2-383/11 Про стягнення боргу за договором позики, розірвання попереднього договору та стягнення суми завдатку - 26.10.2011 Прийняття

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, в якому просив розірвати з відповідачем договір купівлю(інвестування ) від 05.07.2008 року котеджу АДРЕСА_1 від 05.07.2008 року, укладений між продацем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1, стягнути з ОСОБА_3 на його користь передану ним за вказаним договором подвійну суму завдатку у розмірі 4182129,60 грн еквівалент 528000 доларів США, який був отриманий ОСОБА_3 за вказаним договором. Крім цього просив розірвати нотаріально посвідчений попередній договір від 11 квітня 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ним щодо того ж котеджу АДРЕСА_1, а також стягнути за вказаним договором з відповідача подвійну суму завдатку 418212960 грн еквівалент 528000 доларів США.(а.с.3)

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав.

В подальшому ОСОБА_1 зменшив заявлені позовні вимоги, подав позовну заяву в новій редакції,(а.с.93), в якій просив стягнути з відповідача на його користь борг за договором позики від 20.07.2008 року в сумі 264200 доларів США еквівалент 2105938,20 грн, укладення якого підтверджується борговою розпискою від 20.07.2008 року, які відповідач відмовляється повернути йому в добровільному порядку та стягнути за даним договором 3 % річних за неналежне виконання зобов"язань за договором позики в сумі 47803, 52 грн . Крім цього просив розірвати нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу будинку від 11.04.2009 року, укладений між ним та ОСОБА_5 щодо продажу будинку АДРЕСА_1, та в зв"язку з цим стягнути з відповідача подвійну суму завдатку в сумі 528000 доларів США,який ОСОБА_3 отримав за вказаним договором, однак не виконав умови попереднього договору та продав будинок третій особі, а кошти йому не повернув, і штрафні санкції за даним договором в розмірі 10% від суми завдатку, що складає 210434 грн еквівалент 26400 доларів США.

Відповідач зменшені позовні вимоги ОСОБА_1 також не визнав.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 суду пояснила, що 20.07.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, підтверджений відповідною розпискою, по якій ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 в борг 264200 доларів США, які зобов"язався повернути після продажу котеджу АДРЕСА_1. Відповідач котедж продав 03.11.2010 року, але борг не повернув, тому просила стягнути з відповідача по даній розписці суму боргу 2105838,20 грн та три відсотки річних від вказаної суми з період з 03.11.2010 року по 08.08.2011 року в сумі 47803,52 грн. Крім цього між сторонами стосовно продажу будинку АДРЕСА_1 був укладений нотаріально посвідчений попередній договір, за яким ОСОБА_3 зобов"язався продати вказаний котедж саме ОСОБА_1 за 264000 доларів США, за що отримав завдаток у в сумі 10000 доларів США та 254000 долари США . Оскільки у встановлений термін ОСОБА_1 умови договору не виконав і продав котедж іншим особам 03.11.2010 року, тому просила розірвати попередній договір, так як відповідач не виконав його умови, а також стягнути завдаток в подвійному розмірі в сумі 528000 доларів США, що складає 4208688 грн, а також відповідно до умов попереднього договору штраф в розмірі 10 % від суми договору, що складає 26400 доларів США, еквівалент в гривнях 210434,40 грн.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 позов не визнали, суду пояснили, що 5 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір на купівлю продаж котеджу АДРЕСА_1. Договір був укладений в простій формі. За даним договором ОСОБА_3 отримав кошти за котедж та повинен продати даний котедж покупцю ОСОБА_1, або повинен був видати доручення на продаж даного будинку покупцю. Далі, з цією ж метою продажу котеджу ОСОБА_1 вони прийшли до нотаріуса, де уклали попередній договір про умови продажу будинку від 11 квітня 2009 року . В цей же день ОСОБА_3 видав на ім"я дружини ОСОБА_1 – ОСОБА_6 доручення з правом продажу даного будинку третім особам. Тобто, маючи доручення на розпорядження даним будинком, ОСОБА_6 могли розпорядитися ним на власний розсуд. У нотаріуса ОСОБА_3 написав заяву, якою підтвердив, що він отримав раніше кошти за будинок в сумі 264200 доларів СШ, тобто підтвердив отримання ним коштів по розписці від 20.07.2008 року . Ніяких інших коштів від позивача він не отримував. За виданим ним дорученням ОСОБА_6 продала даний будинок третім особам 3 листопада 2011 року, таким чином ним виконані всі зобов"язання за договором, так як він передав будинок ОСОБА_6 и ніякого боргу в нього перед ними не має. Тому просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити .

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, давши оцінку заявленим вимогам, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.07.2008 року ОСОБА_3 отримав від позивача ОСОБА_1 по письмовій розписці від 20.07.2008 року 264200 доларів США в рахунок оплати за котедж за адресою АДРЕСА_1 .(а.с.9)

Факт передачі грошів підтверджується письмовою розпискою від 20.07.2008 року, виданою особисто ОСОБА_3 (а.с.9)

Позивач вважає, що дана розписка є борговим зобов"язаннім за договором позики.

Однак відповідно до ст..1046 ЦК України (435-15) за договором позики, одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

За вказаною розпискою був переданий аванс в сумі 264200 доларів США за майбутній продаж будинку по вул..Макаренка,39 м.Одеса, що підтверджується змістом розписки, тому в даному випадку договір позики в розумінні ст..1046 ЦК України (435-15) між сторонами не укладався.

11 квітня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за яким ОСОБА_3 зобов"язався продати ОСОБА_1 той же дачний будинок в АДРЕСА_1 за 264 000 долари США .(а.с.12)

Згідно п.4 вищевказаного договору до підписання вищевказаного до ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 в рахунок майбутнього продажу вказаної в договорі нерухомості 77000 грн еквівалент 10000 доларів США .

В цей же день у нотаріуса ОСОБА_3 надав заяву від 11.04.2009 року, якою підтвердив факт отримання ним до підписання даного договору коштів від ОСОБА_1 в сумі 254000 доларів США.(а.с.13)

Допитана по справі в якості свідка нотаріус ОСОБА_8, яка посвідчувала попередній договір та заяву ОСОБА_3 в суді підтвердила, що в її присутності вказані в договорі та заяві ОСОБА_3 кошти за попереднім договором сторонами не передавались, вони лише підтвердили при укладенні угоди факт передачі коштів.

Тому суд вважає, що ОСОБА_3 в якості авансу за будинок передавались кошти один раз 20.07.2008 року в сумі 264200 доларів США, що підтверджується письмовою розпискою, тому що саме така ціна при продажу будинку вказана сторонами за домовленнністю між ними при підписанні попереднього договору .

Доводи позивача про передачу коштів ОСОБА_3 двічі – спочатку по розписці від 20.07.2008 року, а потім у нотаріуса при укладенні попереднього договору на загальну суму 528000 доларів США матеріалами справи не підтверджені .

Крім цього позивач по справі вважає, що передана ним сума авансу за майбутній продаж будинку є саме завдатком по даному договору і він має право на стягнення переданих ним коштів ОСОБА_3 відповідно до ст. 570 ЦК України в подвійному розмірі.

Однак суд вважає, що передані позивачем кошти ОСОБА_3 є саме авансом за будинок і цей висновок суду обґрунтовується наступним .

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних договором платежів, підтвердження зобов"язання на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів є завдатком, вона вважається авансом .

Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобов"язання. З огляду на зазначене та положення ст..546, 548 ЦК України (435-15) завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов"язання.

Натомість згідно ст..636 ЦК України (435-15) передбачено, що попереднім є договір, сторони якого зобов"язуються протягом певного строку укласти договір в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором.

Необгрунтоване ухилення однієї із сторін попереднього договору від укладення основного договору може бути підставою лише для відшкодування другій стороні збитків, завданих простроченням, оскільки зобов"язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором відповідно до ч.2,3 ст. 635 ЦК України.

Правила ст..571 ЦК України (435-15) про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення подвійної суми завдатку, застосовується в таких випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін..

У разі, коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в такому розмірі, в якому вони надавалися .

Оскільки договору купівлі-продажу будинку, який би за своєю формою та за змістом відповідав би вимогам закону, між сторонами укладено не було, то сплачені в рахунок виконання договору платежі в сумі 264200 доларів США є авансом і повинні бути повернуті в такому розмірі, в якому вони передавались.

Далі судом із змісту попереднього договору встановлено, що термін дії даного договору встановлений п.5 даного договору, це термін, до якого ОСОБА_3 зобов"язався продати даний будинок ОСОБА_1 або за його згодою третім особам – до 10 квітня 2010 року.

По умовам цього ж договору, вказаних в п.8, ОСОБА_1 також надав згоду ОСОБА_3 на продаж даного котеджу до 10.04.2010 року третім особам. При укладенні договору на користь третіх осіб ОСОБА_3 зобов"язався повернути кошти, отримані в рахунок оплати за котедж.

Договором також встановлена відповідальність осіб за недотримання умов даного договору.

Так відповідно до п.9 у випадку, якщо ОСОБА_3 відмовиться взагалі продавати вказане в договорі майно ОСОБА_1 або будь-якій треті особі, то грошова сума, вказана в п.4 ( з урахуванням інших платежів ) повертається, а також він сплачує штраф у розмірі 10 % від суми, вказаної в п.4 договору (з урахуванням можливих додаткових платежів, які можуть бути сплачені Якщо ОСОБА_3 відмовиться продавати вказане в договорі майно ОСОБА_1 або третій особі, то вказана в п.4 сума в розмірі 10000 доларів США повертається ОСОБА_1, і він також сплачує ОСОБА_1 штраф в сумі 10 % від суми, вказаної в п.4 договору (з урахуванням можливих додаткових платежів, які можуть бути сплачені в рахунок майбутнього продажу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8,

Відповідно до гл.49 ЦК України (435-15) та загальних положень про забезпечення виконання зобов"язань у попередньому договорі сторони вправі передбачити штраф за його невиконання, розмір якого встановлюється за домовленістю сторін .

Відповідно до ч.13 ст. 635 ЦК України передбачено що зобов"язання за попереднім договором припиняється якщо основний договір протягом визначеного у попередньому договорі строку не укладений або жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію щодо його укладення.

Між сторонами попереднім договором від 04.11.2009 року був встановлений строк для укладення основного договору відповідно до п.5 договору - до 10 квітня 2010 року, однак у цей термін договір не укладено та сторони один до одного з пропозицією продажу будинку не звертались .

Таким чином зобов"язання за попереднім договором від 11.04.2009 року між сторонами з 10.04.2010 року припинені, оскільки в цей термін основний договір купівлі-продажу будинку сторонами укладений не був, а тому не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо його розірвання, так як на час розгляду даної справи даний попередній договір припинив свою дію.

Штраф встановлений попереднім договором, не може бути застосований стороною до продавця за неналежне виконання зобов"язань, так як дія попереднього договору припинена тому вимог позивача щодо стягнення штрафу за попереднім договором також задоволенню не підлягають.

Після припинення дії попереднього договору 3 листопада 2011 року будинок АДРЕСА_1 був проданий ОСОБА_3 покупцям ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, за 646085 грн, що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу будинку . (а.с.91)

Даний договір від імені ОСОБА_3 укладала дружина позивача ОСОБА_6, яка діяла в інтересах ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого доручення від 11.04.2009 року.

Відповідач ОСОБА_12 в суді пояснював, що повернув борг ОСОБА_1, так як видав доручення на продаж даного котеджу його дружині, яка його продала та отримала необхідні від продажу кошти.

Однак ОСОБА_6, укладаючи договір купівлі-продажу будинку, діяла в інтересах ОСОБА_3 і доказів того, що ОСОБА_3 повернув дані кошти від продажу будинку позивачу суду не надано.

Тому суд вважає, що аванс за будинок в сумі 264200 доларів США належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Крім цього згідно розписки від 20.07.2008 року ОСОБА_3 повинен був повернути кошти після продажу котеджу АДРЕСА_1.

Даний будинок ОСОБА_3 продав 03.11.2010 року, до цього часу кошти ОСОБА_1, отримані ним в якості авансу не повернув, тому має місце прострочення виконання грошового зобов"язання.

Відповідно до ст..626 ЦК України (435-15) боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу, а також 3 % річних від простроченої суми.

Розрахунок 3% річних за період з 03.11.2010 року по 08.08.2011 року за 278 днів :

2092120,54 грн :100 х (3:365х278) = 47803,52 грн.

Тому виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню і з ОСОБА_3 на його користь належить стягнути аванс за будинок в сумі 2105938,20 грн, а також 3 % річних в сумі 47803,52 грн.

Також з відповідача належить стягнути на користь позивача судові витрати в сумі 1700 грн судовий збір та збір на ІТЗ судового розгляду справи у суді 120 грн.

На підставі підставі ст. 11, 509, 546, 548, 570, 571, 625, 635 ЦК України в редакції 2004 року, керуючись ст. 10, 11, 84, 209, 212, 214- 215, 218 ЦПК України,

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, розірвання попереднього договору та стягнення завдатку задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аванс за будинок в сумі 2153741,72 грн (з урахуванням 3% річних в сумі 47803,52 грн).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1820 грн.

рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.