АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТI
     Справа №22ц-6018\2006  Головуючий 1 інстанції Маймур Ф.Ф.
     Категорія 11\12  Доповідач Петренко I.О.
 
                      РIШЕННЯ IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     10 січня 2007 року
     Колегія  суддів   судової   палати   по   цивільним   справам
апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
     головуючого судді  Петренко I.О.
     суддів  Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.
     при секретарі  Шило С.Ю.
     розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в    м.
Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ЗАТ КБ "ПриватБанк"
на рішення Жовтневого районного суду м.  Дніпропетровська  від  14
липня 2006 року за  позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2,  третьої  особи
Відділ  державної  виконавчої  служби  в  Жовтневому   районі   м.
Дніпропетровська,  ОСОБА_3,  ЗАТ  КБ  "ПриватБанк"  про   визнання
договору  купівлі-продажу  дійсним,  визнання   права   власності,
виключення майна з акту опису та арешту,-
 
                           ВСТАНОВИЛА:
     26 травня 2006 року позивач  звернувся  до  суду  з  позовною
заявою і просив постановити рішення, яким визнати дійсним  договір
купівлі-продажу автомобіля марки 8ААВ-9000,держномер  НОМЕР_1,1995
року випуску, чорного кольору,=2000 куб см, шасі  НОМЕР_2,  седан,
укладений 12 травня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1,  визнати  за
ОСОБА_1 право власності на цей автомобіль та звільнити його з  під
арешту шляхом виключення його з акту опису і арешту майна  від  19
травня  2006  року,  складеного  державним   виконавцем   ВДВС   у
Жовтневому районі м. Дніпропетровська.
     Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14
липня 2006  року  позовні  вимоги  ОСОБА_1  задоволені  в  повному
обсязі.
     В апеляційній скарзі ЗАТ КБ "ПриватБанк" ставить питання  про
скасування рішення суду і просить постановити нове рішення ,  яким
ОСОБА_1 відмовити в позові.
     Вислухавши учасників процесу ,  ознайомившись  з  матеріалами
справи , вивчивши законність та обгрунтованість  рішення  суду  та
доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає , що  апеляційну
скаргу слід задовольнити , а рішення суду скасувати та постановити
нове рішення по суті позивних вимог за наступними підставами.
     Як  вбачається  з  матеріалів  справи  19  травня  2006  року
державним виконавцем ВДВС у Жовтневому районі м.  Дніпропетровська
було   складено   акт   опису   та   арешту    автомобіля    марки
SААВ-9000,держномер НОМЕР_1,1995 року випуску, на виконання наказу
Господарського суду Дніпропетровської області від 10 березня  2006
року про стягнення з Суб"єкта підприємницької  діяльності-фізичної
особи ОСОБА_2  на  користь  ЗАТ  КБ  "ПриватБанк"  суми  коштів  у
загальному розмірі 58679 грн. 26 коп.(ар. сп. 8-9).
     Однак , з вище вказаним актом не погодився позивач по  справі
і вказував на те , що згідно довіреності ,  посвідченої  приватним
нотаріусом  Дніпропетровського   міського   нотаріального   округу
ОСОБА_4 12 травня 2005 року, зареєстрованої в реєстрі за НОМЕР_3 (
ар. сп. 10) ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 та ОСОБА_1 користуватись ,
керувати , обміняти, продати за ціну і на умовах за своїм розсудом
вище вказаним автомобілем , а у відповідності до  розписки  
( ар. сп. 11)
( ар. сп. 11) ОСОБА_2 отримав при свідках від ОСОБА_1  за  цей автомобіль  5200  доларів США, а тому  належним власноником спірного автомобіля являється саме ОСОБА_1, якому було передано автомобіль 12 травня 2005 року і з цього часу останній знаходився у фактичному користування позивача та був у нього вилучений і розташований на штрафному майданчику (ар. сп. 28,29-30)
.
     Суд першої інстанції  дійшов  до  висновку  про  необхідність
задоволення позовних вимог , керуючись ст.ст. 205,208,334 ,655  ЦК
України  ( 435-15 ) (435-15)
          та  визнав  дійсним  договір  купівлі-продажу
спірного автомобіля , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та  визнав
за позивачем право власності на нього за ОСОБА_1 , однак з  такими
висновками  погодитись  не  можна,   а   тому   рішення   підлягає
скасуванню, а в позові слід відмовити.
     Так, у відповідності  до  положень  ч.2  ст.  47  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
         
( в редакції 1963 року)
та аналогічних положень ч.2 ст.220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
( в редакції 2003 року)
, суд може визнати дійсною лише угоду , що за законом підлягала обов'язковому нотаріальному посвідченню , а сторони уклали її без додержання цієї форми та , якщо одна із сторін , яка пред"явила позов виконала її повністю або частково , а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення укладеної нею угоди. Угода ж купівлі-продажу автомобіля не передбачає обов"язкового нотаріального посвідчення , а передбачає просту письмову форму у відповідності до положень ст.. 657 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
( в редакції 2003 року)
, а тому не може бути визнана рішенням суду дійсною рішенням суду , на що, зокрема, вказано в п.З постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року
( з наступними змінами )
" Про судову практику в справах про визнання угод недійсними"  ( v0003700-78 ) (v0003700-78) .
     Виходячи з вище наведеного , колегія суддів  вважає  ,  що  в
задоволенні позовних вимог слід відмовити ,  постановивши  про  це
рішення.
     Керуючись ст.ст. 303,307,309,313,314,315,317,319 ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
         , колегія суддів ,-
 
     ВИРIШИЛА :
     Апеляційну скаргу ЗАТ КБ "ПриватБанк" - задовольнити.
     Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від  14
липня 2006 року скасувати.
     В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1  про  визнання  дійсним
договору купівлі-продажу  автомобіля  марки  SAAB-9000,  держномер
НОМЕР_1, 1995 року випуску, чорного кольору, =2000 куб см  ,  шасі
НОМЕР_2, седан , укладеного 12 травня 2005  року  між  ОСОБА_2  та
ОСОБА_1; визнанні за ОСОБА_1права власності на цей  автомобіль  та
звільнення його з під арешту шляхом виключення його з акту опису і
арешту майна від  19  травня  2006  року  ,  складеного  державним
виконавцем  ВДВС  у  Жовтневому  районі  м.   Дніпропетровська   -
відмовити.
     Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту  її
проголошення , однак може бути оскаржено шляхом подачі  касаційної
скарги протягом двох місяців  з  дня  набрання  законної  сили  до
Верховного Суду України .