2-0117-552/11 Про усунення перешкод у вихованні неповнолітніх дітей, встановлення місця їх проживання - 18.04.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – відділ опіки та піклування Сакської райдержадміністрації, відділ опіки та піклування Сакської міської ради АР Крим, про усунення перешкод у вихованні дітей, про встановлення міста проживання неповнолітніх дітей, встановлення порядку та ступеню участі батьків у вихованні дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи - відділ опіки та піклування Сакської райдержадміністрації, орган опіки та піклування Євпаторійської міської ради АР Крим, про встановлення міста проживання неповнолітніх дітей та встановлення участі матері у вихованні дітей, -

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа – відділ опіки та піклування Сакської райдержадміністрації, про зобов’язання відповідача не чинити перешкоди у вихованні дітей, встановлення місця проживання дітей, встановлення ступеню участі у вихованні дітей та припинення стягнення аліментів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачем перебувала у шлюбі, який розірвано рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 25.06.2010р. у справі № 2-1990/2010. Від спільного проживання сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з відповідачем та повністю знаходиться на його утриманні на підставі рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради АР Крим. Також, рішенням Євпаторійської міської ради АР Крим встановлений час участі у вихованні дітей позивачкою, а саме, з 15.00 п’ятниці до 15.00 неділі, яке відповідач жодного разу не надав, змінив місце проживання, улаштував дітей у Сакське учбово-виховальний комплекс "Школа-ліцей", про що її не повідомив. Також, позивачка, посилаючись на ст. 161 СК України та постанову від 13.05.2010р. Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим про відмову у порушенні кримінальної відповідальності, вважає що її діти не можуть знаходитись на вихованні у людини, яка здійснила злочин щодо матері дітей. Посилаючись на принцип 6 Декларації про права дитини, затверджену Резолюцією № 1386 Генеральної асамблеї ООН від 20.11.1959 року позивачка вважає, що малолітня дитина не повинна бути розлученою з матір'ю. Позивачка проживає за договором найму за адресою: АДРЕСА_1, де створені належні умови для проживання двох різностатевих дітей. Позивачка працює за трудовим договором у фізичної особи-підприємця з 01.03.2011р. продавцем продовольчих товарів з оплатою праці у розмірі 1500 грн щомісяця. Характеризується з позитивної сторони. Також працює у Приватному закладі "Євпаторійський коледж економіки і менеджменту" прибиральницею з щомісячним окладом 938 грн. На підставі чого просить визначити місце проживання малолітніх дітей з позивачкою, встановити ступень участі у вихованні дітей позивачці, а саме, надати право на побачення і спільне находження по її адресі щодня з 19.00 годин до 08.00 години ранку наступного дня, а у неділю повну добу, надати можливість спільного відпочинку з дітьми тривалістю не менш 20 днів у літній час з метою оздоровлення дітей. Також, просить суд припинити стягнення з неї аліментів.

У судовому засіданні 22.03.2011р. позивачка просила суд позов у частині припинення стягнення з неї аліментів залишити без розгляду, оскільки ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим від 21.03.2011р. заочне рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 21.08.2010р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей скасовано та справу призначено до розгляду у загальному порядку.

Ухвалою від 22.03.2011р. позов у цій частині залишений без розгляду.

Представник позивачки та позивачка у судовому засіданні позов підтримали, просила його задовольнити, пояснивши також суду, що зустрічі з дітьми все ж були, але не тривалі, оскільки знаходяться під впливом відповідача, а у серпні 2010 року діти взагалі без дозволу служби у справах дітей та без відома матері були відправлені до родичів відповідача у м. Київ.

Відповідач в судовому засіданні з позовом не погодився, просив відмовити в його задоволенні, пояснивши суду, що позивачка жодного разу не з’являлась за адресою, яку було призначено місцем проживання дітей рішенням Євпаторійської міської ради, а саме: АДРЕСА_2, оскільки, не зважаючи на те, що він з дітьми змінив місце проживання, на кожні вихідні у п’ятницю він з дітьми приїжджав у с. Попівка. Крім того, діти не бажають бачитись з матір’ю, про що відповідач постійно розмовляє з ними, що так робити не можна, оскільки позивачка є їхньою матір’ю. Щодо відсутності дітей у серпні 2010р. у Сакському районі відповідач пояснив це тим, що оскільки в нього з позивачкою відбулось припинення шлюбних відносин, які діти важко перенесли, він вирішив їх відправити до своїх родичів у м. Київ для відпочинку від обох батьків. На даний час діти проживають з ним в його новій сім’ї у АДРЕСА_3 у будні дні та у АДРЕСА_2 – у вихідні. Діти навчаються у Сакському учбово-виховальному комплексі "Школа-ліцей", син ОСОБА_3 у ІНФОРМАЦІЯ_3, а дочка ОСОБА_4 – у ІНФОРМАЦІЯ_4, додатково займаються музикою, дочка – у хорі, син грою на музичних інструментах та спортом. З новою дружиною відповідач у зареєстрованому шлюбі не перебуває. Проживають у будні дні у будинку матері його дружини, яка також має сина, який навчається в одному класі з його сином. Діти мають окремі кімнати та все необхідне, у дворі є майданчик для ігор та зайняття спортом. Відповідач активно піклується та утримує дітей, сприяє одужуванню дочки, яка має хворобу полівалентну алергію, тобто забезпечує проходження обстеження та за рекомендаціями лікарів забезпечує вартісне лікування. Відповідач працює у Комунальному підприємстві Сакська районна міжгосподарська база відпочинку "Прибой" на посаді юриста з окладом у розмірі 3133 грн. Має у власності автомобіль, на якому відвозить до школи і зустрічає зі школи дітей, возить їх на позашкільні зайняття. Має дохід від підприємницької діяльності, а саме будинок у с. Попівка використовує у якості готелю – влітку здає кімнати для проживання відпочиваючим.

Крім того, відповідач у справі – ОСОБА_2 – подав зустрічну позовну заяву, відповідно до якої просив визначити місце проживання малолітніх дітей з ним, тобто з батьком за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, встановити ступень участі у вихованні дітей матері дітей ОСОБА_1 кожні 1-а та 3-я неділя з 10.00 годин до 17.00 годин кожного місяця, з попереднім узгодженням зміни часу з урахуванням інтересів дітей.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 13.12.2010р. було прийнято зустрічну позовну ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - відділ опіки та піклування Сакської райдержадміністрації, про встановлення міста проживання неповнолітніх дітей та встановлення участі матері у вихованні дітей та об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – відділ опіки та піклування Сакської райдержадміністрації про усунення перешкод у вихованні дітей, про встановлення міста проживання неповнолітніх дітей, встановлення порядку та ступеню участі батьків у вихованні дітей.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 13.12.2010р. було залучено до участі у справі орган опіки та піклування Сакської міської ради АР Крим у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки діти, відповідно до пояснень сторін, навчаються у м. Саки та проживають періодично у м. Саки.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 19.01.2011р. було залучено до участі у справі орган опіки та піклування Євпаторійської міської ради АР Крим у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки відповідно до позовних вимог первісного позову ОСОБА_1 просить встановити місце проживання дітей за її адресою проживання, тобто – АДРЕСА_1.

Третя особа – орган опіки та піклування Сакської райдержадміністрації – у судове засідання явку свого представника не забезпечив, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи – органу опіки та піклування Сакської міської ради АР Крим – у судовому засіданні з позовом ОСОБА_1 не погодилась, зустрічний позов ОСОБА_2 підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на висновки, які були зроблені при складанні акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї та висновку про доцільність встановлення місця проживання дітей з батьком.

Третя особа – орган опіки та піклування Євпаторійської міської ради АР Крим – у судове засідання явку свого представника не забезпечив, повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності свого представника, просив прийняти рішення, що відповідає інтересам дітей.

Допитані у якості свідків з боку ОСОБА_1 ОСОБА_5 – вчителька Євпаторійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 – класний керівник першого класу дочки сторін ОСОБА_4 та ОСОБА_6 – керівник позашкільних занять танців у м. Євпаторія, що відвідувала дочка сторін, пояснили, що на протязі учбового року учбовим процесом дитини займалась ОСОБА_1, приймала активну участь у житті класу дочки, входила до складу батьківського комітету. Але, навесні навчанням дитини став займатися батько дитини, привозив дочку у школу та забирав після уроків.

Допитані у якості свідків з боку ОСОБА_2 ОСОБА_7 – вчителька Сакського учбово-виховального комплексу "Школа-ліцей" - класний керівник ІНФОРМАЦІЯ_3, де навчається син сторін, ОСОБА_8 – вчителька Сакського учбово-виховального комплексу "Школа-ліцей" - класний керівник ІНФОРМАЦІЯ_4, де навчається дочка сторін, пояснили суду, що діти навчаються у школі-ліцеї з 01.09.2010р. Діти виховуються батьком ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_9 Діти добро увійшли до контакту з іншими учнями, учаться добре. Батько та його дружина активно приймають участь у житті класу та школи, співпрацюють з вчителями, інтересуються успішністю навчання дітей. ОСОБА_3 навчається в одному класі з сином від першого шлюбу дружини батька ОСОБА_10. У сім’ї дружні відносини.

Допитана у якості свідка ОСОБА_11 – мати дружини ОСОБА_2 пояснила суду, що вона охоче займається з ОСОБА_4 уроками, готовить для неї їжу, оскільки дівчинка хвора на таке захворювання, при якому потребує спеціальну дієту. Дівчинка тягнеться до неї.

Опитані у судовому засіданні у присутності класних керівників та психолога Сакського учбово-виховального комплексу "Школа-ліцей" ОСОБА_12 діти – ОСОБА_3 та ОСОБА_4, пояснили, що бажають жити з батьком, на проживання з матір’ю не згодні.

Суд, заслухавши сторони, свідків, опитавши дітей, дослідивши письмові докази, вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони проживали в зареєстрованому шлюбі, у період якого в них народились діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано рішенням Євпаторійського міського суду від 25.06.2010р. у справі № 2-1990/2010, яким було встановлено, що навесні 2010р. шлюбно-сімейні стосунки між сторонами були припинені у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 втратила інтерес до чоловіка, унаслідок чого пішла від нього до іншого чоловіка, з яким має намір створити нову сім’ю. Спільного господарства не ведуть, єдиного сімейного бюджету не мають.

ОСОБА_1 проживає без прописки в цивільному шлюбі з ОСОБА_16 у трикімнатній квартирі загальною площею 54 квадратних метра на 3 поверсі 5-типоверхового будинку, належній його матері, за адресою: АДРЕСА_1. Свого житла не має. Склала договір оренди даного житла 11.11.2010р. строком на один рік. Зареєстрована у Вінницькій області разом з дітьми в будинку колишнього чоловіка і батька дітей.

ОСОБА_1 працювала перукарем у приватному підприємстві. Згідно довідки від 28.02.2011р. також з 28.02.2011р. прийнята на роботу продавцем до фізичної особи-підприємця ОСОБА_17 з окладом 1500 грн. Крім того, з 28.02.2011р.. прийнята на роботу прибиральницею до Євпаторійського коледжу економіки і менеджменту з окладом 938 грн. (довідка від 28.02.2011г. № 34-с). Аліменти на дітей не виплачує. Заочне рішення про стягнення аліментів оскаржила до суду. Влітку працювала офіціанткою на сезонній роботі. Дані факти свідчать про нестабільність в роботі ОСОБА_1

Відсутність власного житла, мешкання на знімній квартирі із чоловіком у незареєстрованому шлюбі теж не можуть свідчити і про стабільність в побуті. Дана обставина говорить про те, що діти можуть приїжджати до матері тільки в гості, а не проживати з нею постійно. З бесіди з дітьми було виявлено, що до маминої квартири вони відносяться як до чужого житла, де їм незатишно і ніяково, і не хочуть туди їхати. На питання до дітей про те, чи перешкоджає їх батько спілкуванню їх з матір'ю, діти відповіли негативно.

ОСОБА_18 (довідка від 10.10.2010р. № 175) працює в Комунальному підприємстві Сакська районна міжгосподарська база відпочинку "Прибой" на посаді юриста з окладом у розмірі 3133 грн, згідно штатному розкладу. Характеризується позитивно. Веде здоровий спосіб життя. Проживає у незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, зареєстрований по її місцю проживання за адресою: АДРЕСА_3. Будинок належить її матері ОСОБА_11. Раніше проживав за адресою: АДРЕСА_2. В даний час будівлю готельного типу за даною адресою відвідує з сім'єю по вихідним і на канікулах. Активно займається вихованням і змістом своїх дітей, цікавиться їх навчанням, сприяє одужанню дочки шляхом обстежень і з урахуванням рекомендацій лікарів. Не реєструє новий брак у зв'язку з тим, що з матір'ю своїх дітей був вінчаний у церкві. Діти позитивно відносяться до нової дружини батька, у них доброзичливі відносини, засновані на взаєморозумінні і взаємоповазі. Їх новий будинок вважають рідним будинком унаслідок створеної для них в ньому теплої обстановки. Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 04.10.2010р. за адресою: АДРЕСА_3, в будинку загальною площею 92 квадратних метра для дітей створені ідеальні умови: у кожної дитини є своя кімната і все необхідне, у дворі майданчик для ігор, занять спортом.

Після конфлікту у травні 2010р. позивачка ОСОБА_1 звернулась у Євпаторійський МВ ГУ МВС України в АР Крим з заявою про порушення проти ОСОБА_2 кримінальної справи. Постановою Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим від 13.05.2010р. у порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України відмовлено, при цьому вказаною постановою встановлено наявність складу злочину за ст. 126 КК України, яке порушуються не інакше як за скаргою потерпілого.

Вказаною постановою також встановлено, що з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що під час конфлікту з дружиною він дав їй ляпаса, після чого сів у автомобіль та поїхав.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Крім того, відповідно до ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Позивачкою доказів притягнення відповідача до кримінальної відповідальності суду не надано.

Після вказаного конфлікту відповідач ОСОБА_2 звернувся до органу опіки та піклування Євпаторійської міської ради АР Крим з метою вирішення питання проживання дітей з ним.

В ході розгляду цих питань Євпаторійською сільською радою з’ясовувались всі питання щодо можливості проживання дітей з батьком, матеріальне становища сторін, психічне становище дітей. Було встановлено, що діти тяжко перенесли розірвання шлюбу батьків. Само розірвання шлюбу було викликано подружньою зрадою ОСОБА_1, про яке ОСОБА_2 дізнався саме від дітей.

Згідно характеристик на дітей з Євпаторійської школи № 13, де діти вчилися в 2009-2010 навчальному році, Саша дуже ранима, тиха і скромна дівчинка. Важко адаптується в новій обстановці. Перший час плакала, часто просила подзвонити мамі. Навесні 2010р. в процесі розлучення батьків дуже переживала за них, переставши старанно вчитися, стала часто відволікатися на уроках, йти в себе. Здоров'я у дитини ослаблене алергічними реакціями.

За рекомендації Євпаторійської служби у справах дітей сім'ю обстежував психолог Євпаторійської міськлікарні № 2 ОСОБА_19 З протоколу даного обстеження виходить, що у дітей нестабільний психологічний стан, присутня нервова напруга, що руйнує дітей зсередини, величезна образа на матір з-за її зради і покинення сім'ї. Згідно виписки з протоколу засідання Євпаторійської комісії з питань захисту прав дитини від 19.07.2010р. витікає, що не доцільно розділяти дітей, рекомендовано визначити місцем проживання дітей з їх згоди з батьком.

рішенням Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 588/3 від 13.08.2010р. встановлено місце проживання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_2.

рішенням Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 592/2 від 13.08.2010р. встановлений час участі матері – ОСОБА_1 – у вихованні дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 15.00 годин п’ятниці до 15.00 годин неділі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачка ОСОБА_1 не надала суду належних доказів про перешкоджання їй в участі у вихованні дітей. Наданий акт від 24.09.2010р. складений ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_16, ОСОБА_21 суд не може прийняти як належний доказ, оскільки з нього не зрозуміло хто такі ОСОБА_16, ОСОБА_21, акт складений без участі представника органу опіки та піклування, не затверджений ні якою особою, яка має на це право згідно до дійсного законодавства.

Твердження позивачки про те, що відповідач без попередження та дозволу органу опіки та піклування Євпаторійської міської ради змінив місце проживання дітей не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки відповідно до пояснень ОСОБА_2 та самих дітей, а також акту обстеження житлово-побутових умов, складеного органом опіки та піклування Сакської райдержадміністрації діти та ОСОБА_2 перебувають кожні вихідні та на канікулах у с. Попівка.

Крім того, опитані у судовому засіданні діти пояснили, що кожні вихідні знаходились у с. Попівка. Якщо і траплялись зустрічі з мамою, то ці зустрічі були не тривалі, приблизно 10 хвилин, за які мати запитувала про навчання у школі.

В судовому засіданні встановлено, що діти проживають з батьком та його новою дружиною, яка має від першого шлюбу сина того ж віку як ОСОБА_3.

Відповідач під час розгляду справи довів своє зразкове ставлення до дітей, крім того, працює у Комунальному підприємстві Сакська районна міжгосподарська база відпочинку "Прибой" на посаді юриста з окладом у розмірі 3133 грн. Має у власності автомобіль, на якому відвозить до школи і зустрічає зі школи дітей, возить їх на позашкільні зайняття. Має дохід від підприємницької діяльності, а саме має у власності будинок у с. Попівка, який використовує у якості готелю – влітку здає кімнати для проживання відпочиваючим. В будинку є відокремлене приміщення для дітей зі всіма умовами – меблі, телевізор, музичні інструменти.

Те, що батько дітей піклується за дітей та займається їх вихованням свідчить те, що він влаштував дітей до Сакського учбово-виховального комплексу "Школа-ліцей", для чого отримав дублікати свідоцтв про народження, оскільки ОСОБА_1 відмовилась повернути оригінали. Оскільки дочка ОСОБА_4 хворіє на полівалентну алергію, батько забезпечує проходження обстеження та за рекомендаціями лікарів забезпечує вартісне лікування, про що свідчать результати дослідження і квитанції лабораторії "Сінєво", акт про надання медичних послуг медичного центру "Біокурс", медична карта ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.

Звідси витікає, що батько дітей в повній мірі виконує свої обов’язки щодо виховання дітей.

З боку матері суд не вбачає активної участі у вихованні дітей, оскільки з часу припинення шлюбних стосунків навесні 2010р. вона перестала відвідуватись до школи, на останньому дзвінку у школі у зв’язку з закінченням дочкою першого класу не була.

Відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Належних доказів ухилення від виконання рішення органу опіки та піклування з боку відповідача позивачка не надала.

Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Судом не встановлено перешкоджання позивачці відповідачем у спілкуванні з дітьми та виконуванні батьківських прав та обов’язків, встановлених законом, а тому у суду відсутні підстави встановлення способу участі позивачки у вихованні дітей.

Крім того, самі позовні вимоги про встановлення способу участі позивачки у вихованні дітей повторюють вимогу встановлення місця проживання дітей з позивачкою.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Стаття 171 СК України не передбачає вікової межі для обов'язку суду вислухати дитину при вирішенні спору щодо її виховання, місця проживання, навпаки вона зумовлена ст. 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, згідно якої Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Згідно ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 р. під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з якою слід рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Посилання у позові ОСОБА_1 на принцип 6 Декларації ООН про права дитини від 20 листопада 1959р., що передбачає нерозлучність малолітньої дитини з матір'ю односторонній, оскільки цей принцип передбачає випадки, коли є виключні обставини, бути розлученою з матір'ю, тобто хоча б не згода на це самих дітей.

Опитані у судовому засіданні діти не бажають проживати з матір’ю. З пояснень свідків – класних керівників дітей – діти дисципліновані, охоче навчаються, навчаються добре, мають високий рівень пізнань учбового курсу. Діти товариські, дружні.

З цього суд робить висновок про необхідність задоволення у цій частині зустрічного позову ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дітей з батьком.

Згідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї за адресою: АДРЕСА_3, тобто, проживання дітей: матеріально-побутові умови відповідають санітарно-гігієнічним нормам, створені необхідні умови для фізичного та морального розвитку дітей. Будинок зі всіма умовами проживання.

Відповідно до висновку відділу у справах дітей Сакської міської ради від 22.03.2011р., орган опіки та піклування, діючи в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, вважає за доцільне визначити місце проживання їх разом з батьком – ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно до акту обстеження матеріально-побутових умов за адресою: АДРЕСА_2, матеріально-побутові умови відповідають санітарно-гігієнічним нормам, створені необхідні умови для фізичного та морального розвитку дітей. Будинок зі всіма умовами проживання. В цей будинок готельного типу вони відвідують на вихідні та на канікулах. У дітей є відокремлені кімнати з меблюю та всім необхідним.

Відповідно до висновку служби у справах дітей Сакської райдержадміністрації від 22.03.2011р., орган опіки та піклування, діючи в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, вважає за доцільне визначити місце проживання їх разом з батьком – ОСОБА_2.

Згідно до акту обстеження матеріально-побутових умов за адресою: АДРЕСА_1, у квартирі проведений якісний ремонт, для дітей наявні кімнати з необхідним меблем, матеріально-побутові умови відповідають санітарно-гігієнічним нормам, власниця квартири у ній не проживає, проживає її син, який є чоловіком у незареєстрованому шлюбі ОСОБА_1 ОСОБА_16 не заперечує проти проживання в квартирі дітей ОСОБА_1

Відповідно до висновку служби у справах дітей Сакської райдержадміністрації від 22.03.2011р., орган опіки та піклування, діючи в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, вважає за можливе проживання їх разом з матір’ю – ОСОБА_1.

Враховуючи ту обставину, що відповідач ОСОБА_2 займається вихованням дитини, піклується про неї, позитивно характеризується за місцем проживання, у нього є всі можливості та створені належні умови для виховання дитини, враховуючи прихильність дітей до батька, суд вважає за необхідне задовольнити у частині визначення місця проживання дітей зустрічний позов ОСОБА_2, що буде відповідати інтересам дітей.

Щодо вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення ступеню участі у вихованні дітей, то відповідно до ч. 1 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Оскільки судом не встановлено перешкоджання ОСОБА_1 виконання рішення органу опіки та піклування Євпаторійської міської ради АР Крим, суд не знаходить підстав для задоволення цих вимог.

Сама позовна вимога ОСОБА_1 про встановлення ступеню участі у вихованні дітей як би повторює вимогу про встановлення місця проживання дітей, в задоволенні якої суд не знайшов підстав для задоволення.

Щодо цієї ж вимоги у зустрічному позові ОСОБА_2 про встановлення ступеню участі у вихованні дітей матері дітей ОСОБА_1, то відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Порушення прав, свобод чи інтересів саме ОСОБА_2 у цієї позовній вимозі суд не вбачає.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.