Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Нікушина В.П.

Суддів: Ващук В.П., Сороки Л.А.

При секретарі: Кирилюк Л.М.

За участю представників: Лукавського А.В., Когутенка П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заболотненської сільської ради, відділу архітектури та містобудування Крижопільської райдержадміністрації про визнання права власності на житловий будинок та зустрічним позовом Заболотненського вищого професійного училища №31 ім.Д.К.Заболотного до Заболотненської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання права власності на домоволодіння, за апеляційною скаргою Заболотненського вищого професійного училища №31 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 червня 2010 року, ухвалене по даній справі, -

В лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Заболотненської сільської ради, Крижопільського району про визнання за ним права власності на житловий будинок по вул.АДРЕСА_1

Мотивуючи позовні вимоги посилався на те, що працював в Заболотненському ВПУ-31, яке проводило будівництво житла для своїх працівників. У 1990 році адміністрація училища домовились з жителькою с. Заболотного ОСОБА_2. про обмін належного її будинку по вул. АДРЕСА_1 на будинок по вул. Горького в с. Заболотне.

За домовленістю з ОСОБА_2. у листопаді 1990 року він заплатив їй за аварійний будинок 255 грн.

За рішенням загальних зборів колгоспу ім. ХVIII партз’їзду в цьому ж році йому була виділена земельна ділянка біля придбаного у ОСОБА_2. будинку.

В 1993 році він за свої кошти із своїх матеріалів побудував фундамент та стіни будинку, а в жовтні 1993 року наказом директора Заболотненського ВПУ-31 його було премійовано вказаним будинком, оскільки училище приймало участь в облаштуванні даху над вказаним будинком.

Через те, що договірні відносини з приводу придбаного у ОСОБА_2. будинку не були юридично оформлені, тому після її смерті у 1999 році її спадкоємці зажадали від нього виплати коштів за цей же аварійний будинок, яким він сплатив 400 грн. і демонтував його.

Користувався він земельною ділянкою біля цього будинку, починаючи з 1991 року за що зплачував податки.

В 1999 році сесія Заболотненської сільської ради вказану земельну ділянку виділила йому в постійне користування, а 12 квітня 2008 року за рішенням цієї ж сільської ради земельна ділянка на якій він добудував будинок була передана йому у власність.

З приводу реєстрації права власності на цей будинок він звертався до сільської ради, але йому було відмовлено і рекомендовано звертатись до суду.

В свою чергу Заболотненське ВПУ-31 звернулось до ОСОБА_1 про стягнення з нього 17477 грн. затрат, понесених училищем на будівництво спірного будинку та визнання за ОСОБА_1 права власності на цей будинок.

В ході судового розгляду позовні вимоги ВПУ-31 були змінені і поставлено питання про визнання права власності на спірний будинок за державою.

Як попередні позовні вимоги так змінені позовні вимоги мотивовані тим, що Заболотненське ВПУ-31 купило будинок по вул. АДРЕСА_1 і набуло право користування земельною ділянкою біля цього ж будинку.

В 1989 році на підставі проектно-кошторисної документації було розпочате будівництво нового будинку по вул. АДРЕСА_1

Станом на 1996 рік було виконано робіт та витрачено будівельних матеріалів на загальну суму 17477 грн. 25 коп.

Отже, ОСОБА_1 не набув права власності на цей будинок. Він, працюючи в ВПУ-31 на посаді старшого майстра здійснював лише будівництво будинку за рахунок коштів держави.

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенні, ВПУ-31 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням не погодилось Заболотненське ВПУ-31 і оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ВПУ-31 і про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що рішення суду першої інстанції ухвалено за неповно досліджених матеріалів справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження цих доводів в апеляційній скарзі наводяться ті ж обставини, якими ВПУ-31 обґрунтовувало свої позовні вимоги.

Окрім цього, в апеляційній скарзі містяться посилання на те, що ОСОБА_1 не довів того, що саме ним здійснювалось будівництво спірного домоволодіння.

В апеляційній скарзі також зазначається про те, що Заболотненська сільська рада не провела розмежування земель державної і комунальної власності і тому статус земельної ділянки, виділеної ОСОБА_1 є невизначеним.

Посилання в апеляційній скарзі на допущені судом першої інстанції порушення процесуального законодавства ґрунтовуються на тому, що суд з власної ініціативи залучив до участі в справі відділ архітектури і містобудування Крижопільської райдержадміністрації, не з’ясувавши його позицію з приводу заявлених позовних вимог, а також залишив поза увагою подані училищем доповнення до позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представників Заболотненського ВПУ-31, ОСОБА_1 його представника, а також представника Заболотненської сільської ради, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, законність оскаржуваного рішення, дійшла наступного висновку.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, як така, що суперечить встановленим по справі обставинам, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на жилий будинок по вул. АДРЕСА_1 суд першої інстанції виходив із того, що земельна ділянка під будівництво цього будинку була виділена йому, і на момент звернення до суду з позовом він являвся її власником, що підтверджується державними актами про право власності на земельну ділянку від 4.03. 2009 року.

При цьому був прийнятий до уваги технічний паспорт на жилий будинок з висновками відповідних служб, які засвідчують, що вказаний будинок побудований з дотриманням технічних та санітарних норм.

За таких обставин, виходячи із положень ч.3,4 ст. 376 ЦК України суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до засад змагальності сторін в процесі, передбачених ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Заявляючи свої права на той же будинок по вул. АДРЕСА_1 ВПУ-31 посилалось на те, що вказаний будинок перебуває на балансі училища та технічний паспорт.

Однак, встановлені обставини доводять безпідставність заявлених вимог.

І зокрема, на це вказують первинні позовні вимоги ВПУ-31, в яких визнавались права ОСОБА_1 на спірний будинок, і ставилось питання про стягнення з нього лише затрат понесених училищем на будівництво будинку.

На належність спірного будинку ОСОБА_1, також вказують надані самим ВПУ-31 докази і зокрема договір на виготовлення училищем столярних виробів для будинку ОСОБА_1, акт виконаних робіт училищем з вказівкою, що ці роботи проводились при будівництві будинку ОСОБА_1(а.с.45).

Незаперечним доказом того, що спірний будинок належить ОСОБА_1 є наказ №114 від 4.10 1993 року, яким йому було виділено 1 млн. крб. на будівництво спірного будинку (а.с.10).

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі уже під збудоване нерухоме майно.

Нерухоме майно на яке претендує ВПУ-31 знаходиться на земельній ділянці, що належить на праві власності ОСОБА_1, що також виключає за таких обставин можливість задоволення позовних вимог ВПУ-31.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд в порушення вимог процесуального законодавства ініціював питання залучення до участі в справі в якості співвідповідача відділу архітектури та містобудування Крижопільської райдержадміністрації, то вони суперечать вимогам ст. 33 ЦПК України, яка передбачає можливість суду самостійно залучити до участі в справі іншу особу.

Безпідставним є посилання в апеляційній скарзі про те, що суд не вирішив питання з приводу заявлених додаткових позовних вимог Заболотненського ВПУ-31, оскільки ухвалою від 16 жовтня 2009 року долю цих позовних вимог вирішено і їх залишено без розгляду.

Не відповідає дійсності і твердження про те, що на території Заболотненської сільської ради не проведено розмежування земель комунальної та державної власності. В матеріалах справи наявна експлікація земель та опис земель з їх розмежуванням між землекористувачами в межах с. Заболотне (а.с.173-176).

На території цього населеного пункту, Заболотненська сільська рада, діючи в межах своєї компетенції, визначеної ст. 12 ЗК України передала ОСОБА_1.у власність земельну ділянку комунальної власності.

Отже, за наведених обставин та керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -

Апеляційну скаргу Заболотненського вищого професійного училища №31 відхилити.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 червня 2010 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_1 до Заболотненської сільської ради, відділу архітектури та містобудування Крижопільської райдержадміністрації про визнання права власності на житловий будинок та зустрічним позовом Заболотненського вищого професійного училища №31 ім. Д.К.Заболотного до Заболотненської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання права власності на домоволодіння, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.