Рівненський міський суд

в особі головуючого

судді Кухарця В.М.

при секретарі судового засідання Андрійчук І.М.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю"АВТО ПРОСТО" про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та стягнення коштів, -

ОСОБА_1, звернувшись до суду, просить визнати недійсною Угоду №310883 від 12 березня 2010 року, укладену між ним та відповідачем, стягнути з ТзОВ"АВТО ПРОСТО" на свою користь 22368,61 грн. грошових коштів, сплачених ним відповідачеві на виконання цієї угоди, а також просить стягнути з товариства 4000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому як споживачеві, в тому числі документально підтверджені судові витрати.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та з мотивів, наведених ним у позовній заяві, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову за безпідставністю позовних вимог, з мотивів, наведених ним у письмовому поясненні-запереченні на позовну заяву від 26.07.2011 р.

З`ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Так, на підставі поданих позивачем письмових доказів (а.с.7 - 11), судом встановлено, що 12 березня 2010 року між сторонами було укладено угоду №310883, предметом якої є надання учаснику (позивачу) послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля KIA Cerato, вартістю 136800 грн. На час звернення позивача до суду (лютий 2011 року) умови вказаної угоди сторонами виконувалися в повному обсязі, про що свідчать надані позивачем копії квитанцій (а.с.12 - 17) про сплату ним 12.03.2010 р. Вступного внеску при укладенні Угоди, в сумі 4924,80 грн., та сплату протягом квітня - грудня 2010 року Щомісячних Повних внесків, - на виконання ОСОБА_1 статті 5 Угоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що включення до умов угоди положення про зобов’язання учасника системи сплатити реєстраційний платіж (вступний внесок або фіксовану суму, погоджену сторонами, витрат, що пов’язані зі вступом учасника до системи АвтоТак) є декларативною умовою, яка не має під собою реального виконання ТзОВ"АВТО ПРОСТО" будь-яких обов’язків, а тому умови договору є несправедливими.

Проте, такі твердження позивача є безпідставними, виходячи з наступного.

Так, в обґрунтуванні у цій частині позову ОСОБА_1 зазначає, що розмір вступного внеску з ним не погоджувався, будь-яких витрат, крім вартості бланків, товариство при підписанні угоди не несе. Зазначені позивачем обставини не знайшли свого підтвердження у процесі розгляду справи, оскільки особисто ОСОБА_1 був підписаний Додаток №1 до угоди №310883, який містить інформацію про розмір вступного внеску та інших щомісячних платежів, а діяльність товариства щодо надання позивачу послуг з придбання автомобіля включає в себе не тільки вартість бланків договору а й інші витрати (оплата праці працівників, оплата оренди приміщення, оплата програмного забезпечення, проведення асигнаційних актів тощо).

Безпідставним є посилання позивача на несправедливість угоди і в частині умов її розірвання у строк понад 7 днів без повернення учаснику вступного внеску оскільки, на переконання суду, такий термін є достатнім для прийняття учасником рішення про подальшу участь у програмі за умови належного виконання зобов’язань товариством.

Помилковим є твердження позивача щодо здійснення товариством нечесної підприємницької діяльності з тих підстав, що учасник ОСОБА_1 сплатив відповідачеві 9 повних місячних платежів на суму 17443,81 грн., проте права на придбання автомобіля не отримав, оскільки умови угоди не пов’язують виникнення в учасника програми права на придбання автомобіля саме з такою сплатою.

Відповідно до п.7 ч.3 ст. 19 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ"Про захист прав споживачів" (зі змінами і доповненнями) забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Однак, відповідно до умов розділу 2 Додатку №2 до угоди №310883, товариством надається учаснику програми право на придбання автомобіля за рахунок накопичення коштів, сплачених учасниками у групі (статті 5, 6 розділу 2). При цьому, групу учасників формує саме товариство і воно ж гарантує (п.8.2.1.4) надання права на придбання автомобіля всіма учасниками групи без залучення інших осіб. Будь-яких зобов’язань щодо залучення інших осіб до групи чи залучення коштів цих осіб до програми угодою не передбачено та, відповідно, не передбачено і отримання учасником програми будь-якої компенсації за таке. А відтак, у суду немає підстав вважати, що розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що є порушенням ст. 19 Закону України"Про захист прав споживачів" і підставою для визнання угоди недійсною.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212 –215 ЦПК України (1618-15) , суд, –

Відмовити, за безпідставністю позовних вимог, в задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю"АВТО ПРОСТО" про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та стягнення коштів.

Судові витрати прийняти на рахунок держави.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.