РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - МасловаВ.О.,
суддів - ДубровноїВ.В., Сибільової Л.О.,
з участю секретаря
судового засідання - Рой Я.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду
цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на
рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 2 серпня 2006
року у справі за її позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту
проживання однією сім"єю, визнання права власності на 3/4 частини
будинку.
ВСТАНОВИЛА:
24 січня 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним
позовом про встановлення факту проживання однією сім"єю з ОСОБА_3
(без реєстрації шлюбу) з жовтня 1946 року по серпень 2005 року,
про визнання за нею права власності на 1/2 частину будинку
АДРЕСА_1, оскільки він придбаний у 1971р. і утримувався за спільні
кошти з чоловіком, про визнання права власності на 1/4 частину
цього ж будинку в порядку спадкування після його смерті, яка
настала IНФОРМАЦIЯ_1 в м.Суми.
Рішенням місцевого суду від 2 серпня 2006 року в позові
відмовлено за його необгрунтованістю.
В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 зазначається, що
вона надала суду докази на підтвердження всіх 3-х своїх вимог, а
суд не дав належної оцінки зібраним доказам, неправильно
застосував норми матеріального права, не врахував, що вона з 1946
по 2005 рік жила однією сім"єю з ОСОБА_3., набула право власності
на частину спірного будинку, а суд необгрунтовано відмовив в
задоволенні позову. Ставиться питання про скасування рішення суду
і постановления нового з задоволенням позовних вимог.
Представник позивачки ОСОБА_4. в судовому засіданні підтримав
всі доводи апеляційної скарги.
Відповідач ОСОБА_2. і його представник ОСОБА_5. вважали
рішення місцевого суду правильним і просили відхилити апеляційну
скаргу.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді
справи, оцінивши всі зібрані у справі докази колегія суддів
знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а
рішення місцевого суду - частковому скасуванню з наступних
підстав.
Згідно з п.5 ч.I ст.256 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд розглядає
справи про встановлення факту проживання однією сім"єю чоловіка та
жінки без шлюбу.
Колегія суддів вважає доведеним факт проживання ОСОБА_3. і
ОСОБА_1 однією сім"єю без реєстрації шлюбу з жовтня 1946 року по
день смерті першого IНФОРМАЦIЯ_1 в тому числі з 1946 по 1971 p.p.
в АДРЕСА_2 аз 1971 року по серпень 2005 року - в будинку АДРЕСА_1.
Колегія суддів вважає доведеним факт купівлі за спільні кошти
ОСОБА_3. і ОСОБА_1 5 липня 1971 року спірного будинку АДРЕСА_1,
спільного його ремонту і утримання в послідуючі роки, факт набуття
обома права власностіна цей будинок по 1/2 частині за кожним на
підставі ст.ст. 86, 112, 113 ЦК України в редакції 1963
( 1540-06 ) (1540-06)
року. Хоча за договором купівлі-продажу спірного
будинку, посвідченого нотаріусом 5 липня 1971 року, покупцем
виступав ОСОБА_3., однак придбаний він за спільні кошти з ОСОБА_1
Ці доводи останньої підтверджуються зібраними у справі доказами в
тому числі довідкою Тернівської селищної ради від 21 вересня 2005
року НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_2, і ОСОБА_3.,
IНФОРМАЦIЯ_3 дійсно проживали однією сім"єю без укладення шлюбу з
1946 по 1971 p.p. в АДРЕСА_2.
Пояснення позивачки про те, що цей будинок вони продали у
1971 році, додали свої накопичення і в тому ж році купили будинок
АДРЕСА_1.
Спільне проживання, сімейні відносини, спільне ведення
господарства, придбання будинку за спільні кошти підтверджується
поясненнями свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9.,
ОСОБА_10.
З урахуванням приблизно однакових зарплат і пенсій ОСОБА_3.
та ОСОБА_1, з врахуванням їх приблизно рівної участі в придбання і
утриманні спірного домоволодіння колегія суддів знаходить
підставною вимогою позивачки про визнання за нею права власності
на половину вказаного домоволодіння.
Обоє вони були постійно прописані (зареєстровані) в цьому
будинку і постійно разом проживали до серпня 2005 року (а.с.32).
3 копії заповіту вбачається, що ще 17 січня 1984 року
ОСОБА_3. підписав заповіт яким все своє майно заповідав ОСОБА_1
Тільки 21 липня 2005 року, за місяць до смерті, він підписав
другий заповіт на відповідача з покладенням на нього обов'язку
надавати довічно право ОСОБА_1 на проживання в цьому будинку (ах.
14).
В цій частині позовні вимоги позивачки грунтуються на
вказаних нормах ЦК України в редакції 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року, а
вз"язку з тим, що після купівлі будинок ремонтувався,
підтримувався в належному стані, він був газифікований, зроблено
індивідуальне опалення, підведений водопровід за спільні кошти і
спільними зусиллями, то і на нормах Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, ст.ст. 328, 355, 356, 357 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
в
редакції 2003 року, ст.74 СК України ( 2947-14 ) (2947-14)
. Причому два
останніх за.кони застосовуються щодо правовідносин, які виникли і
продовжувались після 1 січня 2004 року.
В цій частині рішення суду першої інстанції підлягає
скасуванню з постановлениям нового рішення, оскільки місцевий суд
допустив неправильне застосування норм матеріального права. Таке
нове рішення відповідає роз'ясненням, які містяться в постанові
Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року
( v0020700-95 ) (v0020700-95)
"Про судову практику у справах за позовами про
захист права приватної власності".
В той же час колегія суддів знаходить необгрунтованою на
законі апеляційну скаргу щодо спадкування апелянткою -ХА частини
будинку, як обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3. ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
в редакції 2003 року, який діяв на час
відкриття спадщини, не надає позивачці права на обов'язкову частку
у спадщині при наявності заповіту на іншу особу, оскільки
позивачка не перебувала в зареєстрованому шлюбі з спадкодавцем. Зі
змісту ст.1241 цього Кодексу випливає, що слова "непрацездатна
вдова (вдівець)" розуміються як особи, які перебували у
зареєстрованому шлюбі.
Тому рішення місцевого суду про відмову в цій частині позову
ОСОБА_1 колегія суддів знаходить обгрунтованим, таким, що не
підлягає скасуванню.
Пропорційно задоволеним вимогам з відповідача на користь
позивачки підлягають поверненню судові витрати, які в цілому
склали 1600 грн. (800 грн.на правову допомогу, 436 грн. оплата
експертизи, 353 грн. 50 коп. + 10 грн. 50 коп. судовий збір), а
поверненню підлягають 1200 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 308, 309,
313, 314, 316 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів, -
ВИРIШИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволити частково.
Частково скасувати рішення Ковпаківського районного суду
міста Суми від 2 серпня 2006 року в даній справі і постановити
нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Встановити факт спільного проживання та сімейних відносин між
ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в періоді з 1946 року по серпень 2005 року в
АДРЕСА_2, а з 1971 року в АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Уг частину будинку
АДРЕСА_1.
Рішення місцевого суду в частині відмови ОСОБА_1 в позові про
визнання за нею права власності на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 в
порядку спадкування залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1200 (одну тисячу
двісті) грн. судових витрат.
Рішення апеляційного суду набрало законної сили, але може
бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України
протягом двох місяців з дня його проголошення.