ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2013 р.Справа № 815/2517/13-а
Категорія: 8.2.6
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Федусика А.Г.,судді -Вербицькій Н.В.
(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа
розглядається в порядку п.2 ч.1 ст. 197 КАС України )
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства "Інженерний центр Трансзвук" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -,
В С Т А Н О В И В:
В березні 2013 року приватне акціонерне товариства "Інженерний центр Трансзвук" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просило визнання протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення ДПІ від 20.03.2013 року:
- №0000782210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 10825,00 грн., з яких 8660,00 грн. - основний платіж, 2165,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
- №0000792210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 10000,00 грн., з яких 8000,00 грн. - основний платіж, 2000,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
Спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту від 11.03.2013 року №1158/22-1/13878336 "Про результати позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Інженерний центр Трансзвук" з питань підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "Новатор-груп" за податковий період серпень 2011 року та ТОВ "Ентхілл" за податковий період лютий 2012 року та визначення впливу на податковий облік за відповідні періоди (надалі - акт перевірки).
За актом перевірки підставою для нарахування спірними рішеннями зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ стали викладені в акті перевірки висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям із ТОВ "Новатор-груп" та ТОВ "Ентхілл", оскільки, як вважає ДПІ, ці контрагенти мають ознаки фіктивності, операції позивача з цими контрагентами не мали реального характеру.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, не узгоджуються з приписами законодавства та спростовуються наданими позивачем первинними документами по операціям з вказаним контрагентом.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2013 року позовні вимоги задоволені повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У висновках акту перевірки ДПІ кваліфікує дії позивача по формуванню податкового кредиту та валових витрат по операціям із ТОВ "Новатор-груп" та ТОВ "Ентхілл" як порушення п.138.2 ст.138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Згідно акту перевірки висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем валових витрат на суму 3220,00 грн. та податкового кредиту на суму 2800,00 грн. по операціям із ТОВ "Новатор-груп" обґрунтовується з посиланням інформацію, отриману відповідачем від інших податкових інспекції щодо контрагентів позивача ТОВ "Новатор-груп" та ТОВ "Ентхілл", а саме: довідка від 04.03.2013 року №1084/22-1/13878336 про результати проведення зустрічної перевірки позивача щодо документального підтвердження операцій із ТОВ "Новатор-груп" та ТОВ "Ентхілл", акт Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 27.01.2012 року №7/23-1/37517244 "Про результати проведення документальної перевірки ТОВ "Новатор Груп"" та акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 06.07.2012 року №400/2309/37331553 щодо ТОВ "Ентхілл".
Стосовно ТОВ "Новатор-груп" в акті Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 27.01.2012 року №7/23-1/37517244 йдеться про те, що у цього товариства відсутні необхідні трудові та виробничі ресурси для здійснення підприємницької діяльності, і воно відсутнє за місцезнаходженням, а стосовно ТОВ "Ентхілл" в акті ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 06.07.2012 року №400/2309/37331553 вказується про неможливість проведення зустрічної перевірки цього товариства.
Саме ця інформація відносно вказаних контрагентів позивача в акті перевірки визначається як єдина підстава для висновку про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям із ТОВ "Новатор-груп" та ТОВ "Ентхілл", і будь-яких інших причин для невизнання для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в акті перевірки не наведено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу в акті перевірки є не обґрунтованими, не відповідають реальним обставинам справи, та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
В періодах проведення позивачем операцій з вказаними контрагентами порядок формування валових витрат та податкового кредиту визначався статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України.
За змістом цих норм податкового законодавства не дозволяється включати до складу валових витрат та податкового кредиту суми, які не підтверджені належними первинними документами (платіжними документами, видатковими та податковими накладними, митними деклараціями, актами виконаних робіт тощо), а також суми витрат на придбання або виготовленням товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В акті перевірки (п.2.14) ДПІ вказує на використання під час перевірки первинних документів по операціям з ТОВ "Новатор-груп" та ТОВ "Ентхілл", у тому числі, договори, видаткові та податкові накладні, тощо.
Копії цих документів також долучені позивачем до матеріалів даної справи, з яких вбачаються наступні обставини взаємовідносин позивача із вказаними контрагентами.
У серпні 2011 року позивач придбав у ТОВ "Новатор-Груп" блок автоматичного керування у кількості 1шт. на загальну суму 16800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2800,00 грн. Зазначене підтверджується рахунком №143 від 15.08.2011 року (а.с.33), накладною від 15.08.2011 року №150805 (а.с.34), податковою накладною від 15.08.2011 року №65 на загальну суму 16800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2800,00 грн., випискою з банку по рахунку позивача (а.с.56).
Згідно даних наданого позивачем журналу реєстрації довіреностей позивачем була видана довіреності ОСОБА_4 від 15.08.2011 року на отримання товару від ТОВ "Новатор-Груп" (а.с.96-97).
Крім того, між ПрАТ "ІЦ Трансзвук" (замовник) та ТОВ "Ентхілл" (виконавець) було укладено договір від 14.02.2012 року №80, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи з виготовлення металевих конструкцій корпусів ежекторів у кількості 9 шт. (а.с.42). Замовник зобов'язується передати виконавцю у роботу відповідні матеріали для виконання роботи за актом. Згідно з п.5.1 договору здача-приймання виконаних робіт оформлюється актами виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до суду надані акт прийому-передачі матеріалів у роботу (а.с.93), схематична таблиця виготовляємих металевих конструкцій (а.с.94), акт виконаних робіт від 29.02.2012 року №747 (а.с.43), податкова накладна від 29.02.2012 року №515 на загальну суму 31200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5200,00 грн. (а.с.44) виписка з банку по рахунку позивача за виконані роботи (а.с.58). При цьому, як вбачається з матеріалів справи для виготовлення металевих конструкцій позивачем було придбано у Одеської філії ТОВ "Метал Холдінг Трейд" відповідний матеріал, що підтверджується видатковою накладною від 24.02.2012 року №ФЗ-0000102 (а.с.99).
ДПІ не посилається на недоліки наданих позивачем первинних документів.
Крім того, ДПІ в акті перевірки жодним чином не заперечує проти факту реального виконання цих господарських операцій.
Факт того, що ТОВ "Новатор-груп" та ТОВ "Ентхілл" на момент проведення операцій з позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість, також не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.
При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, актив виконаних робіт тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.
В той же час, з урахуванням закріпленої в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів та послуг у ТОВ "Новатор-груп" та ТОВ "Ентхілл" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від цих контрагентів товарів та послуг. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.
Однак у даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.
Крім посилань на вищезазначені акти Переяслав-Хмельницької ОДПІ та ДПІ у Дарницькому районі м. Києва відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товарів та послуг у вищевказаних контрагентів.
Сама по собі інформація з вказаних актів перевірок не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.
Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.
Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаним контрагентом та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ним, висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.
Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат по операціям з ТОВ "Новатор-груп" та ТОВ "Ентхілл", є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесені на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими.
Таким чином, постанова суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: К.В. Кравченко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: Н.В. Вербицька