УХВАЛА IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 року Судова колегія судової палати у
цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Крилової Т.Г.
Суддів - ЦвірюкаВ.О., Маміноі'О.В.
при секретарі - Каменковій CO., розглянувши у відкритому
судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною
скаргою представника позивачів ОСОБА_1на рішення Комінтернівського
районного суду м. Харкова від 07 вересня 2006 року по справі за
позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3до ОСОБА_4про визнання таким, що втратив
право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом
ОСОБА_4до ОСОБА_2, ОСОБА_33-ї особи: відділ громадянства
імміграції та реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РВ ХМУ
УМВСУ в Харківській області, виконком Комінтернівської районної
ради м. Харкова, про поновлення порушеного права користування
житловим приміщенням, вселення та поновлення реєстрації, -
встановила:
У січні 2004 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з
позовною заявою до ОСОБА_4. про визнання таким, що втратив право
користування жилим приміщенням, а саме: АДРЕСА_1 у м. Харкові,
посилаючись на те, що відповідач без поважних причин не проживає в
спірній квартирі з 1982 року.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від
17.02.2004 року позов був задоволений.
Ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Харківської області від 24.03.2005 року рішення
Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.02.2004 року
скасоване, а справа направлена на новий розгляд .
У грудні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним
позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ті особи: Комінтернівська районна
рада м. Харкова, ВГIРФО Комінтернівського РВ ХМУ УМВС України в
Харківській області, в якому просив поновити його право
користування спірною квартирою.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07
вересня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4
про визнання таким, що втратив право користування житловим
приміщенням - відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_4. до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ті особи:
відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб
Комінтернівського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області, виконком
Комінтернівської районної ради м. Харкова про поновлення
порушеного права користування житловим приміщенням, вселення та
поновлення реєстрації - задоволений. Поновлено порушене право
ОСОБА_4. на користування АДРЕСА_1 та він вселений в зазначену
квартиру. Зобов'язано відділ громадянства, імміграції та
реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РВ ХМУ УМВС України в
Харківській області відновити ОСОБА_4 реєстрацію за вказаною
адресою.
В апеляційній скарзі представник позивачів за первісним
позовом ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду першої
інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні
вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4таким, що втратив
право користування житловим приміщенням, у задоволені зустрічного
позову ОСОБА_4. - відмовити.
Апелянт посилається на невідповідність висновків суду
обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального
права, порушення норм процесуального права. А саме, суд не прийняв
до уваги акти КЖЕП № 132 про не проживання відповідача, ті
обставини, що він постійно мешкає із своєю родиною за іншою
адресою, докази, що відповідач цікавився спірною квартирою,
відсутні.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та
перевіривши наведені в скарзі доводи, судова колегія вважає, що
апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4.
виходив з того, що він не втрачав інтерес до спірної квартири,
однак, стосунки з сестрою ОСОБА_2 та членами її сім"ї, його власні
сімейні обставини обумовили те, що він не міг постійно мешкати за
місцем реєстрації в спірній квартирі.
Судова колегія вважає такий висновок суду обгрунтованим,
оскільки він відповідає обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що спірною є трикімнатна
ізольована квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та
ОСОБА_2 є рідними братом та сестрою. Дана квартира була надана їх
батькам у 1959 році. Батько та мати сторін померли відповідно у
1991 та 1992 p.p. Після смерті батьків відповідач за основним
позовом ОСОБА_4 продовжував сплачувати комунальні послуги, що
підтверджується квитанціями, наданими судові (а.с.191).
За таких обставин, доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що у
1982 році позивач добровільно залишив спірну квартиру, з цього
часу не цікавиться нею, суперечать матеріалам справи.
Допитані в судовому засіданні першої інстанції свідки
пояснили, що відповідач постійно в спірній квартирі не мешкає, але
вимушений був це зробити, оскільки його сестра ОСОБА_2 зловживала
спиртними напоями, квартира знаходилась в антисанітарному стані.
ОСОБА_4 декілька разів приходив в квартиру та вимагав гроші за
належну йому частку квартири, виясняв стосунки із ОСОБА_3 стосовно
квартири. Замки в квартирі було поміняно ОСОБА_3. Ключів від
квартири відповідач не мав.
Крім того, судом встановлено, що дійсно ОСОБА_4 у 1982 році
зареєстрував шлюб із ОСОБА_5, від якого вони мають трьох дітей.
Неприязні стосунки із сестрою ОСОБА_2 та племінницею ОСОБА_3,
антисанітарний стан квартири, перешкоджали ОСОБА_4 у користуванні
спірною квартирою, позбавляли його можливості вселитись до неї
разом із своєю родиною.
Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 вимушений був
залишити спірну квартиру, не мешкав в ній за поважних причин, тому
підстав для визнання його таким, що втратив право користування
жилим приміщенням, немає. А його порушене право на користування
квартирою підлягає поновленню.
Акти КЖЕП № 132 про непроживання відповідача складені зі слів
сусідів, та за змістом не суперечать обставинам справи, щодо факту
непроживання ОСОБА_4. Але причини його не проживання, як зазначено
вище, визнані судом поважними.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог
матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги виводи суду не спростовують.
Керуючись ст-.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_2та ОСОБА_3-
ОСОБА_1відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07
вересня 2006 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту
її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до
Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді -