2-6603/11 Про визнання договору купівлі-продажу нежилого приміщення недійсним та виселення - 10.11.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Всеукраїнської громадської організації Товариство "Знання"України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорбук", ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача –Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація, Головне управління охорони культурної спадщини про визнання договору купівлі-продажу недійсним та виселення,-

07 лютого 2011 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах, які були уточнені 18.08.2011 року позивач просить: визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення між ТОВ "Лорбук"та ОСОБА_1 від 20.10.2008 року, відповідно до якого було продано нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з №1 по №6 групи приміщень №96, №1, 2, 3 групи приміщень №97 загальною площею 121,3 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі за №3212; визнати недійсним договір оренди нежилих приміщень по АДРЕСА_1 з №1 по №6 групи приміщень №96, №1, 2, 3 групи приміщень №97 загальною площею 121,3 кв.м. у м.Києві, укладений 04.01.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2; виселити ОСОБА_1 з приміщень з №1 по №6 групи приміщень №96, №1, 2, 3 групи приміщень №97 загальною площею 121,3 кв.м., що знаходяться в місті Києві по АДРЕСА_1; виселити ОСОБА_2 з приміщень з №1 по №6 групи приміщень №96, №1, 2, 3 групи приміщень №97 загальною площею 121,3 кв.м., що знаходяться в місті Києві по АДРЕСА_1; вселити в нежиле приміщення по АДРЕСА_1 з №1 по №6 групи приміщень №96, №1, 2, 3 групи приміщень №97 загальною площею 121,3 кв.м., що знаходяться в місті Києві Всеукраїнську громадську організацію Товариство "Знання"України.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі договору оренди займав спірні нежилі приміщення (строк дії договору оренди закінчився 01.01.2011 року) для розміщення редакції засобів масової інформації, засновником яких є позивач. 16.07.2008 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної в м.Києві ради та ТОВ "Лорбук"було укладено договір купівлі-продажу спірних нежилих приміщень. рішенням Господарського суду м.Києва від 20.05.2009 року, яке залишене в силі Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2010 року було визнано аукціон з продажу зазначених нежилих приміщень та зазначений договір купівлі-продажу недійсним. А тому позивач зазначає, що на даний час єдиним власником даних приміщень є територіальна громада.

28.12.2010 року Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної в м.Києві ради повідомило позивача про припинення договору оренди та відмову від його продовження. Проте, 14.01.2001 року Управління відкликало свого листа та просило вважати його недійсним. А тому позивач зазначає, що є згода власника майна на укладення договору оренди зазначених нежилих приміщень.

22.01.2011 року ОСОБА_1, вступаючи в права власника змінила замки у приміщеннях та вивезла речі, що належали позивачу. Всі ці дії відбувались у відсутність представників позивача та без їх відома.

Окрім того, в період розгляду справи в господарському суді, ТОВ "Лорбук"відчужило ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2008 року зазначені нежилі приміщення.

Позивач зазначає, що договір між ТОВ "Лорбук"та ОСОБА_1 був укладений з порушенням моральних засад суспільства та публічного порядку. А тому, оскільки лише власник міг продати приміщення, майно продано особою, яка не мала права його відчужувати, та договір між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної в м.Києві ради та ТОВ "Лорбук"визнаний рішенням суду недійсним, отже відсутня підстава належності майна ТОВ "Лорбук". Окрім того, оспорюваний правочин є нікчемним та потребує визнання його недійсним, оскільки є фіктивним та порушує публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства, оскільки спрямований на незаконне порушення конституційних прав і свобод, заволодіння майном територіальної громади, не спрямований на реальне настання правових наслідків, передбачених договором.

Що ж стосується порушення публічного порядку та фіктивності правочину, як зазначає представник позивача, ТОВ "Лорбук"під час розгляду спору в господарському суді м.Києва не повідомили, що на той час уже був інший власник приміщень та саме ТОВ "Лорбук" зверталось до позивача з листом-пропозицією щодо купівлі спірних нежилих приміщень, в той час, коли приміщення за договором купівлі-продажу належали ОСОБА_1, яка в свою чергу, як зазначає позивач, лише створює видимість що вона є власником нежилих приміщень та понад два роки приховувала інформацію про те, що вона є власником спірних приміщень та ні ТОВ "Лорбук", ні ОСОБА_1 не несли тягар утримання майна.

Крім того, позивач зазначає, що однією із підстав визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним є порушення вимог ч.1, 2 ст. 20 Закону України "Про охорону культурної спадщини", оскільки власник не повідомив орган охорони культурної спадщини із зазначенням ціни та інших умов продажу та наявність переважного права у органу охорони культурної спадщини на купівлю цієї пам’ятки.

Позивач зазначає, що він як правомірний володілець майна та особа, яка має речове право на чуже майно на підставі ст. 396 ЦК України на підставі Договору оренди №08/00 від 01.03.2000 року та на підставі Закону України "Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств, книго розповсюдження, творчих спілок" (2274-17) за відсутності у ОСОБА_1 права на здійснення права власності в тому числі розпорядження щодо виселення орендаря та вселення будь-кого іншого на підставі нікчемного правочину має право на захист свого права.

Як зазначає позивач, договір оренди, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є недійсним на підставі статей 228, 761 ЦК України, а також з тих підстав, що сам договір не спрямований на настання правових наслідків договору оренди, а спрямований виключно на порушення публічного порядку та захоплення майна територіальної громади. ОСОБА_1 не могла отримати майно, оскільки ТОВ "Лорбук"отримало майно за договором, який визнаний недійсним, а ОСОБА_1 відповідно не мала правових підстав передавати в оренду приміщення. Крім того, договір укладений з грубим порушенням публічного порядку, моральних засад суспільства та звичаїв ділового обороту, що вбачається з пов’язаності осіб –учасників оскаржуваних правочинів.

Ухвалою суду до участі у справі на стороні позивача була допущена прокуратура Шевченківського району м.Києва.

В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач –ТОВ "Лорбук"в судове засідання представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

Відповідач ОСОБА_1 в своїх запереченнях зазначала, що вона на законних підставах набула право власності на нежилі приміщення і дане її право зареєстроване в БТІ, що підтверджується реєстраційним посвідченням, а тому є добросовісним набувачем нежилих приміщень. Крім того, Шевченківська районна в м.Києві рада, як колишній власник, не витребовує нежилі приміщення, а позивач фактично перейняв на себе повноваження прокуратури та просить визнати недійсним договір.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судових засіданнях позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що права позивача на даний час не порушені, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає. В судове засідання, яке відбулось 10.11.2011 року представник відповідача не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила.

Представник третьої особи - Київської міської ради заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити посилаючись на те, що оскільки є рішення Господарського суду м.Києва, відповідно ТОВ "Лорбук"не мало повноважень власника. Крім того, даний будинок є щойно виявленим об’єктом культурної спадщини. А тому договір купівлі-продажу між ТОВ "Лорбук"та ОСОБА_1 є недійсним, а відповідачі є недобросовісними особами, які пов’язані єдиним представництвом та родинними стосунками, а отже були добросовісно обізнані щодо ситуації навколо майна та які свідомо вчиняли порушення прав позивача та територіальної громади.

Представник третьої особи Головного управління охорони культурної спадщини в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, але зокрема і зазначив, що в даний час права позивача ніяким чином не порушені.

Третя особа –Київська міська державна адміністрація представника в судове засідання не направила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи.

Представник прокуратури Шевченківського району м.Києва в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі. В судове засідання, яке відбулось 10.11.2011 року не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи. Про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов’язок доказування покладений на сторони.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 01.03.2000 року між Державним комунальним підприємством житлового господарства Старокиївського району м.Києва та правлінням товариства "Знання"укладений договір №08//00 оренди нежилого приміщення. За даним договором ТОВ "Знання"отримало в оренду нежиле приміщення, яке знаходиться АДРЕСА_1 площею 133,0 кв.м. (а.с.38-43 т.1)

Розпорядженням Старокиївської районної державної адміністрації міста Києва №161 від 12.03.2001 року було продовжено термін використання приміщення, виділеного в орендне користування Товариству "Знання"України в буд.АДРЕСА_1 до 01.01.2011 року (а.с.44,45 т.1).

На підставі зазначеного розпорядження 11.04.2001 року були внесені зміни до Договору оренди нежилого приміщення від 01.03.2000 року (а.с.46 т.1).

ТОВ "Лорбук"16.07.2008 року на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення на аукціоні придбало в Управлінні з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної в м.Києві ради спірні нежилі приміщення (а.с.25-28 т.1).

20.10.2008 року ОСОБА_1 купила у ТОВ "Лорбук"на підставі договору купівлі-продажу нежилі приміщення з №1 по №6 групи приміщень №96, №1, 2, 3 групи приміщень №97 в літері "А"загальною площею 121,3 кв.м. АДРЕСА_1 в м.Києві (а.с.22-24 т.1).

Як вбачається з копії реєстраційного посвідчення (видане 03.11.2008 року), на даний час нежилі приміщення з №1 по №6 групи приміщень №96, №1, 2, 3 групи приміщень №97 в літері "А"загальною площею 121,3 кв.м. АДРЕСА_1 в м.Києві належать на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2008 року (а.с.21 т.1).

Листом від 01.09.2009 року ТОВ "Лорбук"пропонувало Товариству "Знання"України купити спірні нежилі приміщення (а.с.49 т.1). Пізніше, 21.09.2009 року ТОВ "Лорбук"направило листа позивачу із проектом додаткової угоди в якому передбачалось підвищення орендної плати (а.с.52 т.1).

Позивач неодноразово звертався до правоохоронних органів (прокуратури, Служби безпеки України) щодо захисту їх права на оренду нежилих приміщень.

рішенням господарського суду м.Києва від 20.05.2010 року визнано недійсним аукціон з продажу зазначених нежилих приміщень, оформлений протоколом №05-05/08 від 15.07.2008 року про хід біржових торгів на аукціоні з продажу майна та відповідно до якого переможцем торгів було обрано ТОВ "Лорбук"та визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення на аукціоні від 16.07.2008 року, укладений між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної в м.Києві ради та ТОВ "Лорбук"(а.с.29-33 т.1). Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2010 року рішення від 20.05.2010 року було залишено без змін (а.с.34-37 т.1).

Як вбачається, рішенням суду реституція застосована не була.

28.12.2010 року заявою за №7/9-362-004/58 Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради повідомило правління Товариства "Знання"України про те, що договір оренди нежилого приміщення продовжуватись не буде та повернути в десятиденний термін з моменту отримання цієї заяви приміщення за актом приймання-передачі Управлінню з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради (а.с.47 т.1).

Листом від 14.01.2011 року за №7 Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради повідомило позивача про те, що заяву від грудня 2010 року просять вважати помилковою, недійсною та відкликаною (а.с.48 т.1).

Не зрозуміло на яких підставах Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради направляло зазначені заяви та листи позивачу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, на той час за даними БТІ нежилі приміщення були зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1

04.01.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір оренди нежилих приміщень. За даним договором ОСОБА_2 отримала в користування строком на 26 місяців спірні нежилі приміщення (а.с.53-57 т.2).

Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної в м.Києві ради листом від 16.02.2011 року №64, яке було направлене заступнику голови Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації, повідомило, що на сьогоднішній день існує спір щодо власника нежилого приміщення, а щодо переукладення договору оренди, Управління повідомило, що у разі визнання в судовому порядку власником нежилого приміщення територіальну громаду Шевченківського району м.Києва, то термін дії договору оренди буде вважатись продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (а.с.186-188 т.2).

Статтею 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач на момент розгляду справи в суді не є власником нежилих приміщень та не є їх орендарем, оскільки строк дії договору закінчився 01.01.2011 року, а Договір оренди з новим власником укладений не був, а тому суд приходить до висновку, що права позивача не порушені, а тому немає законом передбачених підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3, 10, 11, 60, 159, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В задоволенні позовних вимог Всеукраїнської громадської організації Товариство "Знання"України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорбук", ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача –Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація, Головне управління охорони культурної спадщини про визнання договору купівлі-продажу недійсним та виселення –відмовити.