АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТI
Справа №22а- 2633/ 2006р. Головуючий по 1-й інстанції:
Ряднина В.М. Суддя-доповідач: Карнаух П.М.
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця 25 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного
суду Полтавської області в
складі:
Головуючого судді: Карнауха П.М.
Суддів : Корнієнка В.I., Омельченко Л.М.
При секретарі: Болдирєвій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.
Полтава цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Машівського районного суду Полтавської області
від 30 серпня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Чутівського районного
споживчого
товариства про виділення частки (паю) з майна споживчого
товариства в сумі 3101, 29
грн., видачу майнового сертифіката на частку майна та виплати
дивідендів.
Колегія судців, заслухавши доповідь судді-доповідача
Апеляційного суду, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від
30 серпня 2006 року відмовлено в задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 до Чутівського районного споживчого товариства про
виділення частки (паю) з майна споживчого товариства в сумі 3101,
29 грн., видачу майнового сертифіката на частку майна та виплати
дивідендів.
З даним рішенням не погодилася ОСОБА_1 та подала на нього
апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити
нове рішення, яким задовольнити позов. Вважає, що рішення
постановлено з порушенням норм матеріального та
процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали
справи та мотиви апеляційної скарги, підстав для її задоволення та
скасування рішення не вбачає.
Відповідно ст.308 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
апеляційний суд
відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо
визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе
рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції
повно і всебічно досліджені обставини і матеріали справи, на
підставі яких судом постановлене правильне та справедливе рішення.
Також судом першої інстанції вірно визначено предмет спірних
правовідносин і норми матеріального права, які їх регулюють.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом
першої інстанції, в період з 21.07.1988 року по 27.01.2001 року
ОСОБА_1 працювала в Чутівському районному споживчому товаристві.
Згідно з п.2 розділу III Програми завершення розмежування і
закріплення власності в споживчій кооперації України, позивачці
нараховано (пай) частку в майні споживчого товариства на загальну
суму 3101,29 грн.
Також судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачкою
договір з РайСТ про сплату пайового внеску на визначений їй пай в
майні споживчого товариства не був заключний, тому дана сума була
зарахована до резервного пайового капіталу.
Відповідно до п.З розділу IУ Програми завершення розмежування
і закріплення власності в споживчій кооперації України, позивачка
повинна була у двомісячний термін підписати договір з Чутівським
РайСТ, про сплату пайового внеску на визначений основний пай.
Згідно п.14 розділу IУ Програми завершення розмежування і
закріплення власності в споживчій кооперації України, майновий
сертифікат на право на пай в майні споживчого товариства,
видається пайовику за його рахунок після сплати ним пайових
внесків.
Оскільки, позивачка фактично не виконала умов Програми
завершення розмежування і закріплення власності в споживчій
кооперації України, тому суд правомірно та обгрунтовано відмовив в
задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду
першої інстанції , а тому рішення Машівського районного суду
Полтавської області від ЗО серпня 2006 року постановлено з
дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для
його скасування не вбачається .
Керуючись ст.ст.303, 308, 314,315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 30
серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може
бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної
сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного
Суду України.