РIШЕННЯ
Iмене м України
11 січня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі
Головуючого Бугрим Л.М. Суддів Зінов"євої А.Г.
Олейнікової Л.С. При секретарі Iванові В.М. За участю
адвоката ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення
Ленінського рвйонного суду м. Донецька від 13 вересня 2006 року
постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право
користування житлом, зустрічному позову ОСОБА_2 до
ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6 про вселенння, усунення перешкод у
користуванні житлом.
Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення
ОСОБА_2.його представника. ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, виступ
адвоката ОСОБА_1 перевіривши матеріали справи, апеляційний суд
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2005 року ОСОБА_4 ,ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до
суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив
право користування житлом.В обгрунтування позову посилались на те,
що позивачка ОСОБА_4 у 1986 року вступила до юридичного шлюбу з
відповідачем від якого мають сина ОСОБА_5. Разом з відповідачем
вони вселились та проживали в квартирі АДРЕСА_1. У 1999 році між
ОСОБА_4 та відповідачем були припинені шлюбні відносини, а потім
розірвано шлюб У грудні 2004 року відповідач перейшов з квартири
проживати в інше місце і як їм стало відомо пізніше він проживає у
іншої жінки .3 квартири він також забрав належне йому майно.
Відповідач у спірній квартирі не проживає більш ніж 6 місців без
поважної причини, а тому на підставі ст.71 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
втратив право користування нею.Окрім того, він не сплачував
комунальні послуги за користуванням квартирою.
Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 7 грудня
2005 року позовні вимоги були задоволені. ОСОБА_2 був визнаний
таким,що втратив право користуванням житлом.
Ухвалою того ж суду від 30 січня 2006 року вказано рішення
було скасовано за новивиявленними обставинами,оскільки відповідач
не приймав участь у розгляді справи та не був повідомлений про час
та місце її розгляду.
У процесі розгляду справи у березні 2006 року ОСОБА_2
звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_5,
ОСОБА_6 про вселення до квартири та про усунення перешкод у
користуванні житлом. В обгрутування позову він посилався на те, що
він є наймачем спірної квартири у яку вселився разом з
відповідачами: дружиною , ОСОБА_4, ,. донькою дружини від першого
шлюбу - ОСОБА_6, сумісним сином ОСОБА_5. З 2001 року з ОСОБА_4
почали складатися неприязні стосунки, у зв"язку з чим подав заяву
про розірвання шлюбу і 9 вересня 2005 року шлюб між ними було
розірвано Після розовання шлюбу він залишився проживати у
квартирі, іншого місцяі для проживання у нього немає, а оскільки
ОСОБА_4 провокувала на сварки він іноді не ночував дома.У грудні
2005 року відповідачи змінили замки на вхідних дверях,у зв"язку з
чим він не міг користуватись житлом. В квартирі залишились його
речи , майно, документи.З його пенсії він сплачує за комунальні
послуга на підставі рішення суду.Просив задовольнити позовні
вимоги.
Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від
13 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
були задоволені..
ОСОБА_5 був визнаний таким, що втратив право користування
житлом. У задоволенні
його зустрічного позову про вселення до квартири та усунення
перешкод у користуванні .
житлом було відмовлено.
На зазначене судове рішення представником відповідача
ОСОБА_5 - ОСОБА_3 була подана апеляційна скарга у якій вона
просить скасувати судове рішення та відмовити у позові про
визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житлом,
задовольнити його позовні вимоги про вселення та усуненняи
перешкод у користуванні житлом. В обгруннування доводів
апеляційної скарги апелянт посилалася на те, що судом дана невірна
оцінка зібраним доказам, суд не врахував , що відповідач не має
іншого житла, окрім спірної квартири, для його проживання
відповідачами чинились перешкоди і на час прийняття 1- го рішеня
він у квартирі проживав , а лише у грудні 2005 року відповідачи
замінили замок у квартирі,чим позбавили його можливості
користуватись квартирою. Постановлене рішення суду не відповідає
фактичним обставинам справи.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримував доводи апеляційної
скарги, просив рішення суду скасувати, посилаючись на те,що
неприязнені стосунки з відповідачами,які склалися після припинення
шлюбних відносин, вимусили його зайняти у квартирі ізольовану
кімнату куди він переніс свої речи та майно,вставив замок на
дверях кімнати, Однак,відповідачи зламували замки брали його речи
та гроши .3 метой уникнення скандалів у літній час він проживав на
дачи ,яка належить іншим особам , там в дачному кооперативі він і
працював слюсарем на сезонній роботі, однак, проживати у зимовий
період на дачному будинку було неможливо , тому він повертався
проживати до квартири . Він вже літня людина, давно на пенсії, не
має іншого житла. До спірної квартири у нього був приватний
будинок у Курській області,який він обміняв на спірну
квартиру.Окрім того, у квартирі позивачи вирощують собак,яких
одночасно є не менш трьох, і яких вони на нього нацьковували.Він
ніколи не створював іншої сім'ї, не переходив на інше постійне
місце проживання У грудні 2005 року його не пустили до квартири.
Просив позивачам відмовити у позові та задовольнити його позовні
вимоги.
Його представник ОСОБА_3 просила рішення суду скасувати та
відмовити позивачам у задоволенні вимог,оскільки позивачи суду не
надали доказів, які б підтверджували факт непроживаня відповідача
у спірній квартирі більш ніж 6 місяців без поважної причини.
Позивач ОСОБА_5 просив рішення суду залишити без зміни,
посилаючись на те,що відповідач добровільно покинув квартиру і де
він проживав йому невідомо.Він не брав кошти та речи батька з його
кімнати,не створював перешкод для його проживання , не нацьковував
собак на батька.
Позивачка ОСОБА_6, просила рішення суду залишити без зміни
посилаючись на те"що відповідач створив нову сім"ю та покинув
спірну квартиру .Будь-яких перешкод у
користуванні квартирою йому не чинилось.Вітчим дійсно зайняв
ізольовану кімнату у якій знаходилось його майно, однак,замок у
кімнату не взломували та не брали його майно та кошти. Вони
займаються вирощуванням собак, собаки дресировані , на відповідача
не кидались та не перешкоджали його проживанню
Позивачка ОСОБА_4 та представник КП ЖЕК № 3 . у судове
засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи
повідомлені належним чином чином.
Адвокат ОСОБА_1 ,яка діє в інтересах позивачив просила
рішення суду залишити без зміни та відхилити апеляційну скаргу,
посилаючись на те, що рішеня суду постановлено у відповідності з
наданими доказами , < /span>відповідає вимогам матеріального та
процесуального закону.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає
задоволенню, рішення суду скасуванню, а по справі слід постановити
нове рішення, яким відмовити позивачам у позові про визнання
відповідача таким, що втратив право користування житлом,
задовольнити його зустрічний позов про вселення до квартири та
усунення перешкод у користуванні житлом виходячи з наступного.
У відповідності з вимогами ст. 71 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
при
тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї.за ними
збергігається жиле приміщення протягом шести міяяців.Якщо наймач
або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість
місців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено
наймодавцем, а в разі спору судом.
За змістом вищевказаної норми у разі відсутності наймача або.
членів його сім"ї понад шість місяців у жилому приміщенні без
поважної причини, вони втрачають право користування цим житлом.
Розглядаючи спір та задовольняючи вимоги позивачив , суд
першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 з грудня 2004 року не
проживає у спірній квартирі з якої вивіз меблі та речи, для його
проживання не чинились перешкоди , а тому визнав його таким,що
втратив право користування житлом, відмовивши у зустрічному позові
про вселення та усунення перешкод у користуванні житлом.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки
він не відповідає фактичним обставинам справи та наданим доказам.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається,що сторони вселились
у спірну трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, наймачем якої є відповідач
ОСОБА_5 , як члени однієї родини.У зв"язку з припиненням шлюбних
відносин у 1999 році та конфліктами у сім'ї ОСОБА_2 зайняв
ізольовану кімнату куди переніс належні йому меблі,особисті речи
та навісив на дверях замок.
Як вбачається з ухвали Ленінського районного суду м. Донецька
від 14 листопада 2002 року відповідач ОСОБА_2 звертався до суду з
позовом про зміну умов житлового найма квартири та виділення йому
окремої кімнати з оформленням особового рахунку, однак,
провадження по справі було закрите у зв"язку з відмовою від
позову. Звертаючись до суду з позовом про розірвання шлюбу у січні
2005 року ,ОСОБА_2 у позовній заяві вказував також на. те, що у
квартирі він займає одну кімнату, а шлюбні відносини були
припинені у 1999 році у зв"язку з конфліктами в сім'ї. Також і
позивачка ОСОБА_4 вказувала на те, що шлюбні відносини були
припинені у 1999 році, а у листопаді 2005 року вона отримала
свідоцтво про припинення шлюбу.
Iз пояснень позивача вбачається , що він по своєї натурі не
може конфліктувати і у випадку якщо конфлікт виник він намагається
покинути квартиру .Оскільки взаємовідносини з колишніми членами
родини весь час погіршувалися, у квартирі позивачи держали б
собак,що заважало користуватись квартирою , його провокували на
скандали , навіть було таке , що позивачка ОСОБА_6 кидалась на
нього з ножем, він без свідків побоювався заходити в квартиру ,
вимушений на літній період проживати у дачному будинку.Ці
обставини були підтверджені у судовому засіданні свідками
Зокрема, свідок ОСОБА_7 суду підтвердив, що йому відомо про
те, що у сім'ї ОСОБА_2 виникають конфлікти і з метою їх уникнення
на прохання відповідача він перевозив його на дачу де він проживав
у літній період.,а восени -перевозив до квартири. Останній раз у
нього у квартирі був восени 2005 року/ас.зв.. 106-107/
Свідок ОСОБА_8 підтвердив суду про те, що він навідував
відповідача ОСОБА_2 у спірній квартирі у якій відповідач займав
одну кімнату. У квартирі знаходились мінімум три великих собаки ,
через що були дуже неприємні запахи, шерсть від них валялась . по
всій квартирі. З квартири ОСОБА_2 виганяли і він з 2001 року
влітку став проживати в дачному будиночку ,однак взимку там
проживати не можна і тому ОСОБА_2 повертався проживати у квартиру
.Йому також відомо про те, що з кімнати, яку займав відповідач
пропали речі і він порекомендував навісити замок./ в.с. 107 в-111/
Свідок. ОСОБА_9 підтвердив суду про те,що неодноразово
навідував ОСОБА_2 у спірній квартирі, у 2004 р у нього зустрічали
новий рік, останній раз був у нього у . листопаді 2005 року, а
пізніше не приходив у зв"язку з тим що зломав ногу. З членами
сім"ї у ОСОБА_2 натянуті відносини, однак, у його присутності
конфліктів не було/а. с. 132-134 /.
Свідок ОСОБА_10 підтвердила суду про те, що влітку ОСОБА_2.
проживав на дачи, вона була також і у його квартирі де було багато
собак .На дачи ОСОБА_2 проживав до 18 грудня 2005 року, але там
неможливо проживати взимку , тому він повертався до квартири. /
а.с. 136-137/
Таким чином, вказані свідки підтвердили суду наявність між
сторонами конфліктних взаємовідносин у зв"язку з чим починаючи з
2001 року ОСОБА_2 вимушений влітку до зими проживати на дачи.
Показання цих свідків не були спростовані позивачами та
іншими доказами.
Iнша група свідків, яка була допитана на клопотання
позивачив- ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інші також
вказували на те,що між сторонами існував конфлікт , відповідач
ОСОБА_2 у квартирі займав окрему кімнату і вони коли приходили у
квартиру відповідача не бачили починаючи з грудня 2004 року../
а.с.96-105/:
Iз пояснень свідка ОСОБА_15 яка працює мастером КП ЖЕК № 3
вбачається,що вона тричи весною 2005 року на прохання ОСОБА_4
приходила у квартиру складати акт, кімната відповідача була
нежилою, у неї знаходився порожня шафа , були коробки, банки,
ящики./а.с. 186 /
Між тим,надані суду акти,які складені за участю мастера КП
ЖЄК № 3 від 4 квітня 2005 р , 20.07.2005 p., 11 листопада 2005
року лише свідчать про те, що у ці. дні відповідача ; ОСОБА_2 не
було вдома і про те,що він не проживає у квартирирі з 2004 року зі
слів позивачив та сусідів Причини його непроживання в акті не
вказані.
Ці факти також не суперечать поясненням відповідача та
свідкам з його боку, які вказували ,що відповідач з весни та до
пізньої осені проживає в дачному будинку. Як вбачається з листу
пенсійного фонду України у Леніському районі м. Донецька пенсія
ОСОБА_2 виплачувалась з 2003 року по 30 листопада 2005 року у
поштовому відділенню НОМЕР_1, тобто за місцем знаходженння спірної
квартири./а.с. 157/...
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що
ОСОБА_2 не проживав у спірній квартирі з грудня 2004 року більш
ніж 6 місяців без поважних причин, а тому втратив право
користування житлом, не відповідають фактичним обставинам справи
та наданим доказам
Апеляційний суд вважає, що наявність конфліктних відносин,
через що ОСОБА_2 вимушений зайняти окрему кімнату, а потім кожен
рік починаючи з 2001 року з ранньої весни до пізньої осені
проживати на літній дачи з метою уникнення конфлікту свідчить про
наявність поважних причин,з яких ОСОБА_2 не проживав у спірній
квартирі більш ніж 6 місяців. Позивачи не довели факту наявностиі
у нього іншого житла та створення ним іншої сім'ї
Вкачані обставини дають підстави у відповідності з вимогами
ч.1 п.З ст. 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
для скасування рішення
суду першої інстанції та постановления нового рішення яким слід
відмовити ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6 у задоволенні позову про
визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житлом за
безпідставністю позовних вимог та у відповідності з вимогами ст .9
ч.З , ст. 64 ЖК України задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 про
вселення його у спірну квартиру та усунення перешкод з боку
позивачив у користуванні житлом
Враховуючи наведене та керуючись ст ст. 307 ч. 1 п.2, 309 ч.1
п. 3, 313,314 ч.2, 316 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, апеляційний суд
ВИРIШИВ
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 13 вересня
2006 року скасувати. Відмовити ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у позові
до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування
квартирою АДРЕСА_1.
Зустрічний позов ОСОБА_2 про вселення до квартири та усунення
перешкод у її користуванні задовольнити.
Вселити ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1.
Зобов"язати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не чинити ОСОБА_2
перешкод у користуванні цією квартирою .
Рішення суду набирає законної сили після його проголошення та
може бути оскаржене до Верховного Суду України на протязі двох
місяців з дня набрання ним чинності.