Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі : головуючого судді –Якимець Т.Є.

при секретарі –Кобзар А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці ицвільеу справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи ПАТ "Приватбанк"про визнання дій ПАТ "Приватбанк"незаконними, визнання умови кредитного договору нікчемними, зобов’язання здійснити перерахунок незаконно сплачених коштів,

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ "Приватбанк"про визнання дій ПАТ"Приватбанк"незаконними, визнання умови кредитного договору нікчемними, зобов’язання здійснити перерахунок незаконно сплачених коштів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги уточнив, дав пояснення, що 07.04.2006 року він уклав з ПАТ "Приватбанк"кредитний договір № PLRMAU20120024 відповідно до п.п.1.1 якого відповідач надав йому кредитні кошти у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 46500 грн. на придбання автомобіля зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,32 на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороду за надання фінансового інструменту щомісяця в розмірі 0,25% від суми виданого кредиту. Погашення заборгованості за даним кредитним договором повинно здійснюватися щомісячно в період з 30 по 07 числа рівним платежами у сумі 1041 грн.43 коп. Платіж складається з тіла кредиту, відсотків, винагороди та комісії. Кінцевим терміном повернення кредиту є 07.04.2013 року. В забезпечення виконання також були укладені договори поруки з ОСОБА_2 та ОСОБА_3.02.11.2010 року він отримав в Автозаводському районному суді м.Кременчука позовну заяву ПАТ "Приватбанк" про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 41838 грн.77 коп.. По спірному кредитному договору по теперішній час, крім квітень, червень 2009 року, де було сплачено по 200 грн., він регулярно сплачує платежі в сумах не менших ніж передбачено Договором. Крім того, в проміжок часу з 20 вересня 2010 року по 15.07.2011 року з карткових рахунків поручителів було списано 16794 грн.22 коп.. З уточненої позовної заяви ПАТ"Приватбанк"він дізнався про те, що з 25.12.2008 року йому було змінено відсоткову ставку за Договором з 15,84% до 27,12% і про це було направлено лист повідомлення, який був зданий на пошту відповідачем 08.01.2009 року. Тобто, з 25.12.2008 року йому нараховувалися відсотки за підвищеною Банком в односторонньому порядку відсотковою ставкою і тим самим дійсно виникла прострочена заборгованість. Повідомлення банку, відправленого 08.01.2009 року він не отримував і нічого про підвищення відсоткової ставки не знав до отримання уточнених позовних вимог відповідача. Якби він був належним чином повідомлений, то на той час він мав можливість повністю розрахуватися з банком по існуючій процентній ставці. Оскільки положення п.2.3.1 кредитного договору порушують його права та законні інтереси, є несправедливою умовою договору, вони є нікчемними з моменту підписання договору. П. 2.3.3 Договору відповідач мав право у разі неотримання протягом 20-ти днів його письмової відповіді зі згодою сплачувати збільшений розмір відсоткової ставки, на власний розсуд змінити умови договору, тобто зумовити дострокове повернення кредиту в повному обсязі, а ніяк невстановлювати та нараховувати в односторонньому порядку підвищену відсоткову ставку по кредиту і вважати, що позичальник на неї погодився. Діями відповідача щодо підвищення відсоткової ставки за кредитом в односторонньому порядку, нарахування заборгованості за підвищеною відсотковою ставкою, списання з заробітної плати поручителів грошових коштів для погашення неіснуючої заборгованості порушені його права, тому прохає суд визнати дії ПАТ КБ "Приватбанк", що виразилися в односторонньому підвищенні відсоткової ставки за кредитним договором № PLRMAU20120024 від 07.04.2006 року з 15,84% до 27,12%, та списанні коштів у розмірі 16794 грн.22. з зарплатних карток поручителів по кредитному договору на погашення простроченої заборгованості незаконними, зобов’язати ПАТ КБ "Приватбанк"здійснити перерахунок по всіх нарахуваннях за кредитним договором № PLRMAU20120024 від 07.04.2006 року з розрахунку 15,84% річних та зменшити загальну заборгованість на суму 16794 грн.22.коп, незаконно отриманих коштів, визнати нікчемним п.2.31 кредитного договору про підвищення відсоткової ставки Банком в односторонньому порядку з моменту укладання Договору, а саме з 07.04.2006 року, а також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Представник ПАТ "Приватбанк"уточнені позовні вимоги не визнав, дав пояснення, що дійсно 07.04.2006 року між позивачем та банком був укладений кредитний договір № PLRMAU20120024 . Розпорядженням ЗАТ КБ "Приватбанк"від 25.12.2008 року № .40.0.0.0/1-20 в зв’язку із змінами на світовому фінансовому ринку і для збереження доходності по операціям "Авто в кредит"і "Житло в кредит"згідно прийнятого рішення на оперативній нараді 25.12.2008 року підвищено доходність по активам, що видано в гривнях бізнесів "Іпотечне кредитування"і "Авто в кредит "для позичальників до 30% річних. Наказом ЗАТ КБ"Приватбанк" від 05.01.2009 року № КТ-БТ-СП-2009-1/1 підвищено доходність по активах, що видано в гривнях, бізнесів "Іпотечне кредитування"та "Авто в кредит" для позичальників до 30% річних у зв’язку із змінами процентних ставок по депозитах, збільшенням облікової ставки НБУ, коливанням курсу долара СЩА більше ніж на 10%, з метою забезпечення ліквідності банку, можливості проводити своєчасні розрахунки з вкладниками банку, про що повідомлено позичальникам. На підставі прийнятого банком управлінського рішення від 25.12.2008 року, листом з повідомленням від 25.12.2008 року за № 20.1.3.2/6-43075 на адресу позивача було направлено повідомлення про збільшення відсоткової ставки за кредитним договором з 12.00 до 22.73% річних у зв’язку із зміною кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні. За адресою позивача, зазначеної в договорі, 08.01.20009 року Приватбанк здав на пошту повідомлення про підвищення процентної ставки, про що є відмітка пошти, тобто банк належним чином повідомив позивача. Випадки, при яких змінюється відсоткова ставка, а також порядок підвищення відсоткової ставки та її граничні розміри були визначені сторонами при укладанні кредитного договору. Відповідно до п.2.3.1 укладеного з позивачем договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом при настанні зазначених в договорі підстав. Підставами збільшення процентних ставок в даному випадку було те, що з 30.04.2008 року змінилася облікова ставка НБУ до 12%. Змінився курс долара США до гривні у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання Договору з 5,05 до 7,7. що у відсотках складає 34,4, а також істотно збільшилась середньозважена ставка за кредитом. За умовами кредитного договору зміна відсоткової ставки –це право банку і згода чи не згода позичальника не має значення, так як відсоткова ставка вже змінена. Лист був направлений з метою повідомлення про підвищення відсоткової ставки та пропонування альтернативного варіанту –сплата заборгованості за користування кредитом в повному обсязі за старою процентною ставкою. До 09.01.2009 року чинне законодавство не містило заборони банкам збільшувати в односторонньому порядку встановлену кредитним договором відсоткову ставку

Оскільки рішення Приватбанку від 25.12.2008 року згідно з умовами кредитного договору прийнято до набрання законної сили Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського кредиту та кредитного договору в односторонньому порядку" (661-17) від 12.12.2008 року, то зазначений закон не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом і дії КБ "Приватбанк" стосовно підвищення відсоткової ставки за кредитом є законними, підстав для перерахунку заборгованості за даним кредитним договором немає. З моменту укладення договору минуло більше трьох років, сторонами кредитна угода була підписана та виконувалася. П.2.3.1. було укладено у повній відповідності до чинного законодавства. Доказів порушення прав та законних інтересів на момент укладення договору позивач не надав, тому підстави для визнання п.2.3.1. недійсним відсутні. В умовах та правилах користування платіжними картами визначено, що клієнт доручає банку здійснювати списання коштів з рахунків Клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту в межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим договором у разі настання термінів платежів, а також списання коштів з Картрахунку у разі настання термінів платежів по інших договорах Клієнта у розмірах, визначених цими договорами у межах Платіжного ліміту Картрахунку. Банк здійснює списання коштів у грошовій одиниці України/ іноземній валюті з будь-якого рахунку клієнта у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в іноземній валюті/національній валюті України за договором, і покупку/продаж іноземної валюти на Міжбанківському ОСОБА_4 України, тому підстави для визнання дій банку незаконним щодо списання грошових коштів з карткових рахунків відсутні. Прохають суд позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторін, свідків, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 07.04.2006 року позивач уклав з ПАТ "Приватбанк"кредитний договір № PLRMAU20120024 відповідно до п.п.1.1 якого відповідач надав йому кредитні кошти у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 46500 грн. на придбання автомобіля зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,32 на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороду за надання фінансового інструменту щомісяця в розмірі 0,25% від суми виданого кредиту. Погашення заборгованості за даним кредитним договором повинно здійснюватися щомісячно в період з 30 по 07 числа рівним платежами у сумі 1041 грн.43 коп. Платіж складається з тіла кредиту, відсотків, винагороди та комісії. Кінцевим терміном повернення кредиту є 07.04.2013 року.

В забезпечення виконання зобов’язання по кредитному договору позивач передав в заставу автомобіль ДЕУ Ланос ДНЗ: В16571 АЕ, а також були укладені договори поруки з ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до п.2.3.1 кредитного договору № PLRMAU20120024 від 07.04.2006 року банк має право збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом при зміні кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні, зміни облікової ставки НБУ, зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або середньозваженої ставки по кредитах банків у відповідній валюті.

При цьому банк, за 20 днів до вступу в силу зміненої відсоткової ставки, повинен направити позичальникові письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки, що містить графік погашення кредиту, відсотків і винагороди, розрахований з урахуванням нової відсоткової ставки.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

9 січня 2009 року відповідно до закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку"від 12.12.2008 року (661-17) набрала чинності ст..1056-1 ЦК України (435-15) , відповідно до ч.2, 3 якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. За таких обставин, якщо навіть відповідачем був направлений 08.01.2009 року лист-повідомлення про підвищення відсоткової ставки, то законних підстав на підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку з 01.02.2009 року банк не мав, оскільки на даний час вже діяла передбачена ст..1056-1 ЦК України (435-15) заборона такого підвищення, а тому дії відповідача по підвищенню відсоткової ставки по кредитному договору № PLRMAU20120024 від 07.04.2006 року є незаконними.

Із листа Полтавської дирекції Центр поштового зв’язку № 2 від 04.07.2011 року за № 15-БС-718 вбачається, що надати інформацію щодо отримання рекомендованого листа ОСОБА_1І за адресою: АДРЕСА_1, який був направлений 08.01.2009 року не має можливості, оскільки минув шестимісячний термін за його розшуком.

Відповідно до п.8 договору поруки, укладеного 07.04.2006 року між ЗАТ КБ "Приватбанк"та ОСОБА_3 та договору поруки, укладеного 07.04.2006 року між ЗАТ КБ "Приватбанк"та ОСОБА_2 поручитель доручає кредитору списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту або у валюті, відмінній від валюти кредиту, при наявності на них необхідної суми грошових коштів, не наданих в кредит, в межах сум, що підлягають сплаті кредитору за цим Договором, при настанні строків платежів згідно п.6 цього договору.

За таких обставин суд вважає, що за наявності заборгованості відповідач мав право на списання заборгованості позивача з карткових рахунків поручителів, тому списання заборгованості з карткових рахунків поручителів не є підставою для визнання дій відповідача незаконними .

Відповідно до ст..203 ЦК України (435-15) зміст правочину не може суперечити ЦК Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасників правочину має бути вільним і вдповідати його внутрішній волі. Право чин має вчинятися у формі, встановленій законом. Право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Із змісту ст.. 215 ЦК України (435-15) вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст..203 ЦК україни (435-15) . недійсним є право чин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правчин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Суд вважає, що при укладенні кредитного договору сторонами буди дотримані вимоги, передбачені ст..203 ЦК України (435-15) , а тому підстав для визнання п.2.3.1 кредитного договору № PLRMAU20120024 від 07.04.2006 року нікчемним з моменту укладання Договору, а саме з 07.04.2006 року суд не вбачає.

Суд вважає за необхідне визнати дії відповідача щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором № PLRMAU20120024 від 07.04.2006 року в односторонньому порядку з 15,84% до 27,12% незаконними, зобов’язати ПАТ КБ "Приватбанк"здійснити перерахунок по всіх нарахуваннях за кредитним договором № PLRMAU20120024 від 07.04.2006 року з розрахунку 15,84% річних, в задоволенні інших позовних вимог позивачу відмовити.

Суд також вважає за необхідне стягнути х відповідача на користь позивача понесені судові витрати на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.. оскільки задоволені позовні вимоги носять немайновий характер, та стягнути на користь держави судовий збір в сумі 8 грн.50 коп.

Керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 79, 81, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст..ст.203, 215,216,626, 1056-1 ЦКУ, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку"від 12.12.2008 року (661-17) ,

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Приватбанк"про визнання дій ПАТ "Приватбанк"незаконними, визнання умови кредитного договору нікчемними, зобов’язання здійснити перерахунок незаконно сплачених коштів задовольнити частково.

Визнати незаконним збільшення Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк"в односторонньому порядку процентної ставки за користування кредитом по кредитному договору № PLRMAU20120024 від 07.04.2006 року з 15,84% до 27,12%.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариства "Приватбанк"здійснити перерахунок всіх нарахувань за кредитним договором № PLRMAU20120024 від 07.04.2006 року з розрахунку 15,84%.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Приватбанк"на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати –витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн., та на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп..

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений 20.07.2011 р.