2-621/11 Про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу - 26.05.2011 Прийняття

ОСОБА_1 до Харківського Головного регіонального управління публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та зобов’язання вчинити певні дії, -

22 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що він працював в Харківському регіональному управлінні публічного акціонерного товариства Комерційний банк (далі ХРУ ПАТ КБ) "ПриватБанк" на посаді спеціаліста з координації діяльності кредитних інспекторів.

Наказом директора Харківського ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" від 22 вересня 2010 року № ZAKL-2010/1-6019 його було звільнено за систематичне невиконання обов’язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Наказом № Э.НА.0.0.0.0/17-254 від 23 вересня 2010 року змінено дату звільнення на 23 вересня 2010 року.

Позивач вважав своє звільнення незаконним, оскільки порушень трудового законодавства він не допускав, за сім років роботи в Харківському ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" він був занесений до списку ключових співробітників Банку та не мав стягнень.

Вказаними діями відповідача було порушено його право на працю та завдано моральну шкоду.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просив: поновити його на роботі в Харківському ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" на посаді спеціаліста з координації діяльності кредитних інспекторів, виключити інформацію про нього з чорного списку ПАТ КБ "ПриватБанк", стягнути відповідно до ст. 235 КЗпП України на його користь середньомісячний дохід за весь час вимушеного прогулу з часу звільнення 23 вересня 2010 року, відшкодувати спричинену йому моральну шкоду, яку він оцінює в 3000 грн., а також відшкодувати понесені витрати на правову допомогу.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, в особі свого представника, проти задоволення позову заперечував в повному обсязі. При цьому зазначав, що ОСОБА_1 був звільнений за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне порушення вимог наказів Банку № СП-2009-1027 від 22 грудня 2009 року "Про оптимізацію організаційної структури підрозділів задіяних в процесі обробки проблемної заборгованості" та п. 1.1 наказу СП-2009-977 від 9 грудня 2009 року "Про актуалізацію технології відпрацювання проблемних активів в частині організації кредитними інспекторами контактів з боржниками, а також системи мотивації кредитних інспекторів Департаменту "Колекторська агенція" ГО", а саме під час перевірки проблемних активів, що були закріплені за ОСОБА_1 були виявлені факти систематичного підключення до програмного комплексу "ПриватКолект" фотокарток не клієнтів (боржників), а сторонніх осіб, а саме фото вахтера, сусідів боржників та групи сторонніх людей. В березні 2010 року до позивача Банком вже було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а отже Банк законно звільнив його за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 працював в ХРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" на посаді спеціаліста з координації діяльності кредитних інспекторів.

Наказом № Э.НА.0.0.0.0/17-254 від 23 вересня 2010 року змінено дату звільнення на 23 вересня 2010 року.

Згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Наказом від 12 травня 2010 року № PR/2-2010-1556 (1) "Про винесення заохочень та дисциплінарних стягнень співробітникам Департаменту по управлінню та поверненню проблемної заборгованості за підсумкам роботи за березень 2010 року" за низькі показники в роботі по погашенню простроченої заборгованості за березень 2010 року оголошено зауваження та догани кредитним інспекторам, зазначеним в таблиці. Серед інших працівників Банку, ОСОБА_1 цим наказом оголошено догану (а.с. 152-161).

В судовому засіданні жоден з представників ПАТ КБ "ПриватБанк" не зміг пояснити суду за вчинення яких саме дій або невиконання певних дій без поважних причин ОСОБА_1 до нього було застосовано заходи дисциплінарного стягнення.

Відповідно до роз’яснень, що викладені в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року (v0009700-92) з підстав, передбачених п.3 ст. 40 КЗпП України працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Таким чином, невиконання працівником обов’язків є вчинення працівником дій, які працівник відповідно до законодавства, трудового договору, правил внутрішнього трудового розпорядку не мав права вчиняти, або, не вчинення працівником певних дій, які він на підставі зазначених актів зобов’язаний був вчинити.

Вина є невід’ємною умовою для звільнення працівника за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

ОСОБА_1 посилається на те, що розміщував у програмному комплексі "ПриватКолект" фотокартки не клієнтів (боржників), лише в тому випадку, коли клієнти (боржники) відмовлялися від фотографування. Тому, на підтвердження проведених ним дій по поверненню заборгованості, фотографував третіх осіб: вахтера, сусідів, тощо, керуючись при цьому п. 1 наказу № СП-2009-977 від 9 грудня 2009 року. Розміщуючи вказані фотокартки до програмного комплексу "ПриватКолект", він не видавав їх за фотокартки клієнтів (боржників).

Представники відповідача в судовому засіданні підтвердили, що жодним документом (інструкцією, наказом тощо) не передбачено як повинен діяти та чим керуватися працівник Банку в тому випадку, коли клієнти (боржники) на пропозицію інспектора Банку відмовляються від фотографування.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відмова клієнтів (боржників) від фотографування не пов’язана з виною позивача. Згода на фотографування є волевиявленням самих клієнтів (боржників), а тому примусити їх до фотографування ОСОБА_1 не міг.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України є незаконним.

Враховуючи пояснення представника відповідача ОСОБА_4 про те, що негативні дані про ОСОБА_1 внесені до чорного списку ПАТ КБ "Приватбанк" в зв’язку з його звільненням, суд вважає за необхідне зобов’язати Банк виключити таку інформацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

В зв’язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі, суд приходить до висновку про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" в особі Харківського головного регіонального управління публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23 вересня 2010 року по 26 травня 2011 року.

Середній заробіток визначається судом відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" і Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (100-95-п) (з наступними змінами), відповідно до яких середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

ОСОБА_1 звільнений 23 вересня 2010 року. Таким чином, два місяці, які передували звільненню є липень 2010 року та серпень 2010 року.

Згідно довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за останні два календарні місяці заробітна плата позивача склала: за липень 2010 року – 13 198 грн. 46 коп., за серпень 2010 року – 2135 грн. 70 коп. Таким чином середня заробітна плата складає 7 667 грн. 08 коп. ((2135 грн. 70 коп. + 13198 грн. 46 коп.):2. За весь час вимушеного прогулу стягненню підлягає заробітна плата в розмірі 62 275 грн. 46 коп. (7667 грн. 08 коп. * 8 міс. + 938 грн. 82 коп.).

Вказана сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначена судом без утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів, оскільки справляння й сплата прибуткового податку, інших обов’язкових платежів з громадян, є обов’язком роботодавця та працівника (абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) ).

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Згідно з п. 2 ч.2 ст. 79 ЦПК України до судових витрат серед іншого належать і витрати на правову допомогу.

Витрати, понесені позивачем на правову допомогу в сумі 1200 грн., сплачені адвокату ОСОБА_5 за правову допомогу (а.с. 57, 58 т. ІІ) підлягають стягненню з відповідача. Розмір цих витрат не перевищує суму, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" (590-2006-п) .

рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку в межах виплат за один місяць підлягають негайному виконанню відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України, ст. 367 ЦПК України.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягуючи з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1% від стягнутої на користь позивача заробітної плати, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді спеціаліста по координації діяльності кредитних інспекторів Харківського головного регіонального управління публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" в особі Харківського головного регіонального управління публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 62 275 грн. (шістдесят дві тисячі двісті сімдесят п’ять) 46 коп., на відшкодування моральної шкоди – 500 (п’ятсот) грн., витрати на юридичну допомогу в сумі 1200 (одна тисяча двісті) грн., всього 63 975 (шістдесят три тисячі дев’ятсот сімдесят п’ять) грн. 46 коп.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" в особі Харківського головного регіонального управління публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" виключити дані про ОСОБА_1 з чорного списку Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк".

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах виплат за один місяць підлягає негайному виконанню.

рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.