Комінтернівський районний суд м.Харкова
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
05 квітня 2012 року
Провадження № 2/2020/219/2012
Справа № 2-1601/11
|
Комінтернівський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого: судді- Музиченко В.О.
при секретарі -Буняєвій М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом АК «Харківобленерго»до ОСОБА_1, ПАТ «СК «Універсальна» 3-і особи: ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, завданих ДТП
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ПАТ «СК « Універсальна» 3-і особи: ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, завданих ДТП.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 10.05.2010 року близько 11 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1, керуючи належним йому автомобілем «Ніссан Тіїда», держ. ном. НОМЕР_2, порушивши п. 13.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п)
припустив зіткнення з автомобілем УАЗ 2206 (держ. номер НОМЕР_1), який належить АК «Харківобленерго»на праві власності. Вина ОСОБА_1 підтверджується постановою Валківського районного суду Харківської області від 12.07.2010 року по справі № 3-462/2010 р. Згідно з довідкою про дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_1 спричинив пошкодження автомобіля УАЗ 2206. який належить АК «Харківобленерго», а саме: заднє ліве крило, заднє праве крило, кришу, багажник, задній бампер, лобове скло, дзеркала заднього виду, лівий задній ліхтар. Відповідно до висновку спеціаліста вартість відновлювальних робіт по автомобілю УАЗ 2206 перевищує його ринкову вартість. Також позивач просить стягнути збитки від пошкодження автомобіля УАЗ 2206 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що розрахований згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.1996 року (116-96-п)
«Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей»та складає 145111 гра. 25 коп. Посилаючись на норми ст.ст. 1166 та 1187 ЦК України та ст.ст. 4, 5, 102, 103 ЦПК України (1618-15)
, позивач просить стягнути із відповідача ОСОБА_1суму у розмірі 145 111 грн. 25 коп. за пошкоджений автомобіль; витрати в розмірі 400 грн. за проведену фахівцем-автотоварознавцем оцінку вартості відновлювальних робіт по автомобілю УАЗ 2206; витрати зі сплати державного мита за подання позову у розмірі 1455 гри. 11 коп.; витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача як власника наземного транспортного засобу була належним чином застрахована на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/ 030530. За таких умов, відповідно до статті 1194 ЦК України, належним відповідачем є страхова компанія. Відповідачем наголошено, що Постанова Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 (116-96-п)
«Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», не підлягає застосуванню до відносин з визначення матеріальних збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стосовно вимоги позивача про стягнення витрат в розмірі 400 гривень за проведену фахівцем-автотоварознавцем оцінку вартості відновлюваних робіт по автомобілю УАЗ 2206, відповідачем зазначено, що не можуть бути визнані збитками позивача його витрати за проведену фахівцем-автотоварознавцем оцінку вартості відновлюваних робіт, оскільки вони не є майновою шкодою. Щодо витрат зі сплати державного мита та інформаційно-технічного забезпечення відповідачем із посиланням на статтю 79 ЦПК України зазначено, що витрати зі сплати державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення не є судовими витратами, а тому не підлягають стягненню.
Ухвалою суду від 21.03.2012 року ПАТ «СК Універсальна» була залучена в якості відповідача.
Представник ПАТ «СК Універсальна» пояснив, що цивільно -правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» полісом обов,язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/0305330 від 05.02.2010 року третього типу. Поліс обов'язкового страхування був укладений відповідно до Закону України «Про обов,язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року (1961-15)
.
Пп.22.1 ст.22 Закону встановлює, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо -транспортної пригоди життю, здоров,ю, майну третьої особи.
Пп9.2. ст.9 Закону встановлює, обов.язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.
Ст. 29 Закону встановлює, що у зв,язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов,язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Пп. 35.1 ст. 35 Закону встановлює, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
Позивачем до Страхової компанії надано висновок експерта від 26.08.2010 року, в якому зазначається, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «УАЗ 2206» державний номер НОМЕР_1 перевищує його ринкову вартість. Вартість матеріального збитку становить 18039 гривень. На адресу позивача ними був направлений запит від 25.03.2011 року, в якому Страховик просив письмово повідомити своє рішення стосовно визнання чи невизнання фізичного знищення транспортного засобу. На вказаний запит відповідь отримана не була, що позбавило страховика можливості здійснити розрахунок страхового відшкодування та сплатити страхове відшкодування. В зв,язку з чим вони вважають, що позивач навмисно перешкоджав страховику в оцінки розміру матеріальної шкоди, тому просять в задоволенні позовних вимог відмовити.
3- особа ОСОБА_2 в судове засідання не з,явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судовим розглядом встановлено, що 10.05.2010 року близько 11 годині 00 хвилин відповідач, керуючи належним йому автомобілем «Ніссан Тіїда», держ. ном. НОМЕР_2, порушивши п. 13.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п)
припустив зіткнення з автомобілем УАЗ 2206 (держ. номер НОМЕР_1), який належить АК «Харківобленерго»на праві власності. Вина відповідача встановлена постановою Валківського районного суду Харківської області від 12.07.2010 року по справі № 3-462/2010 р.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/ 030530 цивільна-правова відповідальність відповідача з 00 хвилин 00 годин 05.02.2010 року до 04.02.2011 року була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Універсальна» (Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»). Отже, станом на 10.05.2010 року цивільна-правова відповідальність відповідача була застрахована.
26.08.2010 року фахівцем-товарознавцем ТБ «Радар» ОСОБА_4 був складений «Отчет специалиста-автотовароведа № 220/08.10 по определению материального ущерба причененного владельцу автомобиля УАЗ 2206, рег. номер НОМЕР_1», вартість відновлюваного ремонту, навіть з урахуванням коефіцієнту зносу, вартості пошкодженої обшивки, вартості малярних робіт всередині салону тощо перевищує риночну вартість автомобіля та складає 18 039 грн.
Відповідно до п. 30.1. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно із повторним листом ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», що був надісланий позивачу 25.03.2011 року, було визнано настання страхового випадку та поставлено питання щодо згоди із визначенням автомобіля УАЗ 2206, рег. номер НОМЕР_1 фізично знищеним у зв'язку із перевищенням різниці вартості відновлювального ремонту над ринковою вартістю зазначеного автомобіля. На поставлене питання позивачем не було надано відповіді.
Згідно із висновку судової автотоварознавчої експертизи від 23.01.2012 року № 8372, проведеної експертом НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, вартість відновлюваних робіт пошкодженого автомобіля УАЗ 2206, рег. номер НОМЕР_1 перевищує ринкову вартість автомобіля. За таких умов розмір матеріального збитку визначається в розмірі ринкової вартості автомобіля та складає 18 512, 36 грн.
Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право,договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до вимог п.22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Отже, у контексті вимог ст. 1194 ЦК України про відповідальність особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Таким чином, належним відповідачем є ПАТ «Страхова компанія «Універсальна».
Згідно з вимогами ст. 10 ЦПК України «кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень".
Позивач не скористався наданими йому процесуальними законодавством правами і жодних вимог до «СК «Універсальна» не заявив. В той же час вимоги до ОСОБА_1 цивільно -правова відповідальність якого належним чином застрахована, є безпідставними.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених АК « Харківобленерго» позовних вимог, в зв,язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213- 215, 218 ЦПК України,ст.ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України,суд-
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог АК «Харківобленерго» до ОСОБА_1, 3-і особи: ОСОБА_2, ПАТ «СК «Універсальна» Універсальна»про стягнення матеріальних збитків, завданих ДТП - відмовити.
рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення або в порядку ч.1 ст. 294 ЦПК України.