Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Кожокар Т.Я., при секретарі Златової Н.П., за участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника відповідача - Саратського районного будівельно-монтажного об*єднання "Райагробуд" Завгороднього Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саратської селищної ради, Саратського районного будівельно-монтажного об*єднання "Райагробуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Саратське БТІ та РОН про визнання рішення виконавчого комітету Саратської селищної ради Одеської області № 240 від 24 вересня 2009 року "Про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Саратським районним будівельно-монтажним об*єднанням "Райагробуд" незаконним, свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 09 жовтня 2009 року недійсним, визнання права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 та зустрічного позову Саратського районного будівельно-монтажного об*єднання "Райагробуд" до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Саратська селищна рада Одеської області, Саратське БТІ та РОН про усунення перешкод в здійсненні прав власника шляхом виселення,

позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів, вказуючи, що у жовтні 1997 року, за домовленістю між керівником Саратського РЕМ та керівником Саратського районного будівельно-монтажного об*єднання "Райагробуд" вона з сином (на той час неповнолітнім) вселилася у квартиру АДРЕСА_1, де зареєстровані та мешкають по цей час. Починаючи з 1994 року мешканці даного будинку, в якому є 16 окремих квартир стали подавати заяви про приватизацію житла. З 16 квартир 15 були приватизовані та передані у власність пожильців. Згодом, вона також звернулася до Саратської селищної ради з заявою про надання у власність квартири №1, шляхом приватизації. Однак, Саратським селищним головою їй було відмовлено в дачі згоди на приватизацію з причин, що квартира, в якій вона проживає перебуває на балансі Саратського "Райагробуд", а не на балансі Саратської селищної ради.

Вважаючи відмову у приватизації квартири незаконною, у лютому 2011 року позивачка звернулася з позовом до суду на неправомірні дії посадових осіб Саратської селищної ради. Під час розгляду справи дізналася, що рішенням Саратської селищної ради № 240 від 24 вересня 2009 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 визнано за Саратським "Райагробуд". 09 жовтня 2009 року, за підписом голови Саратської селищної ради Саратському "Райагробуд" було видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру, а 21 жовтня 2009 року свідоцтво було зареєстровано Саратським БТІ та РОН.

Позивачка вважає рішення Саратської селищної ради № 240 від 24 вересня 2009 року незаконним, оскільки Саратський "Райагробуд", який у 1992 році збудував вищезазначений будинок було ліквідовано. Саратський "Райагробуд", якому було видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру було засновано у 2007 році приватним підприємством "Будівель-монтаж-Ташир", який не є правоприємником колишнього "Райагробуд". Підставою для визнання права власності, як було зазначено в рішенні Саратської селищної ради був лист, поданий директором Саратського "Райагробуд" Багдасаряном Г.М. про те, що вказана квартира є на балансі "Райагробуд".

З зазначених підстав ОСОБА_1 просила визнати рішення Саратської селищної ради незаконним, свідоцтво про право власності на квартиру №1 від 09 жовтня 2009 року, зареєстроване Саратським БТІ та РОН 21 жовтня 2009 року недійсним. У зв*язку з тим, що ОСОБА_1 мешкає у вказаній квартирі більш п*ятнадцяти років, просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Саратський "Райагробуд" звернувся до суду з зустрічним позовом до відповідачки ОСОБА_1 про усунення перешкод в здійсненні прав власника, шляхом виселення. Позов обґрунтував тим, що Саратський "Райагробуд" побудував та здав в експлуатацію у 1992 році гуртожиток АДРЕСА_1 на 50 місць - 16 окремих квартир. З моменту здачі вказаного нерухомого майна в експлуатацію він є власником. Позивач зазначив, що ОСОБА_1 проживає у квартирі №1 гуртожитка незаконно, оскільки житлова площа у гуртожитку надається спеціальним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, чи органу кооперативної або іншої громадської організації та профспілковим комітетом. Таке рішення адміністрацією Саратського "Райагробуд" або його профспілковим комітетом не приймалося, бо ні вона, ні члени її сім*ї на підприємстві не працювали. Тому, представник Саратського "Райагробуд" просив задовольнити зустрічний позов, усунути перешкоди в здійсненні прав власника, шляхом виселення ОСОБА_1 з членами її сім*ї з вказаної квартири.

У даному судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свій позов, просила його задовольнити у повному обсязі надавши пояснення відповідно до поданої заяви. Крім того пояснила, що за вказаною адресою були зареєстровані з сином у листопаді 1997 року на законних підставах. Іншого житла в неї немає, у даній квартирі проживає більш 15 років. Вважає, що своїм рішенням від 24 вересня 2009 року Саратська селищна рада позбавила її права на приватизацію вказаної квартири, рішення вважає незаконним, тому воно підлягає скасуванню, а видане 09 жовтня 2009 року свідоцтво про право власності на квартиру №1 Саратському "Райагробуд" є недійсним. Просила відмовити у задоволенні зустрічного позову представника Саратського "Райагробуд", оскільки його вимоги є незаконними.

Представник Саратського районного будівельно-монтажного об*єднання "Райагробуд" Завгородній Г.С. первісний позов не визнав, заперечував проти його задоволення пояснивши, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності "Райагробуд" з моменту здачі будинку в експлуатацію, тобто з 1992 року. Вважає рішення Саратської селищної ради від 24 вересня 2009 року № 240 та видане свідоцтво про право власності на квартиру №1 від 09 жовтня 2009 року прийняті відповідно норм чинного законодавства. Просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні поданого нею позову повністю. Підтримав зустрічний позов, просив його задовольнити, оскільки позивачка не має права на користування вказаною квартирою, а також на приватизацію даної житлової площі.

Представник Саратської селищної ради у дане судове засідання не з*явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Під час розгляду справи позов ОСОБА_1 не визнала, просила відмовити у його задоволенні, оскільки рішення Саратської селищної ради №240 від 24 вересня 2009 року та свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 прийняті відповідно до норм чинного законодавства, в межах компетенції селищної ради.

Представник Саратського БТІ та РОН у судове засідання не з*явився, подав заяву про розгляд справи за своєї відсутності.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що з 1994 року по 2009 рік на нього було покладено обов*язок підготовки документів на приватизацію майна, які подавалися громадянами в Саратську селищну раду. Після оформлення ним необхідних документів, вони передавалися на розгляд комісії з приватизації. У 2007 році з відповідною заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_1 звернулася ОСОБА_1 Ним було підготовлено "пакет" документів та подано відповідній комісії з приватизації. Причина відмови позивачці у приватизації вказаної квартири йому невідома.

Заслухавши ОСОБА_1, її представника, представника Саратського районного будівельно-монтажного об*єднання "Райагробуд", свідка, вивчивши матеріали справи суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 47 Конституції України визначає, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Відповідно до копії акту прийняття до експлуатації державною приймальною комісією завершеного будівництва об*єкту, 31 липня 1992 року прийнято в експлуатацію гуртожиток на 50 місць побудований підрядчиком - Саратський "Райагробуд" для підрядчика, розташований в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.35-36 ).

Згідно реєстраційного посвідчення БТІ та РОН, будівля по АДРЕСА_1 зареєстроване за Саратським районним будівельно-монтажним об*єднанням "Райагробуд" (т.1 а.с.153), будівля гуртожитку перебуває на балансі Саратського "Райагробуд", що підтверджується довідкою (т.1 а.с.7).

Відповідно до інформаційної довідки Саратського БТІ та РОН, квартири АДРЕСА_1 перебувають у власності громадян ( т.1 а.с.8).

21 листопада 1997 року місце проживання ОСОБА_1 було зареєстроване за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується штампом реєстрації в паспорті позивачки (а.с.5).

Відповідно до копії Статуту Саратського районного будівельно-монтажного об*єднання "Райагробуд" від 15 березня 2007 року, зареєстрованого 06 квітня 2007 року (на цей час статут є чинним), засновником Саратського "Райагробуд" є приватне підприємство "Будівель-Монтаж-Ташир", місцезнаходження якого є Одеська область Тарутинський район, село Ярове, вулиця Тимошенко, 86 (т.2 а.с. 153-162).

Пунктом 6.2 Статуту передбачено, що "Райагробуд" є власником майна, переданого йому засновниками та учасниками у власність, продукції виробленої "Райагробудом" в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах не заборонених законом.

Даним Статутом не визначено, що юридична особа Саратський "Райагробуд" є правонаступником Саратського "Райагробуд", який діяв до 2006 року.

рішенням виконавчого комітету Саратської селищної ради Одеської області від 24 вересня 2009 року № 240 за Саратським районним будівельно-монтажним об*єднанням "Райагробуд" визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.9).

09 жовтня 2009 року Саратському районному будівельно-монтажному об*єднанню "Райагробуд" видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, свідоцтво зареєстровано Саратським БТІ та РОН 21 жовтня 2009 року ( т.1 а.с.10, 11).

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що будинок по АДРЕСА_1 було збудовано Саратським "Райагробуд" у 1992 році. Протягом 1995-1997 років п*ятнадцять квартир вказаного будинку (№2- №16) були передані у власність мешканцям будинку, шляхом приватизації. З листопада 1997 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у квартирі №1 зазначеного будинку, сплачує належні комунальні платежі. Приймаючи рішення про визнання права власності на дану квартиру за Саратським "Райагробуд" Саратська селищна рада не прийняла до уваги, що в квартирі проживає позивачка. Крім того, не було перевірено факт про те, що Саратський "Райагробуд", який звернувся з заявою про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 не є правонаступником Саратського "Райагробуд", який побудував даний будинок та діяв до 2006 року. За таких обставин, суд вважає рішення Саратської селищної ради № 240 від 24 вересня 2009 року незаконним, а свідоцтво про право власності на квартиру № 1 від 9 жовтня 2009 року Саратського "Райагробуд" недійсним.

Враховуючи, що позивачці безпідставно було відмовлено у приватизації квартири, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Вимоги представника Саратського "Райагробуд" про виселення ОСОБА_1 з вказаної квартири не підлягають задоволенню, оскільки позивачка на законних підставах проживає на даній житловій площі.

Керуючись ст. 47 Конституції України, ст. 328, 345 ЦК України, Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) , ст.ст. 5, 6, 10, 11, 60, 209, 212- 215, 294 ЦПК України, суд

позов ОСОБА_1 до Саратської селищної ради Одеської області, Саратського районного будівельно-монтажного об*єднання "Райагробуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Саратське БТІ та РОН - задовольнити.

Визнати рішення виконавчого комітету Саратської селищної ради Одеської області № 240 від 24 вересня 2009 року "Про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Саратським районним будівельно-монтажним об*єднанням "Райагробуд" - незаконним.

Визнати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 09 жовтня 2009 року, видане Саратському районному будівельно-монтажному об*єднанню "Райагробуд" - недійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

У задоволенні зустрічного позову Саратського районного будівельно-монтажного об*єднання "Райагробуд" до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору виконком Саратської селищної ради Одеської області, Саратське БТІ та РОН про усунення перешкод в здійсненні прав власника шляхом виселення - відмовити.

рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.