826/5279/13-а Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими донарахована сума податку на доходи фізичних осіб - 10.10.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 року за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.01.2013 року № 0000171705, № 0000151705 та № 0000211705, -

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року форма Р №0000171705, №0000151705, №0000211705.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 року позов задоволено частково - визнано протиправними та скасовано повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року форма Р №0000171705, №0000211705.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено Акт від 08.01.2013 року №25/17-10/НОМЕР_4.

Згідно вказаного акту перевірки, податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства, зокрема, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено оподатковуваний дохід у перевіряємому періоді за І кв. 2010 р. на загальну суму 157 500,00 грн. та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб на суму 25 700,00 грн.; п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок неперерахування ФОП ОСОБА_4 до бюджету податку з доходів, виплачених найманим працівникам на загальну суму 6 897,00 грн., а також п. 2.6. Постанови Правління Національного банку України (z0040-05) "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", в періоді з 01.10.2009р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. через те, що позивачем не оприбутковано готівкові кошти на загальну суму 219070,00 грн. (ІV кв. 2009р. - 9070,00 грн., І кв. 2011 р. - 210000,00 грн.).

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Деснянському районі м.Києва 25.01.2013 року прийняті податкові повідомлення - рішення №0000171705, яким позивачу донараховано 25700,40 грн. податку на доходи фізичних осіб та нараховано 01, 00 грн. фінансових санкції; №0000151705, яким позивачу донараховано 6 897,00 грн. податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів у вигляді зарплат та нараховано 1724, 25 грн. фінансових санкцій; №0000211705, яким позивачу нараховано 1 095 350, 00 грн. фінансових санкцій.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. За результатом даного оскарження ДПС у м.Києві було частково задоволено скаргу ФОП ОСОБА_4, зокрема скасовано податкове повідомлення - рішення від 25.01.2013р. №0000151705. В той же час податкові повідомлення - рішення від 25.01.2013р. №0000171705, №0000211705 було залишено без змін.

Вважаючи, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом протиправно, позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила їх скасувати.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 08.01.2013 року №25/17-10/НОМЕР_4 щодо порушень позивачем норм податкового законодавства не підтверджено належними та допустимими доказами. Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.01.2013 року №0000151705, суд першої інстанції виходив з того, що зазначене ППР було скасовано в адміністративному порядку рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 12.04.2013 року №512/7/12-3-03.

В апеляційній скарзі відповідач, не погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції, та посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію апелянт мотивує аналогічно з викладеними в акті перевірки доводами, зокрема щодо наявних, на його думку, порушень норм податкового законодавства з боку ФОП ОСОБА_4

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період стосовно якого проводилася перевірка, ФОП ОСОБА_4 здійснювала підприємницьку діяльність у сфері роздрібної торгівлі продуктами харчування (сир, ковбасні вироби). У період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року та з 01.03.2011 року по 30.09.2012 року позивач була платником єдиного податку, обліку та звітності, а в період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року перебувала на загальній системі оподаткування, обліку та звітності.

При перевірці правильності відображення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 валового доходу встановлено, що згідно з поданою декларацією від 10.05.11 № 710 сума одержаного доходу за І квартал 2011 року склала 210000,00 грн. Разом з тим, у зв'язку з ненаданням позивачем документів, які підтверджують валові витрати за результатами перевірки прийняті за нормою 25% від суми отриманого доходу. Таким чином, згідно приписів п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, оподаткований дохід позивача за І квартал 2011 року мав становити 157500,00 грн. (210000-210000х25%). З урахуванням зазначеного, на підставі положень абз. 1,2 п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, податковим органом було визначено загальну суму податку з доходів фізичних осіб за І квартал 2011 року у розмірі 25700,00 грн.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції і не заперечується сторонами позивачем за І квартал 2011 року сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб на суму 510,00 грн., що стало підставою для застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн., враховуючи п.7 підрозділу Х розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (2755-17) .

Крім того, як було зазначено вище, позивач в період з 01.10.09 року по 31.12.10 року здійснювала господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Згідно зі звітом за ІV квартал 2009 року, сума виручки склала 80000,00 грн. При цьому, відповідно до банківських виписок та книги обліку доходів і витрат від 10.07.06 №100/1, загальна сума виручки склала 70930,00 грн. Таким чином, розбіжність становить 9070, 00 грн.

На підставі зазначеного ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_4 порушено п. 2.6 Положення №637 (z0040-05) , а саме не оприбутковано готівкові кошти на загальну суму 219070,00 грн. (в т.ч. у ІV кварталі 2010 року 9070,00 грн., у І кварталі 2011 році 210000,00 грн.), у зв'язку з чим до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1 095 350,00 грн.

ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС зроблено висновок, що позивачем порушено п. 2.6 Постанови Правління Національного банку України №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", а саме не оприбутковано готівкові кошти на загальну суму 219070,00 грн. (в т.ч. у ІV кварталі 2010 року 9070,00 грн., у І кварталі 2011 році 210000,00 грн.), у зв'язку з чим до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1095350,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, встановлені податковим органом порушення під час перевірки, а саме заниження оподаткованого доходу у перевіряємому періоді за І квартал 2011 року на загальну суму 157500,00 грн., неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб та не оприбуткування готівкових коштів за вказаний період в книзі обліку доходів і витрат в сумі 210000,00 грн. ґрунтується на підставі поданої ФОП ОСОБА_4 податкової декларації, зареєстрованої 10.05.2011 року під № 710.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, податкова декларація про загальну суму доходу у розмірі 210 000,00 грн., одержану з 01 січня по 31 грудня 2011 року, була отримана відповідачем 10.05.2011 року, їй присвоєно номер 710, що підтверджується наявним на ній вхідним штампом (а.с. 169), однак із цієї декларації неможливо зрозуміти за який саме період подавалась податкова декларація. Крім того, на зазначеній декларації відсутній підпис декларанта та дата її подання (а.с. 172).

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, представник позивача зазначав, що дана податкова декларація № 710 від 10.05.2011 року до податкового органу не подавалася, а загальна сума доходу за І квартал 2011 року склала 3000,00 грн., яка була оприбуткована позивачем в книзі обліку доходів і витрат. При цьому представник відповідача не зміг пояснити, яким чином зазначена податкова декларація була отримана та зареєстрована податковим органом за відсутності підпису платника податків та дати її подання.

Так, згідно з пунктом 46.1. статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 46.5. статті 46 Податкового кодексу України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно з пунктом 48.1. статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до пунктом 48.2. статті 48 Податкового кодексу України, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно з пунктом 48.3. статті 48 Податкового кодексу України, податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до підпункту 48.5.2. пункту 48.5. статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна бути підписана фізичною особою - платником податків або його законним представником;

Згідно з пунктом 48.7. статті 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Форма податкової декларації, чинної станом на І кв. 2011 року була затверджена Наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12 (z0064-93) "Про затвердження Інструкції "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю"", із змінами та доповненнями (Додаток № 1 до Інструкції про прибутковий податок з громадян).

Відповідно до цього додатку №1 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, декларація про доходи повинна містити підпис особи про ствердження правильності зазначених у цій декларації відомостей, та дату її подання.

За таких обставин, враховуючи наведені положення податкового законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наявна в матеріалах справи декларація, якою відповідач обґрунтовує факт отримання позивачем в І кварталі 2011 року оподатковуваного доходу у готівковому вигляді в розмірі 210 000 грн., та на яку посилається в акті перевірки як на підставу порушення позивачем норм податкового законодавства, не є належним та допустимим доказом в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, а також не вважається податковою декларацією відповідно до статей 46, 47 Податкового кодексу України та втрачає визначений Податковим кодексом України (2755-17) статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків, так як не містить обов'язкових реквізитів - підпису платника податків (позивача) та дати її подання.

Таким чином, оскільки висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 08.01.2013 року №25/17-10/НОМЕР_4 щодо порушень позивачем норм податкового законодавства не підтверджено належними та допустимими доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 січня 2013 року форма Р №0000171705, №0000211705.

Крім того, колегія вважає, що вірним є і висновок суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.01.2013 року №0000151705, оскільки зазначене ППР було скасовано в адміністративному порядку рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 12.04.2013 року №512/7/12-3-03, відтак позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 року за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.01.2013 року № 0000171705, № 0000151705 та № 0000211705 - залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 03 червня 2013 року - без змін.