Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Трещова В.В.,

при секретарі Горбатенко Д.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в обґрунтування якої зазначив, що з вини відповідача відбулася ДТП, якою спричинено майнову шкоду позивачу, тому позивач просив стягнути з відповідача як з особи яка винна в ДТП на його користь матеріальні збитки в сумі -18 135, 35 грн., моральну шкоду в сумі - 10000 грн. та судові витрати в сумі - 401 грн. 40 коп.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі, позов просив задовольнити у повному обсязі, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Письмової заяви про причини своєї неявки та перенесення розгляду справи до суду не надав, тому суд проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про те, що вони врегульовані положеннями діючого ЦК України (435-15) .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є зокрема діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 ЦК України визначений порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до якого шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) : розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Судом встановлено, що 05 листопада 2010 року у м.Дніпропетровську на перехресті вул. Робоча та вул. Уральська відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, керуючого автомобілем «Ніссан Навара»д/н НОМЕР_1 та автомобіля «Міцубісі Лансер», що належить позивачу.

Постановою судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2010 року винним у даному зіткненні було визнано відповідача, що підтверджується копією вказаної постанови, дослідженої у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи.

Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 автомобіль Міцубісі Лансер д/н НОМЕР_3 належить позивачу.

Відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме : 1) шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У даному випадку шкоду було спричинено саме внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки -зіткнення двох автомобілів. Тому застосуванню підлягає саме ст. 1188 ЦК України.

Оскільки в судовому засіданні знайшов своє об'єктивне підтвердження факт спричинення відповідачем матеріальної шкоди автомобілю позивача, що підтверджується постановою суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за вчинення ДТП внаслідок якого було спричинено шкоду позивачу, суд приходить до висновку про наявність права позивача на відшкодування йому такої шкоди.

Згідно дослідженого у судовому засіданні висновку експертного дослідження товарознавця № 217 від 17.11.2010 року матеріальна шкода спричинена внаслідок зіткнення автомобілю позивача становить 43 565, 03 гривень.

Судом, також встановлено, що позивачу АТ СК Ахастрахування було здійснено виплату страхового відшкодування за даною ДТП в розмірі 24990, 00 гривень.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що згідно наданих розрахунків залишок невідшкодованих збитків відповідачем складає 18 135, 35 грн.

Згідно вимог ст. 22 ЦК України Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 316 ЦК України (435-15) Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно вимог ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Таким чином, оцінюючи позовну вимогу про стягнення 18 135,35 гривень у якості недоплаченої суми за ремонт автомобіля, суд приходить до висновку про обґрунтованість даних вимог, що є підставою для задоволення позву в цій частині.

Оцінюючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10000 гривень моральної шкоди, як з особи яка винна в ДТП суд приходить до наступного.

Оскільки в судовому засіданні знайшов своє об'єктивне підтвердження факт спричинення відповідачем матеріальної шкоди автомобілю позивача, що підтверджується постановою суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за вчинення ДТП внаслідок якого було спричинено шкоду позивачу, суд приходить до висновку про наявність права позивача на відшкодування йому моральної шкоди.

Так, ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ч.3 ст.10 та до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін виник спір. Згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що внаслідок ДТП, яка відбулася з вини відповідача було пошкоджено належний позивачу автомобіль Міцубісі, що підтверджується дослідженими матеріалами справи. Внаслідок винних дій відповідача було порушено право власності позивача, а саме пошкоджено його автомобіль, він протягом тривалого часу був позбавлений можливості користуватися транспортним засобом, витрачати кошти на його відновлення, оскільки відповідач в добровільному порядку не відшкодовує завдану шкоду, позивач внаслідок дій відповідача був змушений змінювати певні умови свого життя та побуту, оскільки неможливість користуватися транспортним засобом спричинила позивачу певні незручності для організації пересування самого позивача та членів його сім'ї. Суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди з даних підстав підлягають задоволенню частково у сумі 1000 гривень, оскільки саме така сума є співмірною завданій шкоді.

Судові витрати по сплаті судового збору та витрат на ІТЗРЦС підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 82, 88, 212- 215 ЦПК України, суд, -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18 135 гривень 35 копійок у якості відшкодування матеріальної шкоди та 1000 гривень у якості відшкодування моральної шкоди .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати державного мита в сумі 281, 40 грн. та 120,00 грн. витрат на оплату послуг за інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська .