувати заподіяну позивачці  матеріальну  та  моральну  шкоду
згідно зі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Доводи апеляційної скарги про те,  що  суд  неповно  з'ясував
фактичні обставини  справи  та  не  дав  оцінки  доказам,  на  які
посилалась відповідачка, і необгрунтовано задовольнив  вимоги  про
відшкодування матеріальної  та  моральної  (немайнової)  шкоди,  є
безпідставними. Суд  повно  з'ясував  всі  обставини  справи,  дав
належну оцінку всім наявним в справі доказам, а  в  рішенні  навів
переконливі доводи на обгрунтування своїх висновків.
 
     Судова колегія вважає, що  суд  першої  інстанції  постановив
рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права,
а тому з урахуванням положень ст.308 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          не
вбачає підстав для його скасування.
 
     Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315,  317,  319,  325
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів
 
                            УХВАЛИЛА:
 
     Апеляційну  скаргу  ОСОБА_2  відхилити,  рішення  Армянського
міського суду АР Крим від 25.09.2006 року залишити без змін.
 
     Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з  моменту  її
проголошення, однак може бути оскаржена шляхом  подачі  касаційної
скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до  суду
касаційної інстанції.