АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ЗАПОРIЗЬКОЇ ОБЛАСТI
 
                                   У Х В А Л А
 
                              IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     "11" січня 2007 р.  м. Запоріжжя
     Колегія суддів судової палати з цивільних справ  апеляційного
суду Запорізької області у складі:
     Головуючого  Кочеткової I.В.,
     Суддів  Полякова О.З., Давискиби Н.Ф.,
     При секретарі  Вертелецькій I.В.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну  справу
за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ленінського
районного суду м. Запоріжжя від "08" листопада 2006 року по справі
за позовом житлово-будівельного кооперативу "Гідробудівельник"  до
ОСОБА_1,  ОСОБА_2  про  стягнення  заборгованості  за   комунальні
послуги, -
                           ВСТАНОВИЛА:
     У травні 2004 року ЖБК "Гідробудівельник" звернувся до суду з
позовом  до  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  про  стягнення  заборгованості  за
комунальні послуги.
     Зазначав,  що  ОСОБА_1  прописана  і  постійно   проживає   в
АДРЕСА_1, ЖБК "Гідробудівельник", разом  з  дочкою  -  ОСОБА_2  та
двома неповнолітніми онучками.
     З 2000  року  ОСОБА_1  та  члени  її  сім'ї  систематично  не
виконували свої обов'язки по оплаті спожитих  комунальних  послуг,
заборгованість за період з липня 2002 року по 01 квітня 2004  року
склала 2717 грн. 54 коп., яку позивач просив стягнути солідарно.
     У  липні  2006  року  позивач  доповнив  позов  вимогами  про
стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті комунальних послуг за
період з 01 квітня 2004 року по 01 квітня 2006 року у розмірі  699
грн. 53 коп.
     Справа розглядалась судами неодноразово.
     Останнім рішенням Ленінського районного суду міста  Запоріжжя
від 08 листопада 2006 року позов задоволено.
     Стягнуто   з   ОСОБА_1   і    ОСОБА_2    на    користь    ЖБК
"Гідробудівельник" солідарно 2768 грн. 54 коп., а також з ОСОБА_1.
на користь ЖБК "Гідробудівельник" 699 грн. 53 коп.
     Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2  та  ОСОБА_1  подали
апеляційні скарги, в яких зазначають, що заборгованості  з  оплати
комунальних послуг перед ЖБК не мають. ОСОБА_2 разом  з  дітьми  в
спірній квартирі не  зареєстровані  і  не  проживали,  нарахування
плати за комунальні послуги повинно проводитись не на 4,  а  на  1
особу. Вважають, що суд неправильно встановив  фактичні  обставини
справи, порушив норми матеріального права, а тому просять  рішення
районного суду скасувати, а справу направити на новий  розгляд  до
того ж суду в іншому складі.
     Позивач проти апеляції заперечував,  посилаючись  на  те,  що
ОСОБА_2 разом  з  дітьми  фактично  протягом  2002  -  2004  років
постійно  проживали  в  квартирі  ЖБК,  а   тому   і   нарахування
комунальних послуг проводилось на 4 осіб.
     Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали  справи  в  межах
доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до  висновку,
що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
     Судом першої інстанції установлено, що  відповідачі  з  липня
2002  року  мають  заборгованість  з  оплати  комунальних  послуг,
нарахування  якої  проводилось  пропорційно   кількості   фактично
проживаючих   осіб,   в   добровільному   порядку   погасити    цю
заборгованість відмовляються, а тому відповідно  до  ст.  149  ЖК,
п.2.5.3 Статуту  ЖБК  "Гідробудівельник",  п.п.3  п.46  Примірного
Статуту ЖБК, затвердженого постановою РМ УРСР  IНФОРМАЦIЯ_1,  вона
підлягає стягненню на користь ЖБК в судовому порядку.
     Iз зібраних  по  справі  доказів,  а  саме:  актів,  довідок,
пояснень свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 -  вбачається,
що фактично в зазначений час в спірній квартирі постійно проживали
4 особи, на яких  і  проводилось  нарахування  комунальних  послуг
(а.с.21, 83,115-118, 227-230 том 1, а.с.б-7,22-23 том 2).
     Зважаючи на те, що п. 11,14 Правил надання населенню послуг з
водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених  Постановою
Кабінету  Міністрів  України  від  30  грудня  1977   року   №1497,  
які  діяли  на  момент  спірних  правовідносин,
передбачалась  сплата  за  надані  послуги  пропорційно  кількості
мешканців у квартирі, незалежно від їх  реєстрації,  зібраними  по
справі доказами підтверджується факт проживання в квартирі 4 осіб,
доводи апеляційних скарг про те, що за 2002 - 2004 рік нарахування
комунальних послуг проводилось неправильно, оскільки ОСОБА_2 разом
з дітьми зареєстровані в іншій квартирі, де  оплачують  комунальні
послуги, не заслуговують на увагу.
     Оплата ОСОБА_2 комунальних послуг  за  місцем  реєстрації  не
звільняє її від обов'язку оплачувати комунальні послуги за  місцем
фактичного проживання.
     Посилання апелянтів на те, що суд  вийшов  за  межі  позовних
вимог, розглянув справу у відсутність відповідачів, безпідставні.
     Iз  протоколів  судового  засідання  вбачається,  що   обидва
відповідачі приймали участь  у  судових  засіданнях,  давали  свої
пояснення суду, виступали в дебатах.
     Позов розглянуто в межах заявлених позовних вимог.
     Судом дана належна оцінка зібраним по справі  доказам,  вжиті
усі  передбачені  законом  заходи   до   всебічного,   повного   і
об'єктивного  з'ясування  фактичних  обставин   справи,   прав   і
обов'язків сторін, підстав для  скасування  оскаржуваного  рішення
колегія не вбачає.
     Керуючись ст. ст.307,308 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          ,  колегія
суддів, -
     УХВАЛИЛА:
     Апеляційні  скарги  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2 відхилити.
     Рішення Ленінського районного  суду  м.  Запоріжжя  від  "08"
листопада 2006 року по цій справі залишити без зміни.
     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте
може бути оскаржена  в  касаційному   порядку   безпосередньо   до 
Верховного  Суду  України
     протягом двох місяців..