Справа №22-4645 2010р. 

оскаржуване рішення ухвалено під головуванням

Категорія: 19 Спринчука В.В.

Доповідач: Луценко В.В.

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Луценка В.В.

Суддів: Гуцола П.П., Нікушина В.П.

При секретарі: Торбасюк О.І.

За участю: адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом приватного підприємства "Автопарк" до ОСОБА_3 про відшкодування збитків за апеляційною скаргою директора приватного підприємства "Автопарк" на рішення Вінницького районного суду, Вінницької області від 22 червня 2010 року, -

Рішенням Вінницького районного суду, Вінницької області від 22.06.2010 року в задоволенні позову приватного підприємства "Автопарк" до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, відмовлено.

В апеляційній скарзі директор приватного підприємства "Автопарк" просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення по справі, яким задовільнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись в скарзі на неправильне застосування судом при розгляді справи норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, пояснення і заперечення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 з 01.07.2007 року працював на посаді водія автомобіля в приватному підприємстві "Автопарк" м. Теплик, Вінницької області.

Під час перебування у відрядженні 07.02.2008 року в м. Світловодську, Кіровоградської області о 01 годині 30 хвилин сталася пожежа в результаті якої вогнем було знищено Renavlt AE430, 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, технічний паспорт на автомобіль та пошкоджений напівпричіп, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та документи на нього, які були власністю приватного підприємства автопарк.

Згідно з актом про пожежу від 07.02.2008 року (а.с. 68) причиною пожежі є вибух газового балону в кабіні водія ОСОБА_3, який останній використовувався з відома і дозволу власника автомобіля.

Відповідно до висновків №3314-3315 автотоварознавчого дослідження від 27.10.2008 року матеріальний збиток, завданий власнику ПП "Автопарк" внаслідок пошкодження вогнем автомобіля Renavlt AE430, 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричепа, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно розрахунків складає 114 830 гривень 40 копійок, а також 33568 гривень 55 копійок виручки отриманої, як оплату ПП "Автопарк" за здійснення вантажних перевезень.

Позивач приватне підприємство "Автопарк" на підставі ст. 130 та п. 4 ч. 1 ст. 134 КЗпП України звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування в повному обсязі заподіяної підприємству матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. ст. 130, 131 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Як вбачається з матеріалів справи пожежа виникла в автомобілі відповідача в нічний час за відсутності в ньому ОСОБА_3, оскільки автономна піч в автомобілі не працювала, останній змушений був ночувати в кабіні автомобіля свого напарника по роботі ОСОБА_4

Після виникнення пожежі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вжили всіх заходів для її ліквідації: викликали пожежників та повідомили про пожежу власника автомобіля.

Знищений вогнем автомобіль в установленому законодавством порядку застрахований не був.

Відповідно до вимог ст. 323 ЦК України встановлено, що ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Представник позивача не надав суду належних доказів того, що відповідач ОСОБА_3 на час виникнення пожежі знаходився у нетверезому стані і що з його вини в автомобілі виникла пожежа.

Згідно ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли зокрема між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Матеріалами справи встановлено, що приватне підприємство "Автопарк" договору про повну матеріальну відповідальність з ОСОБА_3 не укладало, а тому останній не може нести матеріальну відповідальність в частині заподіяння підприємству збитків внаслідок неповернення виручки за оплату здійснених вантажних перевезень, яка також згоріла під час пожежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину відповідача ОСОБА_3 у заподіянні матеріальної шкоди, а тому суд обґрунтовано відмовив в задоволенні заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Рішення суду відповідає обставинам та матеріалам справи, ґрунтується на вимогах закону і підстав для його скасування або зміни, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, судова колегія, -

Апеляційну скаргу директора приватного підприємства "Автопарк" відхилити, а рішення Вінницького районного суду, Вінницької області від 22 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів.