2012/4489/2012 Про поділ спільного майна подружжя - 04.04.2013 Прийняття

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в Черкасова В.В.

Пономаренко Ю.А.

При секретарі Каплоух Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності

по апеляційній скарзі ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5

на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 лютого 2013 року

В травні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та просив визнати за ним право власності на 862/1000 частку двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, на меблі, побутову техніку загальною вартістю 2770 грн., та визнати за ОСОБА_4 право власності на 138/1000 частку квартири, на меблі, побутову техніку загальною вартістю 2830 грн., та залишити у спільній сумісній власності майно, яке є невід'ємною частиною квартири, а саме газовий котел, газовий лічильник, автономне опалення, утеплення підлоги, стін, обладнання для ванною та туалетної кімнати на загальну суму 33020 грн. В ході розгляду справи позивач вимоги остаточно уточнив, просив припинити право спільної сумісної власності на квартиру та визнати за ним право власності на ? частини АДРЕСА_1, на рухоме майно: диван кутковий м'який, шафу платтяну двох, стінку "Кухня", стілець м'який, 2 шт., стіл комп'ютерний, тумбочку для взуття, телевізор "Дігітал", два відеоплеєра, ноутбук "Самсунг", принтер, сканер, ксерокс, пральну машину "Самсунг" на суму 2770 грн.. За ОСОБА_4 просив визнати право власності на 1/4 частину квартири та на рухоме майно: диван розкладний м'який, шафу-купе, шафу для посуду "Гірка",, ліжко 2-х спальне, кухонний стіл, кутовий диван і 2 табурети, 2 стільці м'яких, стіл комп'ютерний кутовий, стіл - тумба, телевізор "Томсон", відеомагнітофон, принтер "Самсунг",цифровий фотоапарат, холодильник "Самсунг", швацька машина, а всього на суму 2830,00 грн.. Також просив визнати право сумісної власності за ОСОБА_6 і ОСОБА_4 на газовий котел "АРИСТОН", газова плита "ЗАНУССІ", газовий лічильник, ванну, унітаз, умивальник з тумбою, витяжку для кухні, лічильник обліку води, вхідні двері панцерні, металеві,, міжкімнатні двері, автономне опалення, водопровід, каналізацію, вентиляцію, обладнання, утеплення підлоги, стін, стелі, гіпсокартон, шпалери, нову електропроводку усієї квартири, пластик, ламінат на загальну суму 33020 грн.. В обгрунтування вимог вказував, що він з 08.10.1983 перебував у шлюбі з ОСОБА_4, який розірвано на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.04.2012 року. За час шлюбу ним і ОСОБА_4 було набуто зазначене вище рухоме і нерухоме майно. На підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2006 р., придбана квартира, за яку було сплачено продавцеві 127765,00 грн. Квартира була придбана за рахунок спільних накопичень в сумі 25 553,00 грн та коштів, одержаних ОСОБА_6 в Харківській філії ТОВ "Український промисловий банк" за кредитним договором № 64/06-К від 27.01.2006 року та іпотечним договором № 64/06-К/2 від 27.01.2006 року в сумі 102 212,00 грн. Продавець квартири 27.01.20106 р. після укладення договору купівлі-продажу повністю отримав від ОСОБА_6 оплату за квартиру у розмірі 127765,00 грн. В подальшому ОСОБА_6 були взяті кредити 27 листопада 2006 року в АКІБ "Укрсиббанк" на суму 80000 грн., які використані на погашення заборгованості за первісним кредитним договором, 4 березня 2008 року в ЗАТ "ОТП банк" на суму 160000 грн., за рахунок яких погашено кредит перед АКІБ "Укрсиббанк" та проведено капітальний ремонт квартири, вартість якої збільшилася до 273700 грн. 27 квітня 2012 року після розірвання шлюбу ним повністю погашено кредит, взятий в "ОТП банк", в сумі 114867,38 грн. Загальна сума кредитів склала 342212 за період з 27 січня 2006 року по 27 квітня 2012 року, із яких ним із власних коштів після розірвання шлюбу погашено 114 867,38 грн. Відповідно на таку суму підлягає збільшенню його частка у спільній власності на квартиру до ? частин на підставі ч.7 ст.57 СК України, а частка відповідачки повинна складати ? частину.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнала частково, не заперечувала проти виділення їй у власність меблів, телевізора "Дігітал", інших предметів побутової техніки на загальну суму 2830,00 грн. Заперечувала проти визнання права сумісної власності за нею та ОСОБА_3 на обладнання квартири загальною вартістю 33020 грн..,виходячи з того, це майно вже є об'єктом права спільної сумісної власності і спору щодо цього майна між сторонами немає. Також заперечувала проти поділу квартири. Пред'явила зустрічний позов про поділ спільного майна подружжя, просила визнати за нею та ОСОБА_3 по 1/2 частині квартири за кожним,вказуючи, що 27.01.2006 р. в період шлюбу в інтересах сім'ї подружжям укладено договір купівлі-продажу квартири, в яку сім'я вселилася разом із дітьми і проживає . 02.04.12 р. шлюб було розірвано, і ОСОБА_6 припинив проживання у квартирі, що є об'єктом права спільної сумісної власності. Квартиру куплено 27.01.06 за суму у 127765 грн, яку повністю продавцю сплачено в день укладання договору . Грошові кошти на купівлю квартири у розмірі 127765,00 грн складалися із суми в 102212,00, отримані ОСОБА_6 на підставі кредитного договору 64/06-К від 27.01.06 р., та спільних коштів 25553,00 грн.. Квартира придбана на ім'я ОСОБА_6 за рахунок грошових коштів, що належали подружжю на праві спільної сумісної власності. Тому кожному із подружжя квартира належить рівних частках . На купівлю квартири були використані тільки вказані грошові кошти, в тому числі і кредитні, які повернуті під час шлюбу, а більше коштів у придбання квартири не вкладалося, тому підстав для збільшення частки ОСОБА_6 немає. Кредити, які згодом отримані ОСОБА_6, не для придбання квартири, а на інші цілі. До того ж 160000 грн., які позивач взяв в ОТП банк, використані ним для власних потреб. Вона не заперечує компенсувати позивачеві грошові кошти, ним особисто сплачені, у разі доведеності використання їх для спільних потреб.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 лютого 2013 року позов ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя задоволені частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Виділено у власність ОСОБА_3 диван кутовий м'який, шафу платтяну двох дверну, стінку "Кухня",стілець м'який 2шт., стіл комп'ютерний, тумбочку для взуття, телевізор "Дігітал", відеоплеєр,відеокамеру "Соні", ноутбук "Самсунг", принтер,сканер,ксерокс, пральну машину "Самсунг", на загальну суму 2270 грн. Виділено у власність ОСОБА_4 диван розкладний м'який, шафу-купе,,шафу для посуду "Гірка", ліжко 2-х спальне, кухонні стіл,кутовий диван,2 табурета, стілець м'який 2 шт., стіл комп'ютерний кутовий, стіл-тумба, телевізор "Томсон",відеомагнітофон, принтер "Самсунг", цифровий фотоапарат, швацьку машинку на загальну суму 2830 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 про поділ спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Держави судові витрати у сумі 1141 грн.. 06 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5 ставиться питання про зміну рішення суду першої інстанції та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення основного позову. В обґрунтування вказують, що спірна квартира АДРЕСА_1 придбана під час шлюбу за кошти, одержані в кредит. Суд не врахував, що спірна квартира 27 січня 2007 року куплена та відремонтована за грошові кошти, взяті у кредит у трьох різних банків. Перший кредит на суму 102212 грн. був одержаний 27 січня 2006 року в Харківській філії ТОВ "Український промисловий банк". На погашення цього кредиту 27 листопада 2006 року був оформлений договір кредиту в АКІБ "Укрсиббанк" на суму 80000 грн., з яких 60000 грн. витрачено на погашення попереднього кредиту, а 20000 грн. витрачено на ремонт квартири. 4 березня 2008 року був оформлений кредит в ЗАТ "ОТП банк" на суму 160000 грн., за рахунок яких 73928,45 грн. погашено кредит перед АКІБ "Укрсиббанк", а решта коштів в розмірі 86071,55 грн. використана на погашення взятого кредиту в "ОТП банк" та оплату капітального ремонту квартири. 27 квітня 2012 року після розірвання шлюбу ним повністю погашено кредит, взятий в "ОТП банк", в сумі 115917 грн. Відповідно його частка у праві власності на квартиру повинна бути збільшена до 3/4 частин, а частка дружини, яка відмовилася від погашення кредиту, складатиме ? частину. Позивач вимоги довів, проте суд безпідставно задовольнив зустрічний позов ОСОБА_4 та визнав за нею право власності на ? частину квартиру.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 лютого 2013 року в частині поділу рухомого майна сторонами не оскаржується .

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін та їх представників, обговоривши наведені в скарзі доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 8 жовтня 1983 року по час розірвання шлюбу рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.04.2012 року . ( а.с. 40)

Під час шлюбу подружжям у спільну сумісну власність придбана двохкімнатна квартира та речі домашнього вжитку, меблі, побутова техніка, що сторонами не заперечується.

Матеріали справи свідчать, що двохкімнатна квартира АДРЕСА_1 придбана на ім'я ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2007 року за ціною 127765 грн., яка сплачена продавцю в день підписання договору (а.с.8-11).

Сторонами не заперечується, що спірна квартира куплена за рахунок кредитних коштів в сумі 102212 грн., одержаних ОСОБА_3 на підставі кредитного договору № 64/06-К, укладеного 27.01.2006 року з ТОВ "Український промисловий банк" саме з метою придбання нерухомості на вторинному ринку, та спільних накопичених подружжям коштів в сумі 25553,00 грн. (а.с. 16-17).

Також не заперечується, підтверджується матеріалами справи, що позивачем ОСОБА_3 після купівлі спірної квартири 27 листопада 2006 року був оформлений договір про надання споживчого кредиту в АКІБ "Укрсиббанк" на суму 80000 грн. для вирішення особистих поточних потреб, а 4 березня 2008 року укладений кредитний договір в ЗАТ "ОТП банк" на суму 160000 грн. на погашення поточної заборгованості перед кредитором першої черги та споживчі цілі. 27 квітня 2012 року позивачем ОСОБА_3 достроково погашено кредит "ОТП банк" в сумі 115917 грн.( а.с. 18-22, 26-32, 35-36)

Відповідно до ст.ст. 60, 61, 62, 68 - 72, 79 Сімейного кодексу України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними .Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу . У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оцінюючи встановлені у справі обставини, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірна квартира сторонами набувалася під час шлюбу для задоволення потреб сім'ї в житлі, повна оплата вартості квартири та повернення кредиту в сумі 102212 грн. ТОВ "Український промисловий банк" проведено подружжям під час знаходження у шлюбі за рахунок спільних коштів, квартира є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, на яку кожен із подружжя має рівні частки у праві власності .

Доводи позивача ОСОБА_3 щодо збільшення його частки у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру за рахунок сплати залишку кредиту 27 квітня 2012 року після розірвання шлюбу із власних коштів в сумі 115917 грн., судом першої інстанції перевірялися і не визнані обставиною, яка могла б стати підставою для визнання за ним права власності на ? частини квартири.

Висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем ОСОБА_3 обставин, що мають істотне значення у справі та могли стати підставою для відступу від засади рівності часток подружжя у їхньому спільному майні, підтверджується матеріалами справи, ґрунтується на нормах матеріального права, що регулюють спірні відносини, та роз'ясненням, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року " Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (v0011700-07)

Наявність не вирішеного між сторонами спору щодо використання грошових коштів, одержаних ОСОБА_3 в кредит в 2008 році в ОТП БАНК на суму 160000 грн. та дострокове погашення ОСОБА_3 цього кредиту, на наслідки вирішення судом першої інстанції даної справи не впливає .

Згідно ст. 303 ЦПК України (1618-15) апеляційний суд в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді 1 інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом 1 інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду 1 інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Колегією суддів не встановлено таких порушень норм процесуального та матеріального права, які могли стати підставою відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України (1618-15) для перегляду рішення суду першої інстанції та ухваленні нового про задоволення позову ОСОБА_3 та визнання за ним права власності на ? частини квартири. .

Колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає, що рішення судом 1 інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.