1003/17370/12 Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП - 21.11.2012 Прийняття

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві в залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що стосовно ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, оскільки він 22.01.2012 року близько 12 год.45 хв.на 74 км +350 м автодороги Київ-Одеса, керуючи транспортним засобом "Мерседес Бенц" д.н.з.НОМЕР_1 порушив ПДР України, а саме: перевищив швидкість, не врахував погодні умови та не впорався з керуванням автомобілем, виїхав за межі проїзної частини та допустив з'їзд автомобіля в правий відносно його напрямку руху кювет, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивач, яка була пасажиром автомобіля, отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, з приводу чого перебувала на стаціонарному лікуванні, злочином їй заподіяно матеріальну та моральну шкоду на суму 71221грн.33 коп.: витрати на лікування-4851,47 грн., в результаті ДТП зіпсовано її одяг на суму 3750 грн., вартість санаторного лікування становить 11550 грн., витрати на проїзд її чоловіка до лікарні в м.Білій Церкві та назад в м.Умань за місцем проживання складають 1069,86 грн. Внаслідок ДТП їй було спричинено і моральну шкоду, оскільки вона зазнала фізичних і моральних страждань, були порушені її нормальні життєві зв'язки. Позивач просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальні витрати в сумі 21221 грн.33 коп. і моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області знаходилась кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, по якій ОСОБА_1 була визнана потерпілою і подала цивільний позов.

За вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по даній кримінальній справі від 19.07.2012 року цивільний позов ОСОБА_1 було задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_2 на її користь 8901 грн.47 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 20 000 грн. моральної шкоди.

Згідно з ухвалою апеляційного суду Київської області від 10.10.2012 року вказаний вирок було змінено в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1, вирок в цій частині скасовано, направлено даний цивільний позов на новий судовий розгляд в той же суд в порядку цивільного судочинства.

За ухвалою судді від 29.10.2012 року було відкрито провадження по цивільній справі.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

За ухвалою суду від 07.11.2012 року до участі в розгляді даної справи в якості співвідповідача було залучено Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус".

Відповідач ОСОБА_2., представник відповідача ТДВ "Глобус" в судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, причини неявки суду невідомі, від ТДВ "Глобус" надіслано по факсу заперечення на позовну заяву, але від жодного з відповідачів заяви щодо розгляду справи без їхньої участі не надходило, а тому за згодою позивача на підставі ст.ст. 224- 226 ЦПК України суд вважав за можливе провести заочний розгляд даної справи.

Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали даної справи, кримінальну справу № 1003/8547/12 1/1003/559/12, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Так, по справі встановлено, що 22.01.2012 року близько 12 год.45 хв. ОСОБА_2., керуючи автомобілем "Мерседес Бенц" д.н.з. НОМЕР_1 на 74 км + 350 м автодороги Київ-Одеса, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини дороги, та допустив з'їзд автомобіля в кювет, де той перекинувся.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Ці обставини підтверджуються матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Відповідно до вироку Білоцерківського міськрайонного суду по даній справі від 19.07.2012 року ОСОБА_2 було визнано винним по ст. 286 ч.1 КК України та засуджено до покарання у виді обмеження волі на строк два роки зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням та іспитовим строком два роки.

Отже, як слідує з вищенаведеного, вказана ДТП мала місце з вини ОСОБА_2

А відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки,

відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

А як передбачено ч.5 цієї статті, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_2. під час ДТП керував автомобілем «Мерседес Бенц», який належить на праві власності ОСОБА_3., на підставі довіреності від 18.10.2011 року, що стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та копією довіреності /а. кр. с. 93-94/.

Отже, саме ОСОБА_2., з вини якого сталася дана ДТП, є відповідальним за спричинену позивачу в результаті ДТП шкоду.

Але судом встановлено, що 22.11.2011 року ОСОБА_2. уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з ТДВ «Глобус», відповідно до якого страховик несе відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, при цьому ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю /на одного потерпілого/ становить 100 000 грн., а за шкоду, заподіяну майну, - 50 000 грн.

Це слідує з копії полісу № АВ/ 0040061, строк дії якого до 21.11.2012 року / а.кр.с.95/.

Згідно полісу забезпечений транспортний засіб-автомобіль марки «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2. під час ДТП.

За ст. 22 п.22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати /страхового відшкодування// для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою /страховим відшкодуванням/.

Таким чином, виходячи з наведеного, відповідальність за спричинену в ДТП шкоду позивачу несе страховик- Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" в межах ліміту відповідальності, а ОСОБА_2. має нести відповідальність тільки в тому випадку, коли страхової виплати буде недостатньо для повного відшкодування завданої в ДПТ шкоди.

З матеріалів кримінальної справи також вбачається, що внаслідок ДТП позивачка ОСОБА_1 отримала наступні тілесні ушкодження: закритий перелом лівої плечової кістки, закритий перелом лонної кістки зліва, перелом крижової кістки зліва, які згідно висновку експерта № 53/д від 05.03.2012 року /а.кр.с.40/ відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості так, як для повного зрощення перелому необхідно тривалий строк-більш ніж 3 тижні.

В результаті отриманих тілесних ушкоджень позивач з 22.01.2012 року по 01.02.2012 року перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Білоцерківської міської лікарні № 2, що підтверджується випискою з історії хвороби /а.кр.с. 18/.

За вказаний період лікування позивачем були придбані ліки, різні медичні препарати, витрати на придбання яких підтверджуються наданими нею чеками з аптек на суму 701 грн.47 коп. /а.с. 35/.

Також під час перебування на лікуванні позивачкою було сплачено кошти в сумі 1350 грн. за проведені медичні діагностичні дослідження /комп'ютерна томографія/, що стверджується квитанціями за 23.01.2012 року та за 25.01.2012 року /а.кр.с 124, 127/.

Згідно матеріалів кримінальної справи, 01.02.2012 року позивачка була виписана з Білоцерківської міської лікарні № 2, як зазначено у виписці з історії хвороби- продовжує хворіти, за транспортування хворої за місцем проживання в м.Умань Черкаської області ТОВ «Медіком плюс» позивачкою сплачено 2500 грн., що стверджується квитанцією від 01.02.2012 року, замовленням на надання медичної допомоги /а.кр.с 126/.

Надані позивачем документи приймаються судом до уваги, оскільки вказані на них дати співпадають з періодами перебування позивачки в лікарняному закладі на стаціонарному лікуванні.

За ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті ДТП, є шкода /в тому числі моральна шкода/, пов'язана з лікуванням потерпілого.

А згідно ст. 24 п. 24.1 цього Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Отже, на лікування, діагностику, транспортування після ДТП внаслідок отриманих в результаті ДТП ушкоджень, позивачкою витрачено коштів на загальну суму 4 551 грн.47 коп..-підтверджено чеками, квитанціями /701,47 грн.-на придбання ліків + 1350 грн.-діагностика + 2500 грн.-транспортування/.

Як вказано вище, згідно Закону до витрат, які відшкодовуються страховиком, належать також витрати, пов'язані з реабілітацією потерпілого.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 після стаціонарного лікування продовжувала лікуватися амбулаторно за місцем проживання, що стверджується записами в її амбулаторній картці /а.с.19-27/, їй було рекомендовано санаторно-курортне лікування в санаторіях, де лікують захворювання опорно-рухового апарату, що вбачається з медичної довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування /а.кр.с.215/.

Позивачкою за власні кошти було придбано путівку в Агропромислове науково-виробниче підприємство «Візит», яке знаходиться в с.Томашпіль Вінницької обл., має ліцензію Міністерства охорони здоров'я України на зайняття медичною практикою, а в числі показань для лікування в санаторії є також захворювання опорно-рухового апарату, що стверджується копією ліцензії /а.кр с.222-224/.

Згідно рахунку-фактури від 13.06.2012 року та квитанції від 14.06.2012 року /а.кр.с 121-122/, вартість санаторно-курортної путівки, яку оплатила позивачка, становить 11550 грн.

Як вказано вище в рішенні, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну здоров'ю, становить 100 000 грн., а понесені позивачем витрати на лікування, реабілітацію складають 16101 грн. 47 коп. /4551,47 грн.-на лікування + 11550 грн. -за путівку/, то вказану суму витрат необхідно стягнути з відповідача- ТДВ «Глобус», як страховика.

Суд приходить до висновку про відмову в позові в частині відшкодування витрат на придбання квитків на проїзд з м.Умані до м.Білої Церкви та на придбання пального для автомобіля, оскільки надані позивачем проїздні квитки на автобус /а.с.28-33/, квитанції з АЗС /а.с.36/ суд не вважає належними доказами понесених витрат, оскільки не зрозуміло, ким придбані ці квитки, ким сплачено кошти і на які поїздки.

Також суд вважає за можливе відмовити в позові в частині відшкодування витрат за зіпсований одяг позивачки на суму 3750 грн., оскільки жодних доказів з цього приводу нею не було надано.

Крім матеріальної шкоди, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь і моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

За ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Проаналізувавши всі надані докази, суд приходить до висновку, що з вини ОСОБА_2 позивачці було спричинено і моральну шкоду, оскільки в результаті ДТП вона отримала тілесні ушкодження, зазнала як фізичних, так і моральних страждань, перебувала на стаціонарному лікуванні, лікується амбулаторно і перебуває під наглядом лікаря-травматолога по даний час, після одержаних переломів ще не повністю відновилися у позивачки функції кінцівок, що призвело до зміни звичного для неї способу життя.

Таким чином, спричинену позивачу моральну шкоду суд оцінює в розмірі 20 000 грн. з врахуванням тяжкості спричинених їй тілесних ушкоджень та наслідків цих ушкоджень.

Ст.22 п. 22.3 вказаного вище Закону передбачено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п.п.1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п.9.3 ст.9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

А п.9.3 ст.9 зазначеного Закону визначено обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, у розмірі 51 000 грн. на одного потерпілого.

Отже, з відповідача- ТДВ «Глобус» на користь позивачки необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 2550 грн. /51000 грн.х 5%/.

Різницю між розміром моральної шкоди в 20 000 грн., визначену судом, та розміром 2550 грн., що сплачує страховик, а саме-17450 грн. повинен відшкодувати відповідач ОСОБА_2.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути з відповідача ТДВ «Глобус» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 16101 грн.47 коп. та 2550 грн. моральної шкоди, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача належить стягнути 17450 грн. моральної шкоди.

В решті позову суд вважає за необхідне відмовити з наведених вище причин за необґрунтованості позовних вимог.

При вирішенні спору суд не приймає до уваги надіслані факсом заперечення відповідача ТДВ «Глобус» на позов, в яких відповідач вказує на те, що позивачка в порушення вимог ст.ст.35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не зверталася у визначеному цим Законом порядку до страховика щодо виплати страхового відшкодування, рішення про це страховиком не приймалося, а тому предмет спору відсутній.

Але в даному випадку по факту ДТП було порушено кримінальну справу і питання щодо розміру відшкодування вирішувалося судом, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, страховика ТДВ «Глобус» було залучено до участі у розгляді кримінальної справи як цивільного відповідача, тобто, страховик знав до дану ДТП і мав можливість узгодити з потерпілою ОСОБА_1 всі питання щодо виплати їй страхового відшкодування, чого зроблено не було, крім того, Законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (1961-15) не передбачено, що у виплаті страхового відшкодування має бути відмовлено в разі звернення потерпілого до суду.

На підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину.

А відповідно до ч.3 ст.6 цього Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, ст..4 Закону України «Про судовий збір» суд вважає за необхідне стягнути судовий збір на користь держави в сумі 214 грн.60 коп. з відповідача -ТДВ «Глобус» залежно від задоволеної частини позовних вимог, а з відповідача ОСОБА_2 стягнути на користь держави судовий збір в сумі 107 грн.30 коп., оскільки з нього було стягнуто тільки моральну шкоду.