2а-1825/11/1470 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими фізичній особі-підприємцю було збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та суму податку на додану вартість - 03.10.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.02.2011 року № 0000031701/0, №0000051701/0, -

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2011р. №0000031701/0, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 246 535,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 61 633,75 грн. та податкового повідомлення-рішення від 01.02.2011р. №0000051701/0, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 було збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 216 858,30 грн.

Суд першої інстанції своєю постановою від 17 грудня 2012 року адміністративний позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби №0000031701/0 від 01.02.2011р., в частині визначення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість 220 714,93 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 55 178,73 грн.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

21.01.2011 р. посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було складено акт перевірки № 105/17-100-2520510944 про результати виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 за період з 01.04.08 р. по 30.06.2010 р.

01.02.2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва на підставі акту перевірки № 105/17-100-2520510944 від 21.01.2011р. були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000031701/0 та №0000051701/0.

Податковим повідомленням-рішенням №0000031701/0 від 01.02.2011р. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 246 535,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 61 633,75 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 01.02.2011р. №0000051701/0, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 було збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 216 858,30 грн.

Колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000031701/0 від 01.02.2011р. щодо визначення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість 220 714,93 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 55178,73 грн. є правомірним з огляду на наступне.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено поняття податкового кредиту як суми, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно із цим законом. Пункт 1.8 ст.1 цього закону встановлює, що бюджетним відшкодуванням є сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

В підпункті 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" наводиться перелік позицій, які повинна містити податкова накладна при її заповненні.

Згідно до п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника… У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, жодних доказів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту в сумі 220 714,93 грн. до суду першої інстанції, позивачем не надано.

Стосовно безпідставно неврахованих ДПІ податкових накладних на суму 25820,07 грн., судова колегія вважає за доцільне зазначити, що наведені податкові накладні складені з порушенням Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 165 (z0233-97) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (z0233-97) , п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки не містять індивідуального податкового номеру покупця; частина податкових накладних виписана на адресу іншого суб'єкта господарювання - СПД ОСОБА_5, за якими позивач не мав права на

формування податкового кредиту; з урахуванням вимог п.п. 7.4.1 її. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту товари придбані за податковою накладною від 15.04.2008, 05.05.2008, 13.05.2008, 15.05.2008, 21.05.2008, 04.07.2008, 07.07.2008, 26.12.2008 тощо, оскільки позивачем не доведено використання в господарській діяльності придбаних товарів (ракет Метеор, предметів жіночої гігієни, спальних мішків, сонцезахисних окулярів тощо).

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000051701/0 від 01.02.2011 р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних-осіб на 216 858,30 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно висновків акту перевірки, позивач допустив порушення вимог частини 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" внаслідок чого було занижено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 216 858,30 грн. Заниження податкового зобов'язання на 216 858,30 грн. виникло внаслідок включення позивачем до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, документально не підтверджених витрат та витрат, не пов'язаних з одержанням доходів під надання екологічних послуг на загальну суму 1 445 722,00 грн.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що прийняті ним в якості належних та допустимих доказів - прийняв документи, які не надавалися до перевірки, більш того, позивачем жодним доказом не підтверджено взаємозв'язок між витратами на екологічні послуги та одержаним доходом. Отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000031701/0 від 01.02.2011 року є таким, що відповідає чинному законодавству.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення від 01.02.2011 року № 0000031701/0 та№0000051701/0 є законними та обґрунтованими.

Відповідно, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим рішення суду першої підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.02.2011 року № 0000031701/0, №0000051701/0 - відмовити.