УХВАЛА

                          Iменем України

     Коллегія судової палаті з цивільних справ  апеляційного  суду
Запорізької області у складі:

     головуючий - суддя: Савченко О.В., судді:  Бондар  М.С,  Спас
О.В. секретар - Черевата о.В.

     при участі:  прокурора-  адвоката -

     розглянула  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду
цивільну справу за

     апеляційною скаргою ОСОБА_1  на  рішення  Орджонікідзевського
районного суду м.Запоріжжя від 18.08.2006 року у справі за позовом
Запорізького комунального підприємства "Запоріжелектрот-ранс"  про
стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг, -

                           встановила  :

     У  травні  2004  року  Запорізьке   комунальне   підприємство
"За-поріжелектротранс" (далі-підприємство) звернулось  до  суду  з
позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті
комунальних послуг, посилаючись на те, що відповідачі,  проживаючи
в гуртожитку по АДРЕСА_1, в період з грудня 2002 року  по  березні
2004 не оплатили  комунальні  послуги  за  користування  житлом  у
розмірі 1158 грн. 95 коп..

     Рішенням Орджонікідзевського районного суду  м.Запоріжжя  зід
18.08.2006 року з'явленні вимоги задоволені.

     В апеляційній скарзі  відповідач  ОСОБА_2  просить  скасувати
судове рішення з направленням справи для нового розгляду, оскільки
на його думку, суд не правильно встановив обставини справи.

     Заслухавши  учасників  процесу,  вивчивши  матеріали  справи,
колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного  суду
дійшла до висновку, що скарга  не  підлягає  задоволенню  з  таких
підстав.

     Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної  інстанції  відхиляє
апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо встановлює,  що
суд  першої  інстанції  постановив  рішення  з  додержанням  вимог
закону.

     Iз матеріалів вбачається наступне.

     Відповідачі    мають    зобов'язання    перед     комунальним
підприємством по оплаті комунальних платежів (а.с.9).

     Борг по  названим  платежам  виник  з  грудня  2002  року  по
березень  2004  року  і  він  визначений  з  урахуванням  платежів
відповідача (а.с.10,154).

     За ст.60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті  обставини,
на які вона посилається як підставу своїх  вимог  або  заперечень.
Докази подаються сторонами, які беруть участь у справі.

     Про  те,  що  розрахунки  заборгованості  не  є   правильними
відповідач не підтвердив це будь-якими доказами.

     Виходячи з наведеного районний суд правильно застосував норми
матеріального права, які регулюють питання обчислення плати  боргу
і позовної давності, а тому прийняте рішення не може бути  визнане
не законним.

     Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
, судова колегія, -

     ухвалила  :

     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

     Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя у  цій
справі від 18.08.2006 року залишити без змін.

     Ухвалу судової колегії може бути оскаржено  безпосередньо  до
Верховного Суду України  в  двохмісячний  місячний  термін  з  дня
набрання законної сили ухвали апеляційного суду.