716/1363/13-а Про визнання факту порушеного права та зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати відповідь на інформаційне звернення - 09.10.2013 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління державної казначейської служби України в Заставнівському районі Чернівецької області про визнання факту порушеного права та зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати відповідь на інформаційне звернення, -

Позивач - ОСОБА_2 депутат Заставнівської міської ради VI скликання звернувся в Заставнівський районний суд Чернівецької області із адміністративним позовом до управління державної казначейської служби України у Заставнівському районі Чернівецької області про визнання факту порушеного права та зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати відповідь на депутатське звернення.

Постановою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 12.08.2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на не повне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 12.08.2013 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Поряд із вимогами апеляційної скарги позивач просив здійснити апеляційний розгляд справи без його участі.

Від представника відповідача до суду надішли письмові заперечення проти апеляційної скарги позивача, в яких, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції зроблених в постанові від 12.08.2013 року, відповідач просив провести апеляційний розгляд справи без участі представника управління державної казначейської служби України у Заставнівському районі Чернівецької області.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України, визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та необхідності залишення в силі постанови Заставнівського районного суду Чернівецької області від 12.08.2013 року, враховуючи наступне.

Колегією суддів встановлено, що предметом спірних правовідносин у даній справі стали дії та рішення відповідача пов'язані з наданням позивачу відповіді на його депутатське звернення щодо надання певної інформації.

Зокрема, судом встановлено, що 04.07.2013 року позивач звернувся із депутатським зверненням за №72 до відповідача в якому просив на підставі вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) надіслати на його поштову та електронну адреси інформацію по видаткам Заставнівської міської ради у першому півріччі (січень-червень) 2013 року. Також, позивач просив надати інформацію по сумам видатків на заробітну плату по Заставнівській міській раді в розрізі місяців (помісячно) 2013 року.

За результатами розгляду даного звернення, відповідачем надано відповідь (лист від 11.07.2013 року вих.№02-18/905), в якому відмовлено позивачу в наданні запитуваної інформації та рекомендовано звернутися до власника інформації з відповідним запитом, оскільки. В обґрунтування відмови відповідач зазначив про відсутність в нього компетенції у володінні та наданні запитуваної позивачем інформації.

Позивач, вважаючи, що відповідач порушив чинне законодавство та його право на отримання інформації, оскільки як суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на підставі законів та нормативних актів, а також у відповідності до ст. 13 ч.1 п.1, ст. 14 ч.1 п.6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є розпорядником інформації для цілей цього закону та зобов'язаний надавати достовірну, точну та повну інформацію, звернувся до суду із даним позовом в якому просить встановити факт порушення його права на інформацію та зобов'язати відповідача надіслати на його електронну та поштову адреси інформацію по видаткам Заставнівської міської ради у першому півріччі (січень-червень) 2013 року, тобто інформації, яка містилася в його депутатському зверненні.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 виходив з того, що відповідач, надаючи відповідь на депутатське звернення позивача, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством.

Надавши правову оцінку діям та рішенню відповідача щодо відмови у наданні запитуваної позивачем у депутатському зверненні інформації, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими та повноцінно вмотивованими судом в рішенні від 12.08.2013 року.

Судом встановлено, що УДКСУ у Заставнiвському районi Чернiвецької областi вiдповiдно до ст.43 БК України при виконаннi Державного бюджету i місцевих бюджетiв застосовує казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи Казначейства вiдповiдно до покладених завдань здiйснюють через систему електронних платежів Нацiонального банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядникiв, одержувачiв бюджетних коштiв та iнших клієнтів, операцiй з коштами бюджетiв, спiльних iз мiжнародними фiнансовими органiзацiями проектiв.

Згідно Порядку реєстрації та облiку бюджетних зобов'язань розпорядникiв бюджетних коштiв та одержувачiв бюджетних коштiв в органах ДКСУ, затвердженого наказом Міністерства фiнансiв України вiд 02.03.2012p., розпорядники бюджетних коштiв подають до вiдповiдного органу Казначейства документи, що пiдтверджують факт узятого бюджетного фiнансового зобов'язання, якi пiсля реєстрації повертаються розпоряднику з вiдмiткою "зареєстровано та взято на облiк". Тобто, договори, накладнi, рахунки та iншi документи пiсля реєстрації бюджетного зобов'язання в УДКСУ у Заставнiвському районi Чернiвецької областi повертаються вiдповiдному розпоряднику коштiв та в органах Казначейства не зберiгаються.

Таким чином, iнформацiя, зазначена у депутатському зверненнi не систематизується та не зберігається в Управлiннi ДКСУ у Заставнівському районі.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Запит на інформацію регулюється - Законом України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) , а запит (вимога) суб'єкта владних повноважень - спеціальними законами про статус та повноваження відповідних суб'єктів владних повноважень. Предметом інформаційних відносин, в які вступають суб'єкти владних повноважень для отримання певної інформації, є виконання останніми своїх функцій. Запит на отримання інформації має чітко визначений предмет: надання публічної інформації, якою володіє або повинен володіти її розпорядник. Запит (вимога) суб'єкта владних повноважень - викладене в письмовій формі звернення або вимога такого суб'єкта про надання інформації чи виконання певних дій (утримання від дій) у зв'язку із виконанням суб'єктом звернення своїх владних повноважень. До таких форм відносяться, зокрема: протест, припис, подання прокурора; ухвала суду про витребування певної інформації відповідно до процесуальних законів; депутатське звернення, запит чи депутатське запитання тощо. Запит (звернення) суб'єкта владних повноважень завжди пов'язаний із виконанням таким суб'єктом своїх владних функцій.

Разом із тим, владні суб'єкти можуть отримувати інформацію від інших учасників інформаційних відносин не на підставі свого звернення, а на підставі обов'язку інших учасників інформаційних відносин їм таку інформацію систематично надавати. Окрім того, розмежування звернень і запитів органів влади передбачають застосування окремих процедур реєстрації та обліку, а також різні строки надання відповіді.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 звернувся до Управлiння Державної казначейської служби України у Заставнiвському районi Чернiвецької областi не як фізична особа, а як депутат Заставнiвської мiської ради, повноваження якого регулюються спеціальним законом (а.с. 5), тобто позивач скористався наданим правом - звернувся iз депутатським зверненням до УДКСУ у Заставнiвському районі.

В силу Закону, обов'язком депутата мiської ради є захист інтересів вiдповiдної територiальної громади. Таким чином, позивач, як депутат Заставнівської міської ради, звернувся до відповідача не із запитом про надання інформації, а із депутатським зверненням. В разі не погодження із результатами звернення він мав право звернутися із відповідним депутатським запитом вiдповiдно до статтi 22 Закону.

З відповіді на депутатське звернення відповідача від 11.07.2013 року №02-18/905 (а.с. 6) вбачається, що вона дана в межах передбаченого законодавством строку та містить інформацію, яка відповідає вимогам Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (93-15) . Право на звернення із депутатським запитом позивачем не реалізовано.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишення в силі постанови Заставнівського районного суду Чернівецької області від 12.08.2013 року.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.