Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Івасюти Л.В.

при секретарі Сидоренко О.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лошак В.О.

третя особа ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Рембудуправління - Вишків АТ", третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

ОСОБА_1 29 травня 2013 року звернувся в суд з позовом до приватного акціонерного товариства "Рембудуправління - Вишків АТ" (надалі - ПрАТ "Рембудуправління - Вишків АТ"), третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Свій позов мотивує тим, що з 01 листопада 2012р. працював на посаді покрівельника ПрАТ "РБУ-Вишків АТ", наказом № 1а/к від 11 січня 2013р. звільнений за власним бажанням. Звільнення вважає незаконним, оскільки заяви про звільнення він не писав, про звільнення дізнався 17 травня 2013р. Незаконним звільненням йому завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що він втратив нормальні життєві зв'язки, відсутність роботи призвело до додаткових зусиль для організації свого життя. Завдану йому моральну шкоду оцінює в 1000гривень.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просив поновити його на посаді покрівельника у ПрАТ "РБУ-Вишків АТ", стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 1000грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з наведених у позовній заяві мотивів, крім цього, просив стягнути з відповідача 25816,56 грн. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача та третя особа на стороні відповідача в судовому засіданні позову не визнали, та пояснили, що позивач працював у акціонерному товаристві згідно цивільно-правової угоди, згідно поданої заяви від 01 листопада 2012 р. на виконання роботи по покриттю будівлі Локачинської центральної лікарні, роботи були закінчені 10 січня 2013 р. 11 січня 2013 р. позивач прибув за повним розрахунком та подав заяву на звільнення за власним бажанням, тому був виданий наказ про звільнення його за власним бажанням. Позивачем в складі бригади з декількох осіб, неякісно виконані роботи, керівник підприємства вимагав усунути недоліки, повернув їм заяви про звільнення,які позивачем не були повернуті підприємству. Порушення законодавства при звільненні позивача не допущено, а тому в задоволенні позову просили відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з копії трудової книжки, позивача та доданих відповідачем в судовому засіданні копії наказів, позивача наказом №133а/к від 01 листопада 2012р. було прийнято на посаду покрівельника другого розряду ПрАТ "РБУ-Вишків АТ" та звільнено з цієї посади наказом №1а/к від 11 січня 2013р. на підставі ст.38 КЗпП України (за власним бажанням).

Згідно довідки про доходи №24 від 14 червня 2013р., виданої за підписом директора ПрАТ "РБУ-Вишків АТ", позивачу ОСОБА_1 у листопаді 2012р. та січні 2013р. була нарахована та виплачена заробітна плата відповідно в сумі 6607,92грн. та 2247,40грн.

Представник відповідача, третя особа - директор акціонерного товариства ОСОБА_3 підтвердили в судовому засіданні, що у листопаді та грудні 2012року позивач виконував роботи на підприємстві згідно доручень керівника.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд прийшов до висновку, що між сторонами був укладений трудовий договір, а тому посилання представника відповідача на те, що позивач виконував роботи за договорами підряду, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.

Згідно з ст. 38 ч.1 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Судом встановлено, що позивач не надавав підприємству письмової заяви про його звільнення з посади за власним бажанням.

Суд прийшов до даного висновку, оскільки відповідачем не надано суду вищевказаної заяви про звільнення позивача, а тому посилання представника відповідача на те, що така заява позивачем надавалася у відділ кадрів, суд вважає надуманими.

Крім того, судом встановлено, що про своє звільнення, позивачу стало відомо 17 травня 2013р., а тому суд вважає, що позивачем не пропущено встановлений законом строк для звернення в суд з даним позовом.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Суд вважає, що позивачу внаслідок незаконного звільнення з роботи завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, що останній переніс моральні страждання, втратив нормальні життєві зв'язки, що вимагає від нього додаткових зусиль.

Завдану йому моральну шкоду суд оцінює у 200 гривень, яку слід стягнути з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Суд приймає до уваги наданий позивачем та перевірений в судовому засіданні розрахунок суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) . (6607,92-листопад 2012 року+ грудень 2012 року=43 робочі дні, 153,67 (середньоденна заробітна плата) + 168 днів вимушеного прогулу=2 5816,56 гривень та вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача 2 5816,56 гривень середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

До стягнення з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір в сумі 372,86 грн. (258,16+114,70).

В задоволенні решти позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 23, 24, 38, 235, 237-1 КЗпП України, суд,-

Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді покрівельника приватного акціонерного товариства "Рембудуправління - Вишків АТ", з 11 січня 2013 року.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Рембудуправління - Вишків АТ" в користь ОСОБА_1 25816,56 грн. (двадцять п'ять тисяч вісімсот шістнадцять гривень 56 копійок) середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та 200грн. (двісті гривень) моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

рішення суду в частині поновлення позивача на роботі підлягає до негайного виконання.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Рембудуправління - Вишків АТ" в дохід держави судовий збір в сумі 372,86 грн. (триста сімдесят дві гривні 86 копійок).

рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.