Київський районний суд м. Сімферополя
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
|
05 травня 2011 року Справа № 2-621/11 місто Сімферополь
|
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі: головуючого: судді - Михайлова В.Є., при секретарі – Павлюченко Т.В., за участю позивачів – ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивачів – ОСОБА_3, відповідача – ОСОБА_4, представника відповідача – ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про визнання права власності, припинення права власності на частку квартири,
В с т а н о в и в:
Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 та просили визнати за ними право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 в рівних частках, припинити право власності відповідача на 1/8 частку вказаної квартири з виплатою йому грошової компенсації вартості даної частки. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачам на праві власності належіть по 7/16 часток спірної квартири, відповідачеві – 1/8 частка. На даний час відповідач є сторонньої людиною позивачам і їхнє спільне проживання є неможливим. На неодноразові пропозиції позивачів щодо виплати ОСОБА_4 грошової компенсації за його частку квартири, останній відповідає відмовою, у зв’язку з чим вони і звернулися до суду з даними позовом.
В ході судового засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їхній представник, діюча на підставі довіреності ОСОБА_3, позовні вимоги підтримали в повному обсязі за мотивами, викладеними в позові, просили позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 вимоги позивачів не визнали, зазначаючи про те, що іншого житла у ОСОБА_4 не існує.
Заслухавши пояснення сторін, їхніх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності належало по 1/2 частці квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2004 року (а.с. 15-16).
рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 12.05.2009 року за відповідачем ОСОБА_4 визнано право власності на 1/8 частки спірної квартири (а.с. 18), як набуту за період шлюбу з ОСОБА_1 і, таким чином, частки сторін у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 є такими: по 7/16 часток належить позивачам, 1/8 частка – відповідачеві.
Частиною 1 ст. 358 ЦК україни передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Відповідно до ч.1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Виходячи з положень вказаної статті Закону, за наявності будь-якої з чотирьох перелічених умов можливо вирішення питання про припинення права на частку в спільному майні.
При цьому частиною 2 вказаної статті ЦК України (435-15)
передбачено, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" (v0007700-91)
при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.
Частиною 4 ст. 71 СК України передбачено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України (435-15)
.
Згідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи розподілити в натурі квартиру АДРЕСА_1 технічно неможливо. Даним же висновком визначено ринкову вартість спірної квартири, яка складає 225357 грн. (а.с. 44-55).
Таким чином, вартість 1/8 частки зазначеної квартири буде складати 28169,62 грн.
Позивачами виконано вимоги ч.2 ст. 365 ЦК України щодо попереднього внесення вартості частки ОСОБА_4 на депозитний рахунок суду, що підтверджується наданою квитанцією.
Як було встановлено в ході судового розгляду спільне володіння і користування спірною квартирою між сторонами неможливе і розподіл належних їм часток також є неможливим, оскільки квартира є однокімнатною, її загальна площа складає 36,6 кв.м., жила – 20,3 кв.м. і технічна можливість розподілити її на дві двокімнатні квартири з мінімальними площами, які вимагаються, з обладнанням відокремлених виходів відсутня, і, крім того, частка відповідача є незначною.
Крім того, також достовірно встановлено, що відповідач не проживає в спірній квартирі, чого не заперечував останній в ході судового розгляду, і між сторонами склалися особисті неприязні стосунки, що робить неможливим їхнє спільне проживання в спірному житлі.
Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, а також зазначені положення Закону, суд знаходить вимоги позивачів обґрунтованими і вважає за необхідне позов задовольнити та припинити право власності відповідача на належну йому 1/8 частку спірного житла, стягнувши з позивачів вартість даної частки на користь відповідача та визнати за позивачами право власності на належну відповідачеві 1/8 частку квартири.
Судові витрати, пов’язані з розглядом справи та понесені позивачами і підтверджені ними документально підлягають стягненню з ОСОБА_4 у відповідності до ст. 88 ЦПК України, а саме: судовий збір в сумі 257 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
На підставі ст.ст. 15, 16, 319, 358, 365 ЦК України, ст. 71 СК України, постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" (v0007700-91)
, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 74, 88, 212, 214- 215, 218 ЦПК України, суд –
В и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_6 – задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_4 на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 вартість 1/8 частки квартири АДРЕСА_1 в розмірі 28169 (двадцять вісім тисяч сто шістдесят дев’ять) гривень 62 копійки, які знаходяться на депозитному рахунку Київського районного суду м. Сімферополя (отримувач ТУ ДСА в АР Крим, ОКПО 26273942, МФО 824026).
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_6 право власності в рівних частках, тобто по ? частці за кожним, на квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_6 судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в сумі 257 (двісті п’ятдесят сім) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.
рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.