Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Іовенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Пристав», Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБОРГ»про відшкодування моральної шкоди,-

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.12.2005 р. отримав від ЗАТ «Альфа-Банк»грошові кошти у розмірі 3 576,67 грн. за кредитним договором № 400033678 під 12% річних для придбання «ноутбука». Як і передбачено умовами договору позивач сплатив банку 1,99% комісійної винагороди за управління кредитом, що становило 357,67 грн., крім того ним було сплачено частину товару у розмірі 300,00 грн. Залишок у сумі 3 3219,00 грн. позивач повинен був сплатити на протязі року по 389,18 грн. щомісяця, згідно до графіку погашення кредиту. Позивач виконав усі умови кредитного договору, сплатив суму споживчого кредиту та сплачував пеню за несвоєчасну оплату у визначені графіком погашення терміни, як це передбачено п. 3.4. договору. Проте у січні 2006 року позивачем було отримано вимогу банку без дати та вихідного номера про додаткову оплату 302,36 грн. із яких: 180,14 грн. простроченого кредиту, 0,48 грн. відсотки за користування кредитом, 1,62 грн. прострочених відсотків за користування кредитом, 71,18 грн. комісійних, 48,94 грн. пені за несвоєчасну сплату щомісячного платежу. На виконання умов кредитного договору позивачем було повернуто споживчий кредит у загальній сумі 5 360,54 грн. та згідно до квитанції по оплаті, позивачем було виплачено 1 881,51 грн. понад суми кредиту, яка входила в оплату відсотків за несвоєчасне погашення кредиту відповідно до графіку. З невідомих причин, у середині 2010 р. до позивача та його родини почали звертатися по телефону невідомі особи і у загрозливій та образливій формі вимагати неіснуючий борг перед банком. 25.11.2010 р. позивач звернувся зі скаргою до голови правління банку із проханням письмово повідомити про заборгованість та залишити у спокої родину, до скарги було додано усі квитанції про оплату. У відповіді на скаргу зазначалось, що існує якийсь борг перед банком та запропоновано звернутися до відділення ПАТ «Альфа-Банк»для отримання довідки про рух коштів. У травні 2011 р. позивачем було отримано лист ТзОВ «УКРБОРГ»з вимогою сплатити неіснуючий борг, а отже банк в порушив вимоги ч. 2 ст. 516 ЦК України та положення Закону України «Про банки і банківську діяльність» (872-12) щодо розголошення банківської таємниці. В подальшому позивач отримував вимоги від ТзОВ «Боргова агенція «Пристав» про повернення заборгованості перед банком, що свідчить про продовження порушення банком вимог чинного законодавства. Як ТзОВ «Укрборг» так і ТзОВ «Боргова агенція «Пристав» постійно дзвонять по домашньому телефону позивача з погрозами матері та брату, виражаються нецензурними словами, погрожують описом та вилученням майна. Позивач неодноразово звертався до правоохоронних органів, проте кримінальна справа порушена так і не була. Неправомірні дії відповідачів призвели до того, що у матері та брата позивача стався гіпертонічний криз і довелося звертатися до лікарів. У позивача також виникли неприємності, він втратив спокій, що відобразилось на його родині, виникла психологічна травма та зневіра у порядність банківських установ, що не могло не відбитися і на родині, у якій почався розлад. Відповідачами фактично здійснюється моральний тероризм. Позивач зазначає, що неправомірні дії відповідачів призвели до моральної шкоди, яку він оцінює у грошовому еквіваленті у сумі 10 000,00 грн., яку просить стягнути з відповідачів солідарно.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити. Також просив суд відшкодувати витрати представника позивача, пов'язані з явкою до суду згідно до ст.ст. 79, 85 ЦПК України у розмірі 1 667,17 грн. Не заперечував проти розгляду справи за відсутності представників відповідачів.

Представники ПАТ «Альфа-Банк», ТОВ «Боргова агенція «Пристав» в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Надали заперечення на позов де зазначили, що вимоги позивача безпідставні, а тому не підлягають задоволенню та просили розглянути справу за їх відсутністю.

Представник ТОВ «УКРБОРГ»належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань від нього в адресу суду не надходило.

Суд, керуючись положеннями ст. 169 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, проти чого не заперечує представник позивача.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наведеного.

Встановлено і не заперечується сторонами, що 25.12.2005 р. між позивачем та ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк»було укладено кредитний договір № 400033678 за яким ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 3 576,67 грн. на придбання ноутбуку ACER TRAVELMATEL 2312LC-L та взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом у розмірі 12% річних, повернути кредит частинами відповідно до графіку повернення, вказаному в додатку № 1 до договору та виконати інші його умови.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 525 ЦПК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання були ним виконані в повному обсязі та належним чином, що підтверджується наданими копіями квитанцій про сплату грошових коштів у загальній сумі 5 360,54 грн. Погашення кредиту відбувалось до грудня 2006 р. Також вказує, що банк фактично передав неіснуючий борг іншим компаніям та порушив банківську таємницю, відомості про банківські рахунки та економічний стан клієнта, чим спричинив моральну шкоду.

Відповідно до положень ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язань на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом.

Згідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з наданого представником ПАТ «Альфа-Банк» належним чином завіреного розрахунку, станом на 26.03.2012 р. за позичальником ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 2 284,41 грн.

Зазначений розрахунок свідчить про те, що з січня по липень 2006 р. позивачем не були сплачені щомісячні платежі у розмірі, 389,18 грн., як це передбачено графіком погашення заборгованості та починаючи з липня 2006 р. грошові кошти, що надходили від ОСОБА_1 йшли на погашення заборгованості.

Відповідно до положень ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює. Припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Представником ТОВ «Боргова агенція «Пристав» надано до заперечень договір доручення № 02015-5КА87/АБ від 30.08.2011 р. за яким агенція за дорученням ПАТ «Альфа-Банк» приймає на себе зобов'язання за винагороду здійснювати від імені довірителя допустимі чинним законодавством України та даним договором юридичні та/або фактичні дії, спрямовані на повернення в досудовому порядку загальної заборгованості боржників за кредитними договорами, що не забезпечені заставою строк невиконання/неналежного виконання боржником своїх зобов'язань перевищує 181 день включно.

За договором доручення ТОВ «Боргова агенція «Пристав» отримала право, зокрема, направляти боржникам листи із вимогою про добровільне здійснення останніми погашення простроченої заборгованості, яка виникла за кредитними договорами, укладеними між довірителем і боржником, на рахунок вказаний довірителем, право подавати та отримувати різного характеру скарги, заяви, довідки, документи, витяги, в тому числі і позовні заяви.

На виконання умов договору доручення ПАТ «Альфа-Банк»видано ТОВ «Боргова агенція «Пристав» доручення, як це передбачено ст. 1003 ЦК України.

Як вбачається з наданих позивачем документів, а саме повідомлень про необхідність сплати заборгованість за кредитними договором, Товариство діяло в межах наданих довірителем повноважень та не свідчить про переуступку прав вимоги, як це передбачено ст. ст. 512, 516 ЦК України.

Крім того в матеріалах справи містяться вимоги колекторської компаній ТОВ «УКРБОРГ» про сплату боргу за кредитним договором та зазначені можливі необхідні заходи стягнення заборгованості.

Позивач зазначає, що надавши відомості про нього третім особам, банк фактично розкрив інформацію, що становить банківську таємницю.

Банківською таємницею, згідно до положень ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнта тощо.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, інформація, яка стала відома відповідачам не відноситься до банківської таємниці в розумінні положень вищезазначеного Закону.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, згідно до приписів ст. 23 ЦК України. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.19995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (v0004700-95) з відповідними доповненнями та змінами, роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової шкоди) підлягають: наявність такої шкоди, протиправність дій її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Кожна сторона, відповідно до приписів ст. 60 ЦПК України, зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на те, що позивачем, його представником не надано доказів протиправності дій відповідачів, наявності моральної шкоди, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 57, 60, 88, 169, 212- 219 ЦПК України, ст. 23 ЦК України (435-15) , суд -

В задоволенні позову відмовити.

рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або якщо його не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.