РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року судова колегія судової палати
з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в
складі:
головуючого - Шаповал Н.М.
суддів - Маміної О.В.
- Хребтова В.П. при секретарі - Дмитренко A.M.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення
Московського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2006 року по
справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_3,
ОСОБА_4про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та по
зустрічному позову ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_2про відшкодування
моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВИЛА:
1 серпня 2005 року ОСОБА_2звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_1про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої
в результаті дорожньо - транспортної пригоди.
На підтвердження своїх вимог ОСОБА_2 посилався на те, що 24
грудня 2004 року відповідач ОСОБА_1, перебуваючи в стані
алкогольного сп'яніння, вчинив дорожньо -транспортну пригоду,
внаслідок якої допустив зіткнення з автомобілем під керуванням
ОСОБА_3, який отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Вина
ОСОБА_1 в дорожньо - транспортній пригоді встановлена постановою
Московського районного суду м. Харкова від 13 червня 2005 року,
якою було закрито провадження по кримінальній справі.
В результаті дорожньо - транспортної пригоди автомобілю, який
належить ОСОБА_2 на праві власності та яким керував його син
ОСОБА_3, були завдані технічні ушкодження. Відповідно до висновків
експертизи матеріальна шкода становить 14385 грн. 58 коп., яку
просив стягнути з відповідача. Крім того, просив стягнути з
відповідача на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 6000
грн.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в розмірі
35000грн. На підтвердження своїх вимог посилався на те, що дійсно
дорожньо - транспортна пригода виникла з його вини. Постановою
Московського районного суду м. Харкова від 13 червня 2005 року
кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 була закрита,
оскільки він відшкодував матеріальну і моральну шкоду водію
автомобіля ОСОБА_3, який був визнаний потерпілим по кримінальній
справі.
Позивач за основними позовом ОСОБА_2 вимагає повторного
відшкодування шкоди. ОСОБА_1 вимушений витрачати свій час та сили
для розгляду цієї справи, а тому безпідставні вимоги ОСОБА_2
завдали йому моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 35000 грн.
Оскільки син позивача ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 відшкодування
шкоди в повному обсязі, а на теперішній час з нього вимагають
знову відшкодувати шкоду, ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення про
відшкодування моральної шкоди з обох відповідачів по зустрічному
позову.
В судовому засіданні сторони взаємних позовних вимог не
визнали.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 9 жовтня
2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Суд ухвалив
стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в
розмірі 14285 грн. 58 коп., витрати на оплату адвоката 100 грн.,
судовий збір в сумі 443 грн. 85 коп. В іншій частині позову
відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати
та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволені позову
та задовольнити його позов про відшкодування моральної шкоди.
Рішення вважає необгрунтованим, оскільки суд безпідставно стягнув
з нього грошові суми та необгрунтовано відмовив йому у задоволенні
зустрічного позову.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши
матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія
приходить до висновку про те, що рішення суду підлягає частковій
зміні, а скарга частковому задоволенню.
Матеріали справи свідчать про те, що 24 грудня 2004 року
сталася дорожньо -транспортна пригода, в результаті якої
зіткнулися автомобілі "Тайота - Камрі", під керуванням ОСОБА_1 та
"ДЕУ - Сенс", під керуванням ОСОБА_3 Винним у
дорожньо -транспортній пригоді є відповідач ОСОБА_1, який в стані
алкогольного сп'яніння виїхав на зустрічну смугу руху і допустив
зіткнення автомобілів. Відповідач ОСОБА_1 не заперечував проти
того, що дорожньо - транспортна пригода сталася з його вини.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування
матеріальної шкоди, суд виходив з того, що відповідач не
відшкодував власнику автомобіля завдану шкоду у зв'язку з
пошкодженням автомобіля, а сплачені гроші ОСОБА_3 в ході
розслідування кримінальної справи не відносяться до відшкодування
матеріальних збитків.
Судова колегія не може погодитися з таким висновками суду
першої інстанції, оскільки висновки суду не відповідають
обставинам справи, а судом дана неналежна оцінка наданим сторонами
доказам.
Матеріали справи свідчать про те, що 24 грудня 2004 року
сталася дорожньо -транспортна пригода, в результаті якої
зіткнулися автомобілі під керуванням ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Власником
автомобіля, яким керував ОСОБА_3, є його батько ОСОБА_2
ОСОБА_3 керував автомобілем батька на законних підставах,
оскільки це право було зафіксовано у технічному паспорті на
автомобіль.
По факту ДТП була порушена кримінальна справа, оскільки
ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В ході досудового розслідування справи ОСОБА_3 був визнаний
потерпілим і він подав позовну заяву про відшкодування
матеріальної шкоди в розмірі 14385 грн. 58 коп. та моральної шкоди
в розмірі 20000 грн., а всього на суму 34385 грн. 58 коп.
Розмір матеріальної шкоди було підтверджено висновками авто -
товарознавчої експертизи № НОМЕР_1 від 16 березня 2005 року, яка
була проведена Харківським науково -дослідним інститутом судових
експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса (а.с. 8 -12).
Постановою слідчого від 24 березня 2005 року ОСОБА_3 було
визнано цивільним позивачем (а.с. 34).
За поданням слідчого, Московським районним судом м. Харкова
від 13 червня 2005 року кримінальна справа за обвинуваченням
ОСОБА_1 по ч. 1 с 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
закрито.
Підставою закриття кримінальної справи було те, що ОСОБА_1
відшкодував шкоду, відповідно до вимог ст. 46 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
(а.с. 7). Вказана постанова сторонами не оскаржувалася
і набрала чинності.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_3 про те, що йому
ОСОБА_1 повністю відшкодована шкода від дорожньо - тран спортної
пригоди, у зв'язку з чим вони примірилися і просив закрити
кримінальну справу (а.с. 32).
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
кожна
сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається
як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків,
встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно
прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 не відшкодував матеріальну
шкоду, завдану в результаті ДТП.
ОСОБА_3 не надав достовірних доказів про те, що він не
отримав кошти за відшкодування шкоди, оскільки з письмових доказів
випливає, що відповідач відшкодував шкоду у зв'язку з ДТП в
повному обсязі і саме з цих підстав було закрито провадження по
кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1
з
З підстав наведеного судова колегія вважає, що виводи суду
про те, що ОСОБА_1 не відшкодував шкоду є необгрунтованими і не
відповідають наданим доказам та обставинам справи.
В даній ситуації ОСОБА_2 не позбавлений права звернутися до
суду з позовом до ОСОБА_3. про стягнення отриманих, у зв'язку з
ДТП, грошових сум.
Рішення суду в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні позову
про відшкодування моральної шкоди позивачем не оскаржується, а
тому судова колегія ці обставини не переглядає.
Що стосується відмови ОСОБА_1 в задоволенні зустрічного
позову про відшкодування моральної шкоди, то судова колегія
вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку
про те, що звернення ОСОБА_2 до суду з позовом до ОСОБА_1 не є
підставою для відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 314, 316, 319 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, судова колегія, -
ВИРIШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 9 жовтня
2006 року в частині стягнення з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2в якості
відшкодування матеріальної шкоди 14285 грн. 58 коп. (чотирнадцять
тисяч двісті вісімдесят п'ять гривень п'ятдесят вісім копійок),
витрати на оплату адвоката 100 грн. (сто гривень), судового збору
в сумі 443 грн. 85 коп. (чотириста сорок три гривні вісімдесят
п'ять копійок) -скасувати.
Відмовити ОСОБА_2в задоволенні позову до ОСОБА_1про
відшкодування матеріальної шкоди.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без
змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з
моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному
порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили
безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий