АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД
ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
іменем України
30 листопада 2006 року. м. Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Волинської області в складі головуючого судді
Расевича СI., суддів Русинчука М.М. та Стрільчука В.А. при
секретарі Царук О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Української інноваційної
страхової компанії "Iнвестсервіс" про відшкодування матеріальної
та моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на
рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14
вересня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1;
представник позивача - ОСОБА_3;
відповідачі - ОСОБА_2, Українська інноваційна страхова
компанія "Iн вестсервіс" (далі - УIСК "Iнвестсервіс");
представники відповідачів - ОСОБА_6, ОСОБА_7.
Колегія суддів
встановила:
22 березня 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до
ОСОБА_2 і УIСК "Iнвестсервіс" про відшкодування матеріальної та
моральної шкоди. В обгрунтування позову зазначала, що 20 жовтня
2005 року о 15 годині 50 хвилин на проспекті Соборності в м.
Луцьку водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем "Мерседес-410",
державний номерний знак НОМЕР_1 при перестроюванні з правого ряду
в лівий і виконанні маневру розвороту через суцільну лінію
острівця безпеки не впевнився, що це буде безпечно і не створить
не безпеки іншим учасникам руху, скоїв зіткнення з належним їй на
праві власності автомобі лем "Фольксваген-Пасат", державний
номерний знак НОМЕР_2, яким керував її син ОСОБА_5. Внаслідок ДТП
автомобілі отримали механічні пошкодження. Автомобіль "Мерсе
дес-410" під час ДТП знаходився на маршруті, оскільки
використовувався в якості маршрут ного таксі. Власником вказаного
автомобіля, являється ОСОБА_2, який застрахував свою
цивільно-правову відповідальність перед третіми особами в УIСК
"Iнвестсервіс". В зв'язку з цим просила стягнути з відповідача -
УIСК "Iнвестсервіс" 24990 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн.
моральної шкоди, а з відповідача ОСОБА_2 - 22909,88 грн. матеріа
льної шкоди.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 14 вересня 2006
року позов задово лено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 матеріальну
шкоду в розмірі 6000 грн.
Справа № 22ц-1017/06 Головуючий в 1 інстанції Барчук В.М.
Категорія - спори про відшкодування шкоди, Доповідач Расевич
СI.
завданої майну фізичних або юридичних осіб
Стягнуто з Української інноваційної страхової компанії
"Iнвестсервіс" в користь ОСОБА_1 24990 грн. матеріальної шкоди та
1000 грн. моральної шкоди.
Судові витрати по справі в розмірі 564 грн. судового збору та
30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Української
інноваційної страхової компанії "Iнвестсервіс" в користь ОСОБА_1
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати
рішення суду та направити справу на новий судовий розгляд до суду
першої інстанції, покликаючись на неповне з'ясування судом
обставин, що мають значення по справі, невідповідність висновків
суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального
процесуального пра ва.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 жовтня 2005 року о
15 год. 50 хв. на проспекті Соборності в м. Луцьку сталася
дорожньо-транспортна пригода внаслідок зіткнен ня автомобілів
"Мерседес-410", державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням
ОСОБА_4 та "Фольксваген-Пасат", державний номерний знак НОМЕР_2,
яким керував ОСОБА_5. При цьому автомобілі отримали механічні
пошкодження.
Згідно акту дослідження спеціаліста-товарознавця НОМЕР_3
власнику автомобіля "Фольксваген-Пасат" ОСОБА_1 внаслідок
пошкодження заподіяно матеріальну шкоду в сумі 41 405,58 грн. Крім
того, як було з'ясовано пізніше, в належному позивачу автомобілі
була виявлена несправність двигуна, ремонт якого становив 6494,30
грн. А тому загальний розмір матеріальної шкоди становить 47899,88
грн.
За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
шкода, завдана
джерелом підвищеної небез пеки, відшкодовується особою, яка на
відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право,
договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом,
механізмом, ін шим об'єктом, використання, зберігання або
утримання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів справи вбачається, що власником автомобіля
"Фольксваген-Пасат", державний номерний знак НОМЕР_2 являється
позивач ОСОБА_1, а автомобіля "Мер седес-410", державний номерний
знак НОМЕР_1 - відповідач ОСОБА_2
З висновку НОМЕР_4 Дослідження механізму ДТП від 7 березня
2006 року вбача ється, що з технічної точки зору порушення ОСОБА_4
пунктів 2.3, 9.2, 9.4, 10.1, 10.3, 10.7 Правил дорожнього руху
знаходяться в прямому причинному зв'язку з пошкодженнями
автомобілів.
Посилання апелянта на висновок НОМЕР_5 спеціаліста
автотехніка від 22 квітня 2004 року судом до уваги не беруться,
оскільки в ньому чітко не зазначено чиї дії з учасників ДТП стали
причиною зіткнення автомобілів.
Згідно частин 1 і 3 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів" ( 1961-15 ) (1961-15)
(далі - Закон) при настанні
страхового випадку страховик відповідно до лімітів
відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим
Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті
дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої
особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода,
передбачена пунктами 1 і 2 частини другої статті 23 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Така шкода відшкодовується у
встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Iз матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2, як
власник автомо біля "Мерседес-410", застрахував свою
цивільно-правову відповідальність перед третіми особами в УIСК
"Iнвестсервіс".
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного
висновку про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини
водія ОСОБА_4, який керував транспор тним засобом, що належить
ОСОБА_2. Крім того, суд вірно визначив відповідну части ну
відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що підлягає
стягненню з УIСК "Iнвест сервіс" на користь ОСОБА_1.
Однак в частині вирішення позовних вимог про стягнення на
користь позивача відшкодування матеріальної шкоди з відповідача
ОСОБА_2 рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, що
призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.
За змістом ч. З ст. 303 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
апеляційний
суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час
розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм
матеріального права або порушення норм процесуального права, які є
обов'язковою підставою для скасування рішення.
Згідно частин 1 і 2 ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
майнова
шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю
особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також
шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується
в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди,
звільняється від її відшкоду вання, якщо вона доведе, що шкоди
завдано не з її вини.
За змістом ч. 1 ст. 1172 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
юридична або
фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час
виконання ним своїх трудових (службових) обов'я зків. Iз
матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, керуючи автомобілем, що
належить ОСОБА_2., при виконанні трудових обов'язків, внаслідок
порушення Правил дорожньо го руху пошкодив майно позивача, а тому
вчинив неправомірну дію, яка є підставою для по вного
відшкодування заподіяної матеріальної шкоди. Загальний розмір
спричиненої позива чу матеріальної шкоди становить 47899,88 грн.
Вирішуючи питання про стягнення матеріальної шкоди з
відповідачів на користь позивача, суд першої інстанції не врахував
вимоги зазначених норм права і помилково стяг нув з ОСОБА_2 лише
6000 грн. матеріальної шкоди, хоча виходячи з наведених норм
закону та з врахуванням суми коштів, стягнутих з УIСК
"Iнвестсервіс", до стягнення підля гають кошти в розмірі 22909,88
грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає
скасуванню з ух валенням нового про задоволення позову в цій
частині у повному обсязі.
При вирішенні питання про відшкодування судових витрат суд
допустив помилку у вирішенні питання про їх розподіл між
відповідачами, постановивши стягнути судові ви трати солідарно.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
стороні, на
користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони
понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо
позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві
пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а
відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у
задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки позов задоволено частково стосовно двох
відповідачів, тому судовий збір та витрати за
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають
відшкодуванню з відповідачів в користь позивача пропорційно до
розміру задоволених позовних вимог стосовно кожного з них.
В решті рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і
процесуального права та на підставі наявних доказів.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, на
підставі частин 1 і 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1172, ч. 2 ст. 1187 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, колегія суддів -
вирішила:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від
14 вересня 2006 року в даній справі в частині стягнення з ОСОБА_2
в користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 6000 грн. скасувати
і ухвалити нове, а в частині розподілу судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в
розмірі двадцять дві тисячі дев'ятсот дев'ять гривень 88 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 двісті сорок три гривні
46 копійок судових витрат.
Стягнути з Української інноваційної страхової компанії
"Iнвестсервіс" в користь ОСОБА_1 двісті сімдесят чотири гривні 04
копійки судових витрат.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і
може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо
до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Расевич С.I.,
Судді Русинчук М.М., Стрільчук В.А.,
Суддя апеляційного суду Волинської області
С.I.Расевич