Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Братасюка В.М.

за участю секретаря Філіпенко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Тернопільська фірма Будівельник», третя особа ОСОБА_2 про визнання майнового права, -

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" про визнання майнового права на квартиру, посилаючись на те, що 16.01.2006 року між ним та відповідачем було укладено договір про дольову участь у будівництві за умовами якого виконавець ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" веде будівництво, а ОСОБА_1 фінансує згідно умов договору будівництво квартири АДРЕСА_1, площею 79,0 кв.м.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, уточнив, просить визнати за позивачем майнові права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Вказав, що позивачем повністю оплачено кошти на виконання договору про дольову участь, що стверджується п.4.2 договору від 16.01.2006 року. Позивач протягом тривалого часу користується квартирою АДРЕСА_1, оплачує комунальні послуги, відповідачем жодних претензій з часу укладення договорів не пред'являлось Пояснив також, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2011 року задоволено позов ОСОБА_1 та визнано за останнім право власності на спірну квартиру.

Представник відповідача ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" у судовому засіданні позов не визнав та суду вказав, що жодних оплат за договорами пайової участі позивачем не проводилося, доказом здійсненої оплати може виступати лише платіжний документ, який позивачем суду не представлений, а не запис у договорі. Посилаючись на те, що майнове право у позивача виникає в момент сплати коштів згідно договорів, проте оплат не проводилось, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, пояснили суду, що сам їх довіритель має майнове право на спірну квартиру після розірвання ПП ТФ Будівельник договору дольової участі з позивачем, й підтвердженням цього є рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05.05.2011 року, яким за ОСОБА_2 визнане майнове право на незавершену будівництвом квартиру АДРЕСА_1.

Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно договору від 16.01.2006 року, укладеного між ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" та ОСОБА_1 виконавець ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" веде будівництво та зобов'язується передати ОСОБА_1 квартиру після завершення будівництва, а ОСОБА_1 фінансує згідно умов договору будівництво двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, проектною загальною площею 79,0кв.м. Відповідно до п.п.1.3-1.5 цього договору вартість вказаного об'єкта становить 47400 доларів США, планове закінчення будівництва та здачі об'єкта в експлуатацію - 4кв. 2007 року. Згідно п.4.2 договору на момент підписання даного договору, сторони здійснили повний розрахунок за цим договором.

Суд критично оцінює доводи відповідача, що єдиним доказом оплати може виступати лише платіжний документ, а не запис у договорі, з огляду на те,що згідно норм ст.ст. 509, 526, 629 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом (договір є обов'язковим для виконання сторонами).

Підписавши договір дольової участі сторони погодились і на його умови, зокрема, викладені у п.4.2 договору від 16.01.2006 року.

Доказу визнання недійсним п. 4.2. даного договору суду не представлено, а тому в силу презумпції дійсності правочину, він (договір) є дійсним в цілому.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ще з 2007 року позивач у квартирі по АДРЕСА_1 встановив за власні кошти систему опалення, газовий лічильник, по даний час оплачує комунальні послуги. Відповідач протягом усього часу з моменту укладення наведених договорів жодних претензій щодо спірних квартир позивачу не пред'являв.

Доводи відповідача на те, що позивач не отримав документів, які б стверджували про оплату спірних квартир, суд до уваги не приймає, оскільки обов'язок оприбуткувати отримані за договором кошти та видати документ, який посвідчує їх отримання покладається на відповідача, а не на платника -позивача.

Багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 вважається закінченим будівництвом об'єктом та готовим до експлуатації, що стверджується декларацією за № ТП1431103470 від 30.08.2011 року, виданою інспекцією ДАБК у Тернопільській області.

Розпорядженням Тернопільської міської ради за 3 148 від 11.11.2011 року, багатоквартирному житловому будинку присвоєно адресний номер АДРЕСА_1 з нумерацією квартир від НОМЕР_1 до НОМЕР_2.

Згідно довідки ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації»за № 9624\07-2 від 06.12.2011 року, загальна проектна площа двокімнатної квартири АДРЕСА_1 становить 78 5 кв.м., а житлова 42, 2 кв.м.

Також, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №2-8645\11 від 06 грудня 2011 року, котре набрало законної сили, (аркуш справи № 88-89) задоволено позов ОСОБА_1 до ПП ТФ будівельник та Тернопільської міської ради й визнано за позивачем право власності на спірну квартиру, з подальшою реєстрацією права власності в органах БТІ з отриманням витягу №33013093 від 30.01.2012 року. (аркуш справи 90).

Цим же рішенням суду, встановлено що на момент підписання договору від 16.01.2006 року, ОСОБА_1 здійснив повний розрахунок за придбане майно, а тому в силу ст. 61 ЦПК України, дана обставина доказуванню не підлягає.

Згідно ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

За приписами ст. 190 ЦК України, майном, як с особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки позивачу належить право власності на спірну квартиру, а майнове право є наслідком набуття права власності особи на майно, позов ОСОБА_1 є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 212, 294 ЦПК України, ст.ст. 177, 190, 328, 509, 526 Цивільного кодексу України, суд,-

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 майнове право на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з Приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник»в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 45. 50 грн.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.