Справа 22ц-11606\2006 Головуючий в 1 інстанції Савіна Г.О.
Категорія 23 (IV) Доповідач Неклеса В.I.
РIШЕННЯ Iменем України
2006 року грудня 06 дня колегія суддів судової палати у
цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в
складі:
головуючого судді: Неклеси B.I,
суддів: Митрофанової Л.В., Братіщевої Л.А.
при секретарі: Юровській О.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі
цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення
Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29
грудня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірньої
компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтобаз
України", третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про
відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Особи, які беруть участь у справі:
позивач: ОСОБА_1;
представник позивача: ОСОБА_3;
представник відповідача: Мариненко Володимир Петрович;
третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2.
ВСТАНОВИЛА;
В грудні 2000 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулися з позовом до
Управління магістрального газопровода Дочірня компанія
"Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", третя особа на стороні
відповідача ОСОБА_2 про стягнення на користь ОСОБА_4 у
відшкодування матеріальної шкоди 15541 грн. і моральної шкоди 5000
грн., та на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 10000
грн. на підставі ст.ст. 440,450,440-1 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(в
редакції 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року), посилаючись на те, що 06.09.2000
року о 16 годині 15 хвилин автомобіль Урал - 4320 державний номер
НОМЕР_1, який належав відповідачу, під керуванням ОСОБА_2,
рухаючись автодорогою Дніпропетровськ-Миколаїв, зіткнувся з
автомобілем марки "Фольксваген Транспортер", державний номер
НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 за довіреністю власника
автомобіля ОСОБА_4.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди були пошкоджені
автомобілі.
Після споєння ДТП, на підставі довідки - рахунку ТЗОВ "Аліна"
від 13.10.2000 <http://і3.іo.2000> року, власником автомобіля
"Фольксваген-транспортер" став ОСОБА_1
В червні 2003 року позивач ОСОБА_1 змінив та доповнив позовні
вимоги і просив стягнути з відповідача - ДК "Укртрансгаз"
Національної акціонерної компанії "Нафтобаз України" у
відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля
"Фольксваген-транспортер" державний номер НОМЕР_2, - 20821 грн. 39
коп. та витрати на державне мито в сумі 208 грн. 21 коп. У
відшкодування моральної шкоди просив стягнути з відповідача 10000
грн.
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської
області від 30 травня 2003 року, прийнято відмову позивача ОСОБА_4
від позовних вимог до відповідача ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтобаз
України" і провадження по справі було закрито.
22 серпня 2003 року ДК "Укртрансгаз" та ОСОБА_2 в судовому
засіданні відмовились від своїх зустрічних позовів до ОСОБА_1 та
ОСОБА_4 Ухвалою суду провадження за цими позовними вимогами було
закрито.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської
області від 29 грудня 2005 року в задоволені позову ОСОБА_1 до
Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі
20821 грн. 36 коп. та моральної шкоди в розмірі 10000, судових
витрат в розмірі 217,71 грн. та інших витрат в розмірі 1842,85
грн. - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати
рішення суду та направити справу на новий розгляд так як суд не
врахував роз'яснення в п.9 Пленуму верховного Суду України від
27.03.1992 року №6 ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
, не взяв до уваги, що він
відремонтував автомобіль після його покупки, що підтверджується
висновком автотоварознавчої експертизи від 04.12.2001 року про
суму затрат відновлюваного ремонту. Крім того суд не вірно
застосував ст. 197,198 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(в редакції 1963
( 1540-06 ) (1540-06)
року) і не взяв до уваги, що ОСОБА_4 надав йому
розписку про передачу права вимоги відшкодування шкоди в простій
письмовій формі, що не забороняється ст. 202 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(редакції 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року)
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в
межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів
вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 06 вересня 2000 року в 16
год. 30 хв. на автошляху Дніпропетровськ - Миколаїв сталося ДТП за
участю автомобіля Урал-4320 державний номер НОМЕР_1 під керуванням
водія ОСОБА_2 та автомобіля "Фольксваген - Транспортер" державний
номер НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_1 за дорученням власника цього
автомобіля ОСОБА_4.
Внаслідок ДТП автомобілі були пошкоджені.
На підставі матеріалів ДТП начальник ДАI визнав винним водія
ОСОБА_1 в порушенні п.12.3 правил дорожнього руху та водія ОСОБА_2
в порушенні п.п.1.4,8.5.1,9.4,10.1,10.6 Правил дорожнього руху і
наложив на них адміністративні стягнення постановами від
21.10.2000 року та 10.11.2000 року (а. с. 9,67т.1).
Згідно висновку авто технічної експертизи НОМЕР_3 від
22.05.2003 року (а. с. 211 том 1) водій автомобіля
"Фольксваген-транспортер" ОСОБА_1 не мав технічної можливості
зупинити свій автомобіль до міста зіткнення шляхом застосування
своєчасного гальмування, тобто шляхом виконання п.12.3 Правил
дорожнього руху.
Дії водія автомобіля Урал-4320 ОСОБА_2 не відповідали вимогам
п.10.1 Правил дорожнього руху і знаходились, з технічної точки
зору, у причинному зв'язку з наслідками ДТП.
Висновком судово-автотоварознавчої експертизи від 04.12.2001
року НОМЕР_4 встановлено, що дійсна ринкова вартість автомобіля
"Фольксваген-транспортер" складала на момент ДТП (06.09.2000 р.) -
5746 грн. 96 коп., а вартість відновлюваного ремонту встановлена в
сумі 18978 грн. 54 коп. На підставі цих даних експерт, відповідно
до п.4.1,14 Положення..., дійшов висновку, що матеріальна шкода
буде рівна дійсній ринковій вартості автомобіля, оскільки
автомобіль економічно ремонтувати недоречно.
На підставі наведених обставин та наданих доказів суд першої
інстанції дійшов висновку, що позивачу ОСОБА_1 не було завдано
матеріальної та моральної шкоди в момент ДТП і відмовив йому в
задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що висновок суду в тій частин, що
позивачу ОСОБА_1 не була завдана моральна шкода внаслідок ДТП не
відповідає встановленим обставинам та доказам по справі. А тому, в
цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового
рішення в цій частині позовних вимог.
5 грудня 2000 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача
про стягнення моральної шкоди, яка йому була завдана під час ДТП і
полягала в тому, що він переніс шок та нервовий стрес.
Суд першої інстанції на ці позовні вимоги не звернув уваги.
Виходячи з встановлених обставин ДТП, колегія суддів вважає,
що позивачу ОСОБА_1 під час ДТП з вини водія відповідача була
завдана моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню згідно ст.
440-1ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(редакції 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року).
Висновок суду про те, що в скоєні ДТП винні водії обох
автомобілів зроблено без оцінки висновків авто технічної
експертизи НОМЕР_3 від 22.05.2003 року.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить підстав
для визнання винним в скоєні ДТП водія ОСОБА_1, який не мав
можливості зупинити свій автомобіль.
Виходячи з обставин ДТП, його наслідків для позивача ОСОБА_1,
колегія суддів приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про
стягнення у відшкодування моральної шкоди на його користь 10000
грн. підлягають задоволенню частково у розмірі 2000 грн.
Виходячи з обставин продажі пошкодженого автомобіля
"Фольсваген-транспортер" його власником ОСОБА_4 за 10000 грн.,
залишкова вартість якого була була встановлена в сумі 5749 грн. 66
коп., та придбання цього автомобіля ОСОБА_1 у ТЗОВ,Аліна-ЛТД" за
10000 грн., суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що
підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 суми поновлюваного
ремонту автомобіля, яка значно перевищує його залишкову вартість,
немає.
Доводи в апеляційній скарзі позивача про те, що він поніс
витрати на відновлюваний ремонт автомобіля в сумі 18978 грн. 54
коп., спростовуються встановленими обставинами та висновками суду.
Крім того, доводи в апеляційній скарзі, в тій частині що суд
не вірно застосував ст. 197,198 та 202 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(редакція 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року) є безпідставними.
Керуючись ст. ст. 303, ст. 307, п.З ч.1 ст.309, 314 - 316 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів, -
ВИРIШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської
області від 29 грудня 2005 року в частині відмови в задоволенні
позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди скасувати та
постановити в цій частині позовних вимог нове рішення.
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 про стягнення моральної
шкоди.
Стягнути з відповідача Дочірньої компанії "Укртрансгаз"
Національної акціоарної компанії "Нафтогаз України" на користь
ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2000 грн. та судові
витрати по сплаті державного мита в розмірі 08 грн. 50 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення,
але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду
України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.