ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2018 року

Київ

справа №161/3799/16-а

адміністративне провадження №К/9901/1617/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу № 161/3799/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Луцьку Департаменту патрульної поліції рядового поліції Слободяка Михайла Юрійовича

про скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Луцьку Департаменту патрульної поліції рядового поліції Слободяка Михайла Юрійовича

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Левицької Н.Г., суддів: Обрізка І.М., Сапіги В.П.),

ВСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернулася до суду з позовом до Інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Луцьку Департаменту патрульної поліції рядового поліції Слободяка Михайла Юрійовича (далі - Інспектор роти № 2 батальйону УПП в м. Луцьку ДПП рядового поліції Слободяка М.Ю., відповідач) в якому просив:

- скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 649731 від 29 лютого 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на позивача стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з оскаржуваною постановою позивач не погоджується та вважає її незаконною, оскільки відповідач позбавив його права надавати докази та пояснення, які чітко прописані у ст. 268 КУпАП.

Вважаючи рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та таким, що порушує його права, ОСОБА_2 звернувся до суду із цим позовом.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

10 травня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області вирішив:

- в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Інспектора роти № 2 батальйону УПП в м. Луцьку ДПП рядового поліції Слободяка М.Ю. - відмовити.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

22 серпня 2016 року Львівський апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити;

- постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2016 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову, якою постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 649731 від 29 лютого 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що відповідачем всупереч чинному законодавству не було оглянуто транспортний засіб на предмет несправності покажчиків повороту та світлової сигналізації, що могло вказати на несправність авто, а не на порушення водієм Правил дорожнього руху.

Крім того, враховуючи заперечення позивача щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідач не зібрав достатньо доказів, які б підтверджували наявність складу правопорушення в діях позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20 вересня 2016 року Інспектор роти № 2 батальйону УПП в м. Луцьку ДПП рядовий поліції Слободяк М.Ю. подав касаційну скаргу.

У касаційній скарзі відповідач просить:

- скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог в повному обсязі.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

Відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначив, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дійшов помилкового висновку про обов'язок відповідача, в даному випадку, скласти протокол про адміністративне правопорушення, а також оглянути транспортний засіб позивача на предмет несправності покажчиків повороту.

Позивач скористався наданим йому правом та подав заперечення на касаційну скаргу, в якому, просить залишити постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року без змін. Позивач зазначає в запереченнях, що він не вчиняв правопорушення зазначеного в оскаржуваній постанові відповідача та при повороті праворуч увімкнув покажчик повороту.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, постановою від 29 лютого 2016 року його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.

З винесенням даної постанови та накладенням штрафу позивач не погодився та вважаючи її незаконною звернувся до суду із цим позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Конституція України (254к/96-ВР)

Частина 2 статті 19 Конституції України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кодекс України про адміністративні правопорушення (80731-10) (далі - КУпАП (80731-10) ).

Стаття 33 КУпАП. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Частина 2 статті 122 КУпАП. Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Частина 1 статті 222 КУпАП. Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1,частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184,189-2, 192, 194, 195).

Стаття 251 КУпАП. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 2 статті 258 КУпАП. Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частина 5 статті 258 КУпАП. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про правила дорожнього руху" (1306-2001-п) (далі - ПДР (1306-2001-п) , Правила).

Підпункти 1.3, 1.5 пункту 1 ПДР (1306-2001-п) часники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Підпункти "а-б" пункт 2.3 ПДР (1306-2001-п) . Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

Підпункт "а" пункту 9.1 ПДР (1306-2001-п) . Попереджувальними сигналами є сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою.

Підпункт "б" пункту 9.2 ПДР (1306-2001-п) . Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Пункт 1,2 частини 1 статті 341. Межі перегляду судом касаційної інстанції.

1. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до ПДР (1306-2001-п) передбачена обов'язкова вимога щодо увімкнення покажчика повороту для більш точного визначення моменту початку і кінця подачі попереджувального сигналу в населених пунктах і за їхніми межами. Водій зобов'язаний в процесі руху інформувати інших учасників дорожнього руху про свої маневри за допомогою попереджувальних сигналів.

Оглянутим в судовому засіданні в суді першої інстанції відеозаписом було встановлено, що 29 лютого 2016 року ОСОБА_2 об 11 год. 40 хв. керуючи транспортним засобом здійснив поворот праворуч на перехресті вулиць Ковельська-Набережна у м. Луцьку не подавши сигнал світовим показником повороту, чим порушив підпункт "б" пункту 9.2 ПДР (1306-2001-п) .

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Оскільки, згідно зі ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 КУпАП, розглядаються органами Національної поліції, а протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, тому висновки суду апеляційної інстанції про обов'язковість складання в даному випадку протоколу про адміністративне правопорушення не знаходять свого підтвердження.

Суд не бере до уваги твердження позивача в суді апеляційної інстанції про відсутність порушень при здійсненні маневру, оскільки вказане порушення зафіксовано в автоматичному режимі, а на оскаржуваній постанові відсутній запис щодо оспорювання позивачем допущеного порушення. Оскільки заперечення позивача щодо допущеного порушення висловлені лише в усній формі, а тому висновки суду апеляційної інстанції про необхідність зібрання додаткових доказі, зокрема, складання протоколу про адміністративне правопорушення є помилковими.

Крім того, позивач в позовній заяві зазначив, що з урахуванням дорожньої обстановки ним було прийнято рішення не подавати сигнал повороту праворуч.

Судом першої інстанції в судовому засіданні було оглянуто відеозапис та встановлено порушення позивачем ПДР (1306-2001-п) без зазначення того, що в разі увімкнення сигнал повороту міг бути не зрозумілим для інших учасників руху.

Висновки суду апеляційної інстанції щодо обов'язку оглянути інспектором транспортний засіб на предмет несправності покажчиків повороту та світлової сигналізації Суд оцінює критично, оскільки перевірка перед виїздом технічної справності транспортного засобу є обов'язком водія, що прямо передбачено ПДР (1306-2001-п) .

Суд наголошує, що порушенням прав, свобод та інтересів може бути дія, бездіяльність або рішення, які підтверджуються відповідними доказами, а не лише переконанням особи в тому, що їх порушено суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи викладене Суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову, яке помилково було скасоване судом апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи те, що в ході касаційного розгляду справи Судом встановлено неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції, Суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду апеляційної інстанції, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції як такого, що скасовано помилково.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Луцьку Департаменту патрульної поліції рядового поліції Слободяка Михайла Юрійовича - задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року - скасувати.

3. Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2016 року - залишити в силі.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич