Долинський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого суді: ОСОБА_1

при секретарі: Лемешенко В.О.

адвоката: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Долинській справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-ої особи на стороні відповідачів ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, заданої ризиком підвищеної небезпеки, -

24.03.2009 року на автошляху Устинівка –Петрове ( неподалік с.Куцівка ( Долинського району ) Новгородківського р-ну ) сталося дорожньо –транспортна пригода, під час якої ОСОБА_3 керуючи автомобілем ВАЗ –21099, д.н. НОМЕР_1 під час виконання обгону допустив зіткнення з автомобілем ГАЗ –53 д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 який рухався в попутному напрямі та здійснив поворот наліво. Внаслідок ДТП пошкоджено автомобіль ВАЗ –21099.

Позивач подав до суду позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, судових витрат до відповідача ОСОБА_7 В ході розгляду справи встановлено, що належними позивачами є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які володіють транспортним засобом автомобілем ГАЗ –5312 на підставі доручення від 17.10.2007 року.

В зв"язку з чим позивачем було уточнено та збільшено позовні вимоги в частині матеріальної шкоди до 16060,80 грн. з урахуванням висновків товарознавчої експертизи та індексу інфляції за час прострочення боргових зобов"язань.

Відповідачі та їх представник позов не визнали, показали, що ОСОБА_6 належним чином виконав поворот наліво не створив перешкод позивачу своїм маневром, а останній сам не виконав вимоги ПДР України (1306-2001-п) та допустив зіткнення автомобілів.

ОСОБА_6 показав, що при виконанні повороту ліворуч виконав вимоги ПДР (1306-2001-п) та повернув ліворуч автомобілем ГАЗ –53. При завершенні повороту відчув удар у ліве заднє колесо автомобіля, яке здійснив на своєму автомобілі позивач.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі суд приходить до слідуючих висновків.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування ) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов"язання сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням ). В даному випадку автомобіль відповідачів не застрахований на день ДТП, а автомобіль позивача застрахований згідно полісу №ВВ/75544548 обов"язкового страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, термін дії якого закінчився 28.05.2009 року, страховик ПРАТ "УСК Княжа Вієнна ОСОБА_8"25.03.2009 року о 11:04 по телефону ОСОБА_3 звертався з заявою про настання страхового випадку, який стався 24.03.2009 року. Оскільки пошкоджень зазнав автомобіль ОСОБА_3, іншим учасникам ДТП шкода не завдана, страхова компанія до участі у справі не залучалася.

На місце ДТП виїздили працівники Новгородківського РВ УМВС, оглядали місце ДТП, за наслідками чого інспектором ОДР ВДАЇ з обслуговуванням Новгородківського р-ну при УМВС ст. лейтенантом міліції ОСОБА_9 було відшкодовано в порушенні кримінальної справи по факту ДТП за відсутністю складу злочину ( а.с.63 ).

За зверненням ОСОБА_3 проводилося службове розслідування за наслідками якого підтверджено, що працівники міліції не встановили винну особу в ДТП та не притягли її в адміністративному порядку до відповідальності. Крім цього, встановлено, що ділянка автодороги, на якій мало місце ДТП, відповідно до довідки Служби автомобільних доріг в Кіровоградській області, не є перехрестям ( а.с. 75 –78 ).

З викладеного слідує, що спір можливо вирішити, визначивши правомірність дій учасників ДТП.

З показань сторін, свідків слідує, що зіткнення виникло в той момент коли ОСОБА_3 на своєму автомобілі здійснював маневр обгону, а автомобіль ГАЗ –53 під керуванням ОСОБА_6 здійснив поворот ліворуч.

Водій ОСОБА_6 перед виконанням маневру повинен був керуватися п.10.1 ПДР України (1306-2001-п) , згідно яких: - перед початком руху, перестроюванням та будь –якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Вказані дії повинні бути виконанні до пересікання осьової лінії дороги, з якого в подальшому виникає момент небезпеки для водія, що рухається позаду в попутному напрямку по полосі обгону.

Водій ОСОБА_3 повинен був керуватися п.12.3 ПДР України (1306-2001-п) :

- у разі виникнення небезпека для руху …, яку водій об"єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

Згідно висновків експерта №33 від 27.04.2011 року УМВС України в Кіровоградській області дії водія ОСОБА_3 відповідали вимогам п.12.3 ПДР України (1306-2001-п) , оскільки він застосував екстрене гальмування. В той же час він не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ГАЗ –53 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди.

Якби водій ОСОБА_6 був більш обачним, перед пересікання осьової лінії дороги впевнився, що його подальший маневр повороту ліворуч не створив небезпеки автомобілю, що рухається по полосі обгону в попутному напрямку, ДТП не сталося. Тому винним в даному ДТП є дії водія ОСОБА_6, а відповідальність за нанесену шкоду автомобілю ОСОБА_3 повинні нести власники автомобіля ГАЗ –53.

Згідно висновку експерта №64 від 01.12.2009 року проведеного за ухвалою суду, розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП пошкодженням автомобіля ВАЗ –21099 д.н ВА 0626 АМ належного ОСОБА_3 станом на 01.12.09 року складає 14663 грн. 38 коп. ( а.с. 35 - 43 ).

Висновки експертиз на переконання суду є об"активними, узгоджуються з іншими матеріалами справи і не викликають сумніву в їх достовірності.

Оскільки з часу проведення експертизи до винесення рішення по справі пройшов тривалий час є підстави задовільнити вимогу позивача про застосування індексу інфляції за час затримки платежу відповідно до наведеного розрахунку ( а.с. 88 ) та остаточно визначити розмір матеріальної шкоди 16060 грн. 80 коп.

Ст. 1167 ЦК України передбачено можливість відшкодування моральної шкоди, яка завдана особі протиправними діями. В даному випадку позивач заявляє вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 50000 грн. розмір якої не доведено відповідними доказами тому її розмір підлягає суттєвому зменшенню.

Стягненню з відповідачів підлягають понесені позивачем по справі судові витрати, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 213, 215, 218 ЦПК України, суд,-

Позов ОСОБА_3 задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо –транспортної пригоди з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення в сумі 16060,80 грн. моральну шкоду в сумі 5000 грн. та судові витрати в сумі 199 грн. 50 коп., а всього на суму 21260 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області відповідно до ст. 294 ЦПК України.