Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
22 листопада 2011 року
Справа № 0417/2-2096/2011
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs26093170) ) ( Додатково див. рішення апеляційного суду Дніпропетровської області (rs22478268) )
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого судді - Мороз В.П.,
при секретарі - Чигрин В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2011 року позивачка звернулася з позовом до ОСОБА_2 про захист честі та гідності.
В обґрунтування своїх позовних вимог у позовній заяві та в ході судового засідання позивачка, уточнивши позовні вимоги, посилалася на те, що відповідач порушує її спокій у вечірній час, виражається нецензурною лексикою та погрожує фізичною розправою, чим спричинив позивачці моральну шкоду, яку вона оцінює в 1500,00 грн.
З урахуванням викладеного, просила суд стягнути з відповідача на її користь суму моральної шкоди у розмірі 1500,00 грн. судові витрати та витрати на правову допомогу.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що з його боку права позивачки не порушувались, суду надав відгук на позовну заяву.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 19 квітня 2011 року відповідач ОСОБА_2 допустив образливі та нецензурні висловлювання на адресу позивачки ОСОБА_1, вчинивши сварку біля дверей її квартири, що підтверджується особистими поясненнями позивачки та фіксацією (запису) з камери спостереження (а.с.10).
Також матеріали справи містять копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.05.2011 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України (а.с.8), що також підтверджує факт протиправної поведінки відповідача ОСОБА_2 щодо порушення громадського порядку та образливих висловлювань на адресу позивачки.
Сам відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначені факти спростовує частково, посилаючись на те, що це є способом захисту його інтересів та членів його сім’ї. Конституція України (254к/96-ВР) визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також право кожного на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).
За положеннями ч.1 ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист свого особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу (435-15) .
Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав.
Моральна шкода полягає у принижені честі і гідності позивачки ОСОБА_1 у зв’язку з нецензурними висловлюваннями та образами на її адресу з боку відповідача.
На підставі ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, що заподіяла моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а так само з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ч.4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром і не пов'язаний з розміром цього відшкодування.
Задовольняючи позов частково, суд враховує положення ст. 1167 ЦК України, яка передбачає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду з боку відповідача, де доведена його вина (протиправна поведінка), шкідливі наслідки та причинний зв’язок.
Однак, суд критично відноситься до суми заявленої моральної шкоди, яку просить стягнути позивачка, і вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду лише у розмірі 500,00 грн.
Вимоги позивачки з приводу стягнення з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки відсутні докази сплати (фіскальний чек, прибутковий касовий ордер тощо).
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 37 грн.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 297, 1167 ЦК України, Законом України «Про захист честі та гідності», ст.ст. 10, 11, 58- 60, 208- 210, 212- 215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди 500,00 грн., судові витрати у розмірі 45,50 грн., а всього 545,50 грн.
В решті позову –відмовити.
рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 –денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя
В.П. Мороз