УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у
цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в
складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Григорченка Е.I., Прозорової М.Л.
при секретарі - Білоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті
Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду
Дніпропетровської області від 06 вересня 2006 року по справі за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору
купівлі-продажу земельної частки(паю), -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення
Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від
06.09.2006 року, де ставить питання про скасування рішення та
ухвалення нового про задоволення позовних вимог, посилаючись на
те, що зазначене рішення ухвалено з порушенням норм матеріального
права, суд не прийняв до уваги обставини по справі, які мають
суттєве значення / а.с. 45-47/.
Зазначеним рішенням суду від 06.09.2006 року, відмовлено
позивачу в задоволені позову /ах. 40-41/.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в
межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів
не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та
скасування рішення, з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої
інстанції виходив із встановлених обставин про те, що 12.06.2000р.
між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу
земельної частки (паю) площею 7,89 умовних кадастрових гектарів,
згідно якого останній продав ОСОБА_1 право на земельну
частку(пай), посвідченого сертифікатом за 500грн./ах. 12/.
ОСОБА_3. помер 06.09.2004р. /ах. 11/. У зв'язку з його смертю
відкрилася спадщина і спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_3 є
позивач - ОСОБА_2 /ах. 13/.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, в склад
спадкового майна, яке залишилося після померлого ОСОБА_3, не
ввійшло право на земельну частку(пай).
На час смерті ОСОБА_3. розпорядився своїм правом на земельну
частку (пай) та в продовж тривалого часу з 2000 року, тобто після
укладення зазначеного договору купівлі-продажу, не оспорив його.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої
інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки
сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм
належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам
закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені
наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями
самих сторін.
При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції,
керуючись ст. ст. 1218 , 1220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, прийшов до
обгрунтованого висновку про відмову в позові ОСОБА_1, оскільки на
час смерті, ОСОБА_3. не мав права на спірну земельну частку, а
тому спірна земельна частка не ввійшла до складу спадщини після
померлого ОСОБА_3.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути
прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів,
незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення
апелянтом норм права.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
виключне
право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за
своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному,
повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх
обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Справа розглянута судом першої інстанції в межах позовних
вимог.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень
матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за
собою скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а
рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303 , 307 , 308
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської
області від 06
вересня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення,
але може бути
оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України
протягом двох місяців з
цього часу.