2-2584/11 Про стягнення шкоди в порядку регресу - 23.01.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"про стягнення шкоди в порядку регресу,

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 04.10.2007 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, а саме автомобіль "Фольксваген"д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3,автомобіль "Нісан" д/н НОМЕР_4 ОСОБА_2 скоїли зіткнення з автомобілем "ЗАЗ Деу"д/н НОМЕР_5, що належить ЗАТ "Єврофінанс", в результаті чого автомобілю "ЗАЗ Деу"заподіяні механічні ушкодження. ДТП сталася у зв’язку із порушенням відповідачами ПДР, що підтверджується постановою Баришівського районного суду Київської області від 09.11.2007 р. та постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.11.2007 р. Між позивачем та ЗАТ "Єврофінанс"17.09.2007 р. було укладено договір добровільного страхування автотранспорту № 240532139. За умовами даного договору автомобіль "ЗАЗ Деу"д/н НОМЕР_5 був застрахований від ризику автоаварії. Після настання страхового випадку страхова компанія сплатила ЗАТ "Єврофінанс"страхове відшкодування у розмірі 8 661,50 грн. Страхове відшкодування було сплачено на підставі авто товарознавчого дослідження № 627 від 05.12.2007 р. та рахунку-фактурі № СФ-0000068 від 26.11.2007 р. Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована ВАТ "СК "ПЗУ Україна"за договором № ВА/1206287 останнє має виконати свої зобов’язання за договором та відшкодувати понесені позивачем витрати. Просить суд визначити ступінь вини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у ДТП, що мала місце 04.10.2007 р., з урахуванням ступеня вини стягнути з відповідачів суму у розмірі 8 661,50 грн. та судові витрати.

В подальшому представник позивача уточнив вимоги та зме6ншив їх. Зазначив, що ОСОБА_3 сплатив позивачу франшизу у розмірі 510,00 грн. ОСОБА_2 надав поліс № ВВ/1748899 від 10.08.2007 р. за яким його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована ТДВ "Альфа-Гарант"з фіксованою франшизою у розмірі 510, 00 грн. А тому просив суд стягнути з ПрАТ "СК "ПЗУ Україна"суму у розмірі 3 310,75 грн., з ТДВ "Альфа-Гарант"суму у розмірі 3 310,75 грн., з ОСОБА_2 суму у розмірі 510,00 грн. та пропорційно з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що при уточненні позову допущено технічну помилку. Зі страхових компаній підлягає стягненню сума у розмірі 3 820,75 грн. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник ПрАТ "СК "ПЗУ України"визнав вимоги позивача в частині стягнення зі страхової компаній суми у розмірі 3 820,75 грн. та не заперечував проти задоволення позову.

ТДВ СК "Альфа-Гарант"в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Пояснив суду, що страхової компанії не надходило жодних заяв стосовно відшкодування шкоди внаслідок ДТП та не надано відповідних доказів, а тому у позивача відсутні підстави для вимоги відносно відшкодування. Крім того зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки на виконання умов договору страхування виплата відбулась 09.01.2008 р. і станом на 23.01.2012 року сплинув строк наданий законом для захисту своїх прав, відповідно до ч. 6 ст. 261 ЦК України. Просив суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити у задоволенні вимог.

ОСОБА_2 також заперечував проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено і не оспорюється сторонами, що 04.10.2007 року приблизно о 08 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Стародонецькій, 17/2 сталась дорожноьо-транспортна пригода за участю автомобілів "Фольксваген"д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, "Ніссан" д/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 та "ЗАЗ Деу"д/н НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_4 Під час пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 01.11.2007 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 грн.

При цьому встановлено, що ОСОБА_2 04.10.2007 р. керуючи автомобілем в м. Києві по вул.. Стародонецькій, 17/2 під час обгону перешкоди не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль "ЗАЗ Деу"д/н НОМЕР_5, заподіявши матеріальні збитки.

В свою чергу ОСОБА_3 постановою Баришівського районного суду Київської області від 09.11.2007 р. притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП із застосуванням адміністративного покарання у вигляді штрафу у розмірі 34 грн. на користь держави.

Встановлено, що 04.10.2007 р. ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом "Фольксваген"д/н НОМЕР_3 в м. Києві на дорозі з двостороннім рухом, яка має дві смуги в одному напрямку, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги і скоїв зіткнення з автомобілем, який рухався в зустрічному напрямку "ЗАЗ Деу"д/н НОМЕР_5, внаслідок чого пошкоджено обидва автомобілі.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та власником автомобіля "ЗАЗ Деу"д/н НОМЕР_5ЗАТ "Єврофінанс"17.09.2007 р. укладено договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажира, поліс № 240532139. Строк дії договору до 30.06.2008 р. Об’єктом страхування за договором є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом –"ЗАЗ Деу"д/н НОМЕР_5.

Відповідно до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховий випадок відповідно ст. 8 Закону України "Про страхування"- це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Франшиза, що встановлено положеннями ст. 9 Закону України "Про страхування"- частина збитків, що не відшкодовується згідно з договором страхування.

14.12.2007 р. позивачем складено страховий акт № 26771 за яким до виплати за договором страхування належить сума –8661,50 грн. Сума збитків 9 671,50 грн. відповідно до рахунку-фактури, франшиза –1010,00 грн.

Як свідчить платіжне доручення № 81 від 09.01.2008 р. позивач сплатив страхувальникові страхове відшкодування у розмірі 8 661,00 грн.

Відповідно до положень ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Встановлено і не заперечується сторонами, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП застрахована ПрАТ "СК "ПЗУ Україна"за полісом № ВА/1217064, франшиза –510,00 грн., відповідальність ОСОБА_2 –ТДВ "СК "Альфа-Гарант"за полісом ВВ/1748899, франшиза –510.00 грн.

Приписами ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до ліміту відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом (1961-15) порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю третьої особи.

На день розгляду справи ОСОБА_3 відшкодував частину збитків, які не відшкодовуються за договором страхування. В свою чергу ПрАТ "СК "ПЗУ Україна"визнало вимоги позивача стосовно стягнення в порядку регресу суми у розмірі –3 820,75 грн. (8 661,50 грн. / 2 –510,00 грн.).

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"на його користь суму у розмірі 3 820,75 грн.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов’язаннями перебіг строку позовної давності починається від дня виконання основного зобов’язання.

Згідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Представник ТДВ СК "Альфа-Гарант"просить застосувати строк позовної давності і відмовити в позові, оскільки основне зобов’язання виконано позивачем 09.01.2008 р. і станом на 23.01.2012 строк встановлений законом сплинув.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, згідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України.

Загальна позовна давність, відповідно до положень ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

Слід зазначити, що ОСОБА_2 повідомив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди діяв договір страхування укладений з ТДВ СК "Альфа-Гарант"під час розгляду справи.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення заяви представника відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності і вважає за можливе стягнути з ТДВ СК "Альфа-Гарант"на користь позивача суми у розмірі 3 820,75 грн., з ОСОБА_2 суму у розмірі 510,00 грн.

Розподіляючи судові витрати, суд керується вимогами ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 30, 57, 60, 88, 169, 212- 215 ЦПК України, ст. ст.251,261,267, 979, 993, 1188 ЦКУ, Законом України "Про страхування" (85/96-ВР) , Законом України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" (1961-15) , суд -

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"суму у розмірі 3 820 грн. 75 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"суму у розмірі 3 820 грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"суму у розмірі 510 грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"солідарно на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"судові витрати: судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 51 грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"судові витрати: судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 06 грн. 88 коп.

рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.